Постанова № 21423464, 27.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 р. Справа № 2а-1941/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю представника позивача Філатова П.А. та представника відповідача Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 31.05.2011р. по справі№2а-1941/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0002092310/0 від 30.04.2010 року та № 0002092310/1 від 31.12.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року відмовлено в задоволені позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.10.2010 року на підставі направлень від 21.09.2010р. №499, від 05.10.2010 о. №532 та наказу про подовження терміну планової виїзної перевірки від 04.10.2010 р. №658 Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на З квартал 2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 валютного законодавства за період 01.07.2009 по 30.06.2010року.

Результат перевірки оформлено актом від 20.10.2010 року № 4625/23-104/35586405. Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" п.п. пп.7.2.4 п.7.2,пп. 7.4.1., пп. 7,4,4. п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями в результаті чого ТОВ „ВСЦ” встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 917594,66 грн., в тому числі за квітень 2010 року у сумі 220833,33 грн., за червень 2010 року у сумі 696761,33грн.

На підставі висновків акту від 20.10.2010 року № 4625/23-104/35586405 ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначеного порушення, згідно підпункту “б”пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002092310/0 від 30.04.2010 року та № 0002092310/0 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму -1376391,99 грн. у тому числі за основним платежем - 917594,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 458797,33 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що за період з 01.07.09 по 30.06.2010 ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6290754,0 грн. ( з 01.07.2009-31.12.2009р. у сумі 4075480,00 грн., з 01.01.2010 - 30.06.2010р. у сумі 2215274,00 грн.)

Між позивачем ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" та ТОВ “Укрспецстройтранс”, ТОВ “Штудіан” були укладені договора купівлі- продажу.

Згідно аналізу даних поданої ТОВ “ВСЦ” податкової звітності з податку на додану вартість: за квітень 2010р. встановлено, що ТОВ “ВСЦ” мало взаємовідносини з придбання товарів - (загальноподстанційний пункт управління) від ТОВ “Штудіан” код 36147815 м. Київ на загальну суму 220833,33 грн.; за червень 2010р. встановлено, що ТОВ “ВСЦ” мало взаємовідносини з придбання товарів (блок виключателя) від ТОВ “Укрспецстройтранс” код 36615846 м. Донецьк на загальну суму 696761,33 грн.

У відповідності до вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. № 266 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів” в ході перевірки ТОВ “ВСЦ” було надано до перевірки податкові накладні, отримані від ТОВ “Штудіан”на загальну суму 1325000,0 грн., у т.ч. 220833,33 грн. та від ТОВ “Укрспецстройтранс” на загальну суму 4180568,0 грн., у т.ч. 696761,33 грн., а саме: - податкова накладна №451904 від І9.04.2010 на суму 1325000,0 грн. у т.ч. ПДВ 220833,33 грн., податкова накладна №250637 від 25.06.2010 на суму 4180568,0 грн. у т.ч. ПДВ 696761,33 грн.

З метою підтвердження виявлених взаємовідносин відповідачем на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва, на обліку якої лічиться ТОВ “Штудіан”, направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 23.09.2010 №5290/7/23-104 з питань взаємовідносин ТОВ “Високовольтний Сервісний Центр” у квітні 2010 року та на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецьк, на обліку якої лічиться ТОВ “Укрспецстройтранс”, направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 23.09.2010 №5289/7/23-104 з питань взаємовідносин ТОВ “ВСЦ” у червні 2010 року.

Відповіді на дату реєстрації акту перевірки по ТОВ „Укрспецстройтранс” не надані, але згідно бази даних на рівні ДПА України встановлено розбіжність: Декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року подана підприємством ТОВ “Укрспецстройтранс”, але не визнана як податкова звітність.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було надано відповідь та акт про неможливість проведення перевірки від 04.10.2010р. №5667/2311/36147815, в якій повідомлено, про неможливість проведення перевірки в якій повідомлено, що підприємство за вказаною адресою - м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12 не знаходиться, про що складено акт з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження. Остання подана звітність станом на 04.10.2010р декларація з податку на додану вартість подавалась за березень 2010р.

Враховуючи вищенаведену інформацію судом першої інстанції встановлено віднесення підприємством ТОВ “ВСЦ” до складу податкового кредиту сум по операціям з підприємствами ТОВ “Штудіан” та ТОВ “Укрспецстройтранс”, які не задекларували свої податкові зобовязання.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, факт неподання податкових декларацій, недекларування обєкту оподаткування та податкових зобовязань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами ТОВ “Штудіан” та ТОВ “Укрспецстройтранс”, в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ “ВСЦ” податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

