Ухвала суду № 21422722, 22.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 р.Справа № 2а-1670/5091/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі№2а-1670/5091/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0009151502/0/234 від 26.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 25 504 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 26.10.2010 року №0009151502/0/234.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про низький рівень податкового навантаження позивача, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України, а це у свою чергу суперечить приписам пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також, основні контрагенти позивача теж сплачували до бюджету незначні суми ПДВ при великих обсягах поставок і проводили коригування, що призводять до заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту. На думку відповідача зазначені обставини є достатніми для підтвердження правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що у поданій податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року позивачем було відображено від'ємне значення поточного звітного податкового періоду у розмірі 33145 грн., а залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду склав 25 504 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у рядку 25.1 була зазначена у розмірі 25 504 грн.

За наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки зазначеної податкової декларації була складено акт від 14.10.2010 року №138/15- 322/21056692, у висновках якого стверджувалось про порушення підприємством п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.7.10, п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 25 504 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 року №0009151502/0/234 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 25 504 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» можливість відшкодування ПДВ не обумовлюється рівнем податкового навантаження самого платника ПДВ чи його контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у справі достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин сторін податкового законодавства України та фактичні обставини справи.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в діючій редакції на час спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Доводи податкового органу, апелянта по справі, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 25 504 грн. ґрунтуються виключно на тому, що основні постачальники позивача ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" сплачують незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок, проводять коригування, що призводять до заниження податкових зобов'язаннях та завищення податкового кредиту, а позивач має низький рівень податкового навантаження, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими та такими що суперечать вимогам п. 1.7 ст. 1, п.п.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо умов та порядку формування податкового кредиту.

Відповідач не заперечував, що контрагенти позивача ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчкунафтопродуктсервіс" були платниками ПДВ та правомірно виписали правильно оформлені податкові накладні на підставі реально здійснених господарських операцій, розрахунки за якими здійснювались у повному обсязі безготівковим шляхом.

Діючим на час спірних правовідносин сторін податковим законодавством України не було передбачено можливості зменшення податковим органом сформованих платником податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість з підстав низького податкового навантаження такого платника податків та його контрагентів.

Крім цього, колегія суддів враховує підтвердженні документально обставини щодо здійснення позивачем як внутрішніх так і міжнародних перевезень вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами, на підставі виданої Головавтотрансінспекцією 29.04.2010 р. ліцензії.

Зазначені обставини свідчать про застосування позивачем норми п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо "0" відсотків ставки податку при здійсненні міжнародних перевезень, що основною причиною виникнення у позивача від'ємного значення з ПДВ.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0009151502/0/234 від 26.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 25 504 грн., було винесено відповідачем необґрунтовано та всупереч положенням Закону України "Про податок на додану вартість". Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі№2а-1670/5091/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >