Ухвала суду № 21422846, 21.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 р.Справа № 3/110-17/86

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

представника позивача Ушивець О.Ю.

представника відповідача Кінаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 06.09.2007р. по справі№3/110-17/86

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" <Список ><Текст >

до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа >за участю прокурора

про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Полтавської області від06.09.2007 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оржицький цукровий завод» задоволено. Визнано не чинними податкові повідомлення-рішення Лубенської обєднаної державної податкової інспекцій від 09.02.2007 року№ 0062301/0,№0072301/0 від 17.04.2007 року № 0062301/1,0072301/1. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача, а також прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідив письмові докази по справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної скарги переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду судом проведено заміну Відкритого акціонерного товариства " Оржицький цукровий завод" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю " Оржицький цукровий завод", що підтверджується статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 26.10.2010р.

Судом першої інстанції встановлено, що Лубенською ОДПІ в Полтавській області проведене виїзну позапланову перевірку ТОВ « Оржицький цукровий завод» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2005 р, про що складено акт № 3/23-025/05463791 від 02.02.2007р.

За висновками акту перевірки відображено порушення позивачем ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», пп.7.4.1,пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено останнім суму відємного значення ПДВ, яку зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ за жовтень 2005р. на суму 593160,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за листопад 2005р. на 498719,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 09.02.2007 року№ 0062301/0 яким ТОВ « Оржицький цукровий завод» зменшено суму відємного значення заявленого в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 593160,00 грн. та за штрафними санкціями 296580,00 грн. , №0072301/0 від 09.02.2007 року яким підприємству визначено суми податкового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 748078,50 грн. в тому числі за основним платежем 498719,00 грн.., за штрафними санкціями 249359,50 грн.

За результати оскарження зазначених рішень підприємством в порядку адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення на тіж суми основного платежу та штрафних санкцій № 0062301/1 від 17.04.2007р. та № 0072301/1 від 17.04.2007р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що податкові накладні, які Відкрите акціонерне товариство «Оржицький цукровий завод», яке після перереєстрації стало Товариством з обмеженою відповідальністю «Оржицький цукровий завод», отримувало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛДТ» (далі ТОВ «Газтрейд ЛДТ», контрагент) відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97), тому позивач мав підстави для включення сум ПДВ по виписаним вказаним контрагентом податковим накладним до складу свого податкового кредиту у вказаних в акті перевірки податкових періодах.

Як встановлено судами, між ТОВ «Газтрейд ЛТД» (далі постачальник) та позивачем (далі покупець) 22.07.2005 року було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 06-09-05-388, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю в 2005 році природний газ, придбаний у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1). (а.с. 69)

На виконання вказаного договору постачальником було надано позивачу природний газ у кількості та за ціною.

Факт виконання сторонами зобовязань за зазначеним договором підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, платіжними дорученнями, банківськими виписками щодо руху грошових коштів на розрахунковому рахунку позивача та податковими накладними щодо кожного постачання газу товариству відповідно до умов вказаного договору.

Судом встановлено, що видані податкові накладні відповідають вимогам Закону № 168/97.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97 податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з вищевикладеного, суми, віднесені позивачем до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними.

Слід також зазначити, що на час виконання договору № 06-09-05-388 від 22.07.2005 року ТОВ «Газтрейд ЛТД» перебувало на податковому обліку, було платником ПДВ (мало свідоцтво платника податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні), поставка газу та сплата за його отримання були реальними. Крім того, вищезазначений договір не визнавався в судовому порядку недійсним.

Посилання відповідача на визнання недійсними установчих документів ТОВ « Газтрейд ЛДТ» є не обґрунтованими, оскільки відомостей про те, що постанова Господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. про визнання установчих документів набрала законної сили, відповідачем до суду не надано. Крім того, на час здійснення поставок та оплати газу в період з вересня по листопад 2005 року контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 13.09.2009р. (справа № 21-578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з моменту реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавило правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

При розгляді справи відповідачем не було надано доказів несплати контрагентом позивача до Державного бюджету України ПДВ від здійснених з товариством операцій.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на порушення позивачем ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» є безпідставними, оскільки змістом договору на постачання газу № 06-09-05-388 від 22.07.2005 року передбачено, що предметом цього договору є поставка ТОВ «Газтрейд ЛТД» позивачу природного газу, який був придбаний ТОВ «Газтрейд ЛТД»у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України». При цьому органом податкової служби не було надано суду жодного належного доказу, який би дозволив вважати, що придбаний позивачем газ є ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів, і ввезення цього газу на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, які укладені на виконання міжнародних договорів, здійснював саме контрагент позивача - ТОВ «Газтрейд ЛТД». Лист ДК « Газ України» НАК « Нафтогаз України» № 31/21-12671 від 30.11.2006р. на який посилається відповідач в підтвердження придбання позивачем імпортованого газу, не є належним доказом в підтвердження зазначених обставин.

Згідно п.3 абз.3 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року « Про забезпечення споживачів природним газом» Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(з урахуванням даних дочірньої компанії «Газ України»і дочірнього підприємства «Газ-тепло»та субєктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом) не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним, подає Державній податковій адміністрації інформацію про обсяги надходження та розподіл природного газу (у кількісному і вартісному виразі), оподаткування операцій з продажу природного газу якого здійснено за нульовою ставкою із зазначенням таких обсягів по регіонах та категоріях споживачів.

Крім цього слід зазначити, що за умовами договору ціна на природний газ визначена з врахуванням ПДВ. Умовами договору № 06-09-05-388 від 22.07.2005 року не визначалось джерело походження природного газу, а тому товариство здійснювало купівлю природного газу за загальним правилом із ставкою оподаткування ПДВ 20%.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суму за поставлений природній газ, зокрема суму податку на додану вартість, отримав податкові накладні, висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення товариством до податкового кредиту зазначеної суми податку на додану вартість правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1, п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.7 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається, а тому відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 06.09.2007р. по справі№3/110-17/86 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Любчич Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Русанова В.Б. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2011 р.