Ухвала суду № 21422678, 15.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р.Справа № 2а-2202/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників сторін: позивача - Крючко О.В., відповідача - Сагайдак Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі№2а-2202/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХарОптТорг» (далі по тексту позивач, ТОВ «ХарОптТорг») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту відповідач, СДПІ ВПП у м. Харкові), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 0000370847/0 та від 05.11.2010 р. № 0000370847/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 р. по справі № 2202/112070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарОптТорг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000370847/0 від 08 жовтня 2010 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000370847/1 від 05 листопада 2010 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 р. по справі № 2а-2202/11/2070, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ХарОптТорг» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 638 Цивільного кодексу України, ст.3, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначив, що відповідно до «Системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ «ХарОптТорг» та податковими зобов`язаннями контрагента позивача - ТОВ «4 В» по деклараціям з ПДВ за червень-липень 2010 р. станом на 27.09.2010 р. виявлені розбіжності в сумі 435600 грн., в т.ч. за червень 2010 р. 133333,33 грн., за липень 2010 р. 302266,67 грн. за рахунок присвоєння податковим деклараціям ТОВ «4 В» статусу «не визнано як податкова звітність». Посилаючись на акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «4 В» Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 3176/18-32051763 від 31.12.2010 р., стверджує про відсутність у останнього управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про нікчемність правочину, укладеного ТОВ «ХарОптТорг» із вказаним контрагентом, як такого, що не спрямований на реальне настання правових наслідків. З урахуванням викладеного, вважає, що ТОВ «ХарОптТорг» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 435600 грн. по господарським операціям, які фактично не відбулися та по яким не виникло об`єкту оподаткування ПДВ, а відтак, не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, якими позивачеві донараховано податкове зобов`язання по податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 р. по справі № 2а-2202/11/2070, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «ХарОптТорг» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Посилаючись на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 р. по справі № 2а-11422/10/2070, стверджує, що невизнання податкових декларацій ТОВ «4 В» з ПДВ за червень та липень 2010 року як податкової звітності визнано неправомірним в судовому порядку та не впливає на правильність формування позивачем податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом. Зазначив, що позивачем цілком правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 435600 грн. по реальним господарським операціям із ТОВ «4 В», які повністю підтверджені відповідними первинними документами (податковими накладними, кошторисами, договірними цінами, відомостями ресурсів, платіжними дорученнями). Наполягає на тому, що викладені в акті перевірки висновки про нікчемність укладеної позивачем угоди із вказаним контрагентом не підкріплені жодними доказами, зроблені відповідачем без посилання на відповідні первинні документи та носять характер суб`єктивних припущень. За таких обставин, вважає податкові повідомлення-рішення № 0000370847/0 від 08.10.2010 р. та № 0000370847/1 від 05.11.2010 р. про визначення ТОВ «ХарОптТорг» податкового зобов`язання по податку на додану вартість в загальній сумі 579613,30 грн., такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 24.09.2010 р. по 27.09.2010 р. фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ХарОптТорг» з питання встановлення причин розбіжностей, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з ТОВ «4В» за період червень - липень 2010 p.

Про результати перевірки складено акт № 3588/47-о/23471357 від 27.09.2010 р., яким зафіксовано порушення ч. 1 ст. ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «4В»; п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результатами чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 435 600 грн., у тому числі за червень 2010 р. - 133 333 грн. за липень - 2010 р. - 302 267 грн. (а.с.21-27).

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем 08 жовтня 2010 р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000370847/0 (а.с.28).

Зазначене рішення було оскаржено позивачем до СДПІ ВПП у м. Харкові, ДПА у Харківській області, ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та 05 листопада 2010 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000370847/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для відображення в акті порушення ч. 1 ст. ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення спірних податкових повідомлень рішень слугувало твердження відповідача про невизнання поданої контрагентом позивача ТОВ «4 В» - декларації з податку на додану вартість за червень липень 2010 року як податкової звітності, а також викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угоди, укладеної позивачем із ТОВ «4 В». Даний висновок зроблений відповідачем виходячи з того, що у ТОВ «4 В» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (управлінський або технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), у звязку з чим відповідач вважає, що вчинений правочин між позивачем та ТОВ «4 В» не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження Харківської ОДПІ помилковими, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 р. по справі № 2-а-1422/10/2070 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова про зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» (код 32051763) за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 26.07.2010 року № 3679/10/28-112, від 10.08.2010 року № 4017/10/28-112, від 27.08.2010 року № 4345/10/28-112, від 02.09.2010 року № 4591/10/28-112.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» (код 32051763) за липень 2010 року з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 27.08.2010 року № 4345/10/28-112, від 02.09.2010 року № 4591/10/28-112.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання уточнюючого розрахунку як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» (код 32051763) за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) з підстав, викладених у листі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 02.09.2010 року № 4591/10/28-112.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) за датою її подання до податкового органу, а саме: за червень 2010 року за датою подання 20.07.2010 року.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4 В» за липень 2010 року (вх. № 10662/10 від 25.08.2010 року) та уточнюючий розрахунок за червень 2010 року за датою його подання до податкового органу як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 р. вказану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 р. залишено без змін.

Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 р. по справі № 2-а-1422/10/2070 набрала законної сили.

Слід відмітити, що розбіжності між даними податкового кредиту ТОВ «ХарОптТорг» та податкових зобов`язань ТОВ «4 В» виникли внаслідок того, що податковими органами не було взято до уваги зазначеного рішення суду в частині зобов`язання відобразити у картці особового рахунку ТОВ «4 В» показники податкових декларацій останнього з ПДВ за червень та липень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку до декларації за червень 2010 року за датою їх подання.