Враховуючи, що господарські операції, зазначені в податкових накладних наданих підприємством ТОВ “ВСЦ”, не відбулися, є підстави для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд першої інстанції зазначає, що встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення обєкту оподаткування), на підставі яких ТОВ “ВСЦ” визначені суми податкового кредиту, а саме: контрагентом ТОВ “Штудіан” не подана податкова декларація до ДПІ, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ; контрагентом ТОВ “Укрспецстройтранс” подана податкова декларація, яка не визнана як податкова звітність, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ; дані податкової звітності ТОВ “Штудіан” та ТОВ “Укрспецстройтранс” свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Отже, враховуючи вищенаведене, на думку суду першої інстанції, укладені угоди від 12.03.2010 року №12/03РШ між ТОВ “ВСЦ” та ТОВ “Штудіан”, укладена угода від 21.06.2010 року №21/06-7/2010 між ТОВ “ВСЦ” та ТОВ “Укрспецстройтранс” в силу ч.1 ст..207 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, а оскільки нікчемні угоди не створюють правових наслідків, вони підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення обєкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобовязань у їх сторін.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, донарахування податку на додану вартість проведено в акті перевірки ДПІ на підставі виключення зі складу податкового кредиту ТОВ «ВСЦ» податкових накладних, отриманих від ТОВ «Штудіан» за квітень 2010р. та ТОВ «Укрспецстройтранс» за червень 2010 року на загальну суму ПДВ 917594,66 грн., так як, на думку перевіряючих:

- факт не подання ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» податкової декларації свідчить про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій;

- дані податкової звітності ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

При цьому в акті ДПІ зазначено, що факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс», в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ «ВСЦ» податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

Наявність у підприємства ТОВ «ВСЦ» податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит, на думку відповідача, у ТОВ «ВСЦ» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкта оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статей 9 та 10 Закону України «Про систему оподаткування» за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Положення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями не передбачає залежність обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість одного платника податку від надання податкової звітності іншим платником. Статтею 10 Закону № 168/97-ВР передбачено виключно індивідуальну відповідальність кожного платника податків.

В акті перевірки ДПІ зазначено, що ТОВ «ВСЦ» було порушено п.п.7.2.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями.

Згідно до вимог п.п.7.2.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР передбачає визначення об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань з них на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку та не передбачає, що факти не подання платником податків податкових декларацій, які визначено як податкову звітність, свідчать про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні підприємством фінансово-господарських операцій, які підтверджені первинними документами.

Згідно з п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30 травня 1997 p. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 p. N 213) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.».

У відповідності до п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку

Фінансово-господарські операції за договорами з ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» відображені ТОВ «ВСЦ» в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за квітень і червень 2010 року і відповідно в складі податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень та червень 2010р.

Відповідно до вимог діючого законодавства здійснення фінансово-господарських операцій між контрагентам оформлюється первинними документами.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується здійснення між ТОВ «Штудіан», ТОВ «Укрспецстройтранс» (постачальники) та ТОВ «ВСЦ» (покупець) фінансово-господарських операцій з поставки останньому товару на загальну суму 5505568,00грн. в т.ч. ПДВ 917594,66грн..

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. .

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) для включення до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) ПДВ при наявності податкової накладної, передбачено лише мета використання в подальшому придбаних товарів (робіт послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ документально не доведено, що товари які придбані в перевіряємому періоді використовувались на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ВСЦ».

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в п.п.7.4.5 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). »

Матеріали справи містять податкові накладні, отримані ТОВ «ВСЦ» від контрагентів-постачальників, а саме:

- від ТОВ «Штудіан» податкова накладна. № 451904 від 29.04.2010 на загальну суму 1325000,00д5Н;в т.ч. ПДВ 220833,33грн.;

- ТОВ «Укрспецстройтранс» податкова накладна № 250637 від 25.06.2010р. на загальну суму 4180568,00грн. в т.ч. ПДВ 696761,33грн.

Вищенаведені податкові накладні не визнані в законному порядку недійсними.

Таким чином, у ТОВ «ВСЦ», згідно до вимог ст.7 п.п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, виникає право на податковий кредит в червні 2010 року на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Штудіан», ТОВ «Укрспецстройтранс» на загальну суму 917594,66 грн,

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Штудіан»та ТОВ «Укрспецстройтранс»в силу ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України. Так, з приводу посилань на ч. 5 ст. 203 ЦК України слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, визнається недійсним виключно судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при складенні акту про результати перевірки не керувався жодним рішенням суду про визнання недійсними правочинів, укладених позивачем.

Крім того, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину (п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року).

Щодо мотивування постанови нормами ч. 1 ст. 203, ст. 228 ЦК України, то слід вказати, що правочинами, які порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне віднуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочинів за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року).

Однак, відповідач не використовував при проведенні перевірки вироків суду, що б доводили нікчемність укладених позивачем правочинів.

Також колегія суддів зауважує, що, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що постачання товарів за правочинами не відбулось, не врахував, що відповідач в акті перевірки підтвердив правильність формування позивачем валових витрат.

Однак, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених у зв'язку продажем продукції. Суд першої інстанції не врахував вказаної розбіжності в акті, що є єдиною підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, матеріали справи містять копії первинних документів, а саме: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки з банківських рахунків на підтвердження реальності сумнівних за думкою відповідача правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" задовольнити.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 31.05.2011р. по справі№2а-1941/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень- рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002092310/0 від 30 квітня 2010 року та "0002092310/1 від 31.12.2010 року винесені Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст постанови виготовлений 03.10.2011 р.