Ухвала суду № 21422701, 21.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 р.Справа № 2а-4757/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-4757/11/2070

за позовом Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 23.02.2011 року № 1825, терміном дії до 05.03.2011 року, фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області була проведена перевірка магазину, який розташований за адресою Харківська область, Балаклійський район, с. Лозовенька, вул. Комсомольська, 1 що належить Балаклійській РСП "Кооператор", з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій. За результатами перевірки, 24.02.2011 року складено акт (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 25.02.2011 року № 1486/20/40/23/30412735). Перевіркою було встановлено реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 1462,00 грн., що є порушенням п. 12. ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". З посиланням на акт та на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем було прийнято та направлено на адресу позивача податкове-повідомлення рішення від 17.03.2011 року № 0001002301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2924,00 грн.

Позивачем було розпочато, передбачену ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедуру оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками означеної процедури скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, на виконання приписів КАС України щодо належності доказування, не було доведено та не представлено суду належними та допустимими доказами наявність у відповідача підстав, зазначених в наказі від 23.02.2011 року № 76 "Про організацію проведення фактичних перевірок" для проведення перевірки позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з нас тупих підстав.

Так встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 25.02.2011 року № 1486/20/40/23/30412735 висновок ДПА Харківської області про порушення позивачем п. 12. ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

З аналізу оскаржуваного рішення вбачається, що штрафна (фінансова) санкція застосована до позивача на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до якої до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто даною статтею відповідальність встановлена тільки за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність на місці реалізації.

Статтею 6 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З акту перевірки та долучених до нього додатків вбачається, що фахівцями податкового органу не зазначено жодного положення вказаних нормативних актів, які були би порушені позивачем по справі та якими документами первинного бухгалтерського обліку таке порушення підтверджуються.

Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (обєднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 р. за № 153 зі змінами та доповненнями (далі Правила) на початку 2011 року керівником позивача було видано розпорядження № 12 від 14.02.2011 року, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів зі змісту якого вбачається, що: - всі товари оприбутковуються згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення в день їх надходження з їх повним відображенням в книзі обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей;- облік кількості та вартості проданих товарів ведеться згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій; - чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) до бухгалтерії РСП "Кооператор" подаються товарно-грошовий звіт, до якого додаються оригінали накладних на внутрішнє переміщення та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.

З досліджених відомостей про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів при перевірці господарської одиниці вбачається, що позивачем до перевірки не надано накладні та інші документи, які підтверджують факт оприбуткування. Проте суд зазначає, накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у субєкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації

В матеріалах справи містяться копії накладних на внутрішнє переміщення товару, копії товарно-грошових звітів, якими спростовуються висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача щодо ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого порядку.

Норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять приписів про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.20 вказаного Закону. При цьому скориставшись правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, позивач до скарги надав, крім іншого, копію розпорядження № 12 від 14.02.2011р., копії товарно грошових звітів, копії накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-4757/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2011 р.