Ухвала суду № 21422470, 15.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р.Справа № АС 3/700-06

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представника позивача та третьої особи - Солонара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Господарського суду Сумської областi від 15.10.2009р. по справі№АС 3/700-06

за позовом Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради <Список ><Текст >

до Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області <Текст >треті особи Відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємтство 15927", Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 <за участю ><Текст >

про визнання нечинним наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління коммунального майна та приватизації Сумської міської ради, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (далі по тексту відповідач, РВ ФДМУ по Сумській області), за участю третіх осіб Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15927» (далі по тексту ВАТ «Сумське АТП 15927), фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту ФОП ОСОБА_4), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд визнати нечинним наказ № 432 від 09.04.1998 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області в частині затвердження передачі відповідно до розділу VІІ плану приватизації державного майна Сумського державного автотранспортного підприємства 15927 до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15927» будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2445,7 кв.м.

Постановою Господарського суду Сумської області від 15.10.2009 року по справі № АС 3/700-06 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано нечинним наказ № 432 від 09.04.1998 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська,30/1; код ЄДРПОУ 21124686 ) в частині затвердження передачі відповідно до розділу VII плану приватизації державного майна Сумського державного автотранспортного підприємства 15927 до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Сумське автотранспортне підприємство 15927" ( 40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16; код ЄДРПОУ 03118529) будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2445,7 кв.м.

На вищевказану постанову суду першої інстанції подано апеляційну скаргу особою, яка не брала участі у справі ОСОБА_2. У своїй апеляційній скарзі останній, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 15.10.2009 року по справі № АС 3/700-06 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ч.1 ст.5, Закону України «Про приватизацію державних підприємств», ст.1, ч.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.5 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 р. Стверджує, що на момент приватизації спірний гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2445,7 кв.м. не відносився до об`єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і міг бути включений до вартості майна підприємства, яке підлягало приватизації.

Апелянт, а також представник відповідача та представник третьої особи ВАТ «Сумське АТП 15927» в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що апелянт, відповідач та третя особа ВАТ «Сумське АТП № 15927» належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Сумської області від 15.10.2009 р. по справі № АС 3/700-06 за позовом Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради до РВ ФДМУ по Сумській області, за участю третіх осіб ВАТ «Сумське АТП 15927», ФОП ОСОБА_4 про визнання нечинним наказу без участі апелянта, а також представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача та третьої особи - ФОП ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна будівля, розташована по АДРЕСА_1 була побудована та прийнята до експлуатації як гуртожиток на 286 місць згідно Акту державного приймання будівлі (споруди), затвердженого рішенням виконкому Сумської міської ради депутатів трудящих № 331 від 30.04.1969 р.

Зазначена в Акті приймання в експлуатацію адреса гуртожитку - АДРЕСА_2 була змінена на адресу - АДРЕСА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих № 650 від 15.09.1977 р.

Замовником будівництва виступив Сумський автобусний парк № 18021, назва якого в подальшому відповідно до наказу № 56 від 23.01.1987 р. була змінена на "Сумське автотранспортне підприємство 15927", яке в свою чергу, під час приватизації було перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Сумське АТП-15927" (а.с.62).

Наказом РВ ФДМУ по Сумській області № 432 від 09.04.1998 р. був затверджений План приватизації Сумського державного автотранспортного підприємства 15927 (м. Суми, Білопільський шлях, 16) (а.с.83).

Відповідно до розділів II, VІІ Плану приватизації до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Сумське АТП-15927» ввійшов гуртожиток (АДРЕСА_1), інвентарний № 33, залишковою вартістю 38,0 тис.грн., який повинен був використовуватися за призначенням за рахунок прибутку підприємства (а.с.63-75).

На підставі Наказу РВ ФДМУ по Сумській області № 932 від 09.08.1998 року будівля гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві оперативного управління Сумському державному автотранспортному підприємству 15927, була включена до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15927».

В подальшому, згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 189 від 02.03.2004 року «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на нові та житлові приміщення і будівлі» право власності на будівлю гуртожитку загальною площею 2445,7 кв. м., житловою площею 1190,0 кв. м. по вул. Декабристів, 16 було оформлено за відкритим акціонерним товариством «Сумське автотранспортне підприємство 15927» (а.с.17-19).

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини склалися внаслідок винесення відповідачем спірного наказу № 432 від 09.04.1998 р. про передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до статутного фонду ВАТ «Сумське АТП 15927».