З урахуванням ст.61 Конституції України, якою встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів вважає, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків бездіяльності податкового органу.

За таких обставин, з урахуванням вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на невизнання податкових декларацій ТОВ «4 В» як податкової звітності як на підставу зменшення позивачеві суми податкового кредиту.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угоди, укладеної ТОВ «ХарОптТорг» із ТОВ «4В», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 08 червня 2010 року між ТОВ «ХарОптТорг» (Замовник) та ТОВ «4В» (Підрядник) укладено договір підряду № 11-2010 на виконання робіт по будівництву 52-х павільйонів двоповерхових за адресою: м. Харків, 2-й пусковий комплекс торгово-виставкового комплексу по вул. Академіка Павлова. Ціна робіт за договором складає 2163600,00 грн., в т.ч. ПДВ 435600,00 грн. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «ХарОптТорг» (Замовник) зобов'язано внести авансовий платіж у розмірі 80% ціни договору, а підрядник приступає до виконання робіт з моменту отримання авансового платежу (а.с.8-12).

04 жовтня 2010 р. між позивачем та ТОВ «4В» була укладена додаткова угода до договору підряду № 11-2010 р. від 08 червня 2010 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо залучення для виконання зобов`язань за основним договором третіх осіб (субпідрядників), строк дії договору подовжено по 17.10.2011 р. (а.с.66).

На підставі вказаної угоди від 08.06.2010 р. ТОВ «4 В» виконано роботи по будівництву блоку з павільйонів двоповерхових 2-го пускового комплексу торгово-виставкового комплексу по вул.. Академіка Павлова.

В рамках вказаної господарської операції сторонами договору оформлено договірну ціну № 11-2010-1, локальні кошториси № 11-2010-1, відомості ресурсів до договірної ціни № 11-2010-1, розрахунки № 1-2 загальновиробничих витрат у складі договірної ціни № 11-2010-1, які оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (а.с.67-157).

Господарські операції з виконання робіт за замовленням позивача відображені ТОВ «4 В» у податкових накладних 268 від 17.06.2010 р. на суму 800000,00 грн., в т.ч. ПДВ 133333,33 грн., № 328 від 02.07.2010 р. на суму 1290880,00 грн., в т.ч. ПДВ 215146,67 грн., № 371 від 30.07.2010 р. на суму 522720,00 грн., в т.ч. ПДВ 87120,00 грн.

Слід відмітити, що спірні податкові накладні відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зауваження перевіряючих щодо оформлення податкових накладних в акті перевірки відсутні.

На виконання умов договору позивачем перераховано на адресу ТОВ «4 В» кошти згідно платіжних доручень № 3035084 від 17 червня 2010 р., на суму 1 290 880 грн., № 3036887 від 02 липня 2010 р., на суму 1290880,00 грн., та № 039422 від 30 липня 2010 р., на суму 522720,00 грн. (а.с.15-17).

Колегія суддів зауважує, що оскільки будівельні роботи за договором підряду № 11-2010 від 08.06.2010 р. не завершені (термін дії договору до 08.06.2012 року), акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт не складались.

Відповідно до Довідки АА №425741 з Головного управління статистики у Харківській області Товариство з обмеженою відповідальністю «ХарОптТорг» займається, зокрема, та видом господарської діяльності, як «45.21.1 Будівництво будівель».

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з виконання ТОВ «4 В» будівельних робіт за замовленням позивача згідно договору № 11-2010 від 08.06.2010 р. повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином (договірні ціни, локальні кошториси, відомості ресурсів до договірних цін, розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірних цін, платіжні доручення), а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а будівельні роботи, обумовлені вказаним договором, придбавались позивачем з метою використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що договір між позивачем та ТОВ «4 В» укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто відбулося фактичне виконання будівельних робіт, а відтак, договір між позивачем і ТОВ «4 В» мав реальний характер.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2011 року стан юридичної особи ТОВ «4 В» - зареєстровано, статус відомостей про юридичну особу підтверджено. Тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг право- та дієздатності для укладення спірного договору.

Доказів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано, та не встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає висновок відповідача про нікчемність правочину, як такого, що не спричиняє реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими обставинами та дослідженими у справі доказами.

Колегія суддів зауважує, що посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у ТОВ «4В» необхідних виробничих ресурсів для досягнення результатів підприємницької діяльності не свідчить про фіктивність господарської операції по договору, укладеному позивачем із ТОВ «4 В», оскільки, за умовами договору та додаткових угод до нього, не заборонено залучення останнім до виконання підрядних робіт субпідрядників.

Колегією суддів взято до уваги, що як позивач, так і його контрагент на час здійснення спірних господарських операцій та на час розгляду справи судом зареєстровані як платники ПДВ, тобто, мали право на виписування спірних податкових накладних та, відповідно, віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підсумовуючи викладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ «4 В» не підтверджені жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту замовлених робіт, невикористання результатів отриманих робіт у господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочин між вказаними контрагентами не може бути визнаний нікчемним.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту у червні-липні 2010 року суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із замовленням будівельних робіт у ТОВ «4 В» в розмірі 435600,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 27.09.2010 р. № 3588/47-0/23471357 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові № 0000370847/0 від 08.10.2010 року, № 0000370847/1 від 05.11.2010 року про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі№2а-2202/11/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2011 р.