Ухвала суду № 21422583, 22.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 р.Справа № 2а-4759/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участь представника позивача Яковлевої Н.П. та представника відповідача Морозова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 08.06.2011р. по справі№2а-4759/11/2070

за позовом Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Балаклійська районна спілка пайовиків "Кооператор" (далі по справі позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі по справі відповідач) в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000952301 від 15.03.2011 року про застосування штрафної санкції в розмірі 3463,90 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області від 15.03.2011 року № 0000952301 про застосування до Балаклійської районної спілки пайовиків “Кооператор” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3463,90 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні " Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 лютого 2011 р. співробітниками ДПА у Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі направлення №1828 від 23.02.2011 року була здійснена фактична перевірка магазину Балаклійської районної спілки пайовиків “Кооператор”, що розташований за адресою: Балаклійський р-н, сел. Шевелівка, вул. Центральна,165.

За результатами перевірки 24.02.2011 року був складений акт № 1489/20/40/23/30412735, яким встановлено порушення зокрема п. 12 ст. 3 Закону України “Про порядок застосування РРО у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг” №265 від 06.07.1995 року, а сааме: ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

На підставі акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі 15.03.2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000952301 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3463,90 грн.

Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його до ДПА у Харківській області .

За результатами розгляду скарга підприємства залишена без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій - без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст.9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Абзацом 2 п.1 ст.8 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні” до функцій Державної податкової адміністрації України віднесено, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Пунктом 2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" закріплено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України.

Згідно п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Приписами статті 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши приписи п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вказана норма закону (облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації) не містить обмеження щодо місця здійснення обліку товарних запасів.

При цьому на законодавчому рівні не зазначано, що облік товарних запасів повинен бути тільки у вигляді прибуткових накладних, які від продавця позивача вимагали надати під час перевірки представники ДПА у Харківській області.

Колегія чуддів також вказує, що відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

У відповідності до ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1, 3 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене Міністерством фінансів України (ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

У відповідності до ч.2 та ч.5 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, облік товарно-матеріальних цінностей в магазинах, де здійснює торгівлю Балаклійська РСП “Кооператор”, здійснювався згідно з розпорядженням голови правління РСП “Кооператор”№12 від 14.02.2011 року, згідно змісту якого всі продавці підприємства зобовязані:

- всі товари оприбутковувати згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення або видаткових накладних від інших постачальників в день їх надходження;

- обліковувати кількість та вартість проданих товарів згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій;

- чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) надавати до бухгалтерії РСП “Кооператор”товарно-грошовий звіт, до якого додавати оригінали накладних на внутрішнє переміщення, видаткових накладних від інших постачальників та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію книги надходження товарів № 2, яка підтверджує, що всі накладні, по яким магазин отримує для продажу товар, реєструються також в книзі надходження товарів № 2, яка зареєстрована в бухгалтерії Позивача.

Необхідність та порядок ведення книги надходження товарів передбачений Правилами оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (обєднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 р. № 153 зі змінами та доповненнями які були прийняті у відповідності до вимог Закону України № 996.

Колегія суддів зауважує, що згідно зі змістом ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідальності за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" особу може бути притягнуто лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі або ведеться з порушенням встановленого порядку.

Також матеріали справи містять копію товарно-грошового звіту з 16.02.2011 року по 23.02.2011 року, копії накладних №24 та № 25 від 19.02.2011 року на внутрішнє пересування товару, копію витягу з книги надходження товару до магазину №3 та копію грошового звіту, які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача.

Отже, колегією суддів було встановлено, що в магазині позивача, після здачі до бухгалтерії підприємства товарно-грошових звітів разом з оригіналами прибуткових документів, залишається книга обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та копії товарно-грошових звітів, які є підтвердженням законності отримання товарів, що знаходяться на реалізації в магазині. При цьому зазначена книга прошнурована, листи пронумеровані, та скріплені підписом керівника позивача та печаткою позивача. Кожний із вказаних документів відповідає вимогам Закону України № 996, Закону України № 265 та Правилам. А всі первинні документи, в тому числі і оригінали накладних на внутрішнє переміщення разом з товарно-грошовими звітами, зберігаються в бухгалтерії позивача на протязі не менше трьох років. Також позивачем під час слухання справи були приєднані до матеріалів справи належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних на внутрішнє переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які також підтверджують обґрунтованість тверджень позивача щодо належного та повного оприбуткування товару, який знаходився в магазині позивача під час перевірки.

Всі зазначені вище факти та надані позивачем до позову і до справи документи не були належним чином спростовані відповідачем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.

З огляду на наведене Колегія суддів прийшла до висновку, що із факту ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачається нездійснення субєктом господарювання обліку товарів або порушення цим субєктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” безпідставними та такими, які зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин здійснення господарської діяльності позивачем.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 08.06.2011р. по справі№2а-4759/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2011 р.