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного наказу, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, взявши до уваги, що спірна будівля є гуртожитком, належить до об`єктів житлового фонду, а відтак, не підлягає включенню до статутного фонду ВАТ «Сумське АТП 15927» та подальшій приватизації, яка призведе до порушення прав територіальної громади м. Суми мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради «Про положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради» від 27 квітня 2005 року № 1184-МР, функціями позивача є управління за дорученням Сумської міської ради майном територіальної громади міста Суми, пунктом 2.2 даного Положення управлінню надані власні повноваження, відповідно до яких позивач веде облік майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Суми, вносить пропозиції виконавчому комітету або відповідній профільній комісії Сумської міської ради про прийняття або придбання об'єктів права у комунальну власність територіальної громади міста Суми, здійснює оформлення відповідних актів прийняття-передачі майна у комунальну власність територіальної громади міста Суми (а.с.а.с.9-13).

Статтею 4 Житлового кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127-131 Житлового кодексу РСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 138 передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для аієї мети житлові будинки. Такі житлові будинки належали підприємствам на праві ровного господарського відання та відносились до об'єктів державного житлового фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної і спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні і господарських товариств та інших об'єднань. Визначення цілісного майнового комплексу наведено у ст. 4 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом; виробництва продукції (робіт, послуг).

На підставі наведених норм законодавства судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що гуртожитки входять до складу житлового фонду, а не до складу цілісних майнових комплексів, а тому відносини щодо їх використання регулюються нормами Житлового кодексу УРСР та інших актів житлового законодавства.

На час складання Плану приватизації Сумського державного автотранспортного підприємства 15927 діяла Методика оцінки вартості майна під час приватизації, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996 р. № 961 «Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації», пунктом 34 якої було визначено, що вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, у тому числі державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та і об'єктів, що не підлягають приватизації.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кімнати у гуртожитках не підлягали приватизації відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що до управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради надходили звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, в яких ставилося питання про передачу гуртожитку до комунальної власності міста Суми. На зазначені звернення надавалася відповідь про неможливість вирішення такої передачі в зв'язку з тим, що гуртожиток належить на праві власності ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15927».

Пунктом 2.2 Положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.04.2005 р. передбачено, що управління розглядає заяви, пропозиції та скарги юридичних та фізичних осіб та вживає відповідні заходи в межах своєї компетенції.

Крім того, до повноважень управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради належить безпосередньо приймання об'єктів до комунальної власності, оформлення відповідних актів, створення комісій по такому прийманню та оформленню інших документів відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, зважаючи на звернення мешканців, вимоги чинного законодавства, управління повинно внести пропозицію виконавчому комітету або профільній комісії Сумської міської ради про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Суми гуртожитку по АДРЕСА_1 Але внесенню пропозиції та, відповідно, здійсненню своїх повноважень управлінням, перешкоджає наявність не скасованого, не зміненого та чинного на сьогоднішній день наказу Регіонального Управління фонду державного майна України по Сумській області № 932 від 09.08.98 року про передачу гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15927».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, до включення гуртожитку по АДРЕСА_1 до статутного фонду ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15927» вказана будівля належала на праві оперативного управління Сумському державному автотранспортному підприємству 15927.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що господарським судом Сумської області порушена справа про банкрутство ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15927», спостережною радою цього товариства прийняте рішення про закриття цього гуртожитку, його мешканцям надсилаються листи з пропозицією викупити в товариства займані ними кімнати, до районних судів подано кілька позовів про виселення. На даний час існує реальна загроза продажу будівлі гуртожитку третім особам.

Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно договору купівлі-продажу частки гуртожитку від 18.05.2007 р., укладеного між ВАТ «Сумське АТП 15927» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), останній набуває права власності на 986/1000 часток будівлі гуртожитку за номером 76 по вул.Декабристів в місті Суми.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передача гуртожитку до статутного фонду підприємства призводить до загрози порушення Конституційних прав членів територіальної громади міста Суми - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, які можуть залишитись на вулиці без даху над головою.

Відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) із змінами, внесеним Законом від 03.03.2005 р., в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно із п. 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. № 891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту Постанова № 891), передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, в тому числі гуртожитки.

Пунктом 5 вказаного Положення № 891 передбачено, що передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами Приймання житлових будинків (у тому числі гуртожитків) до комунальної власності м. Суми здійснює позивач.

Статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або повного І господарського відання, за винятком об'єктів державного житлового фонду, у тому І числі гуртожитки, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов.

Згідно п. п. 1,2,3 Положення № 891 безоплатній передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств цих підприємств, установ та організацій, підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення № 891, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання підприємства банкрутом є безумовною підставою для одночасної передачі житлового фонду (у тому числі гуртожитків) у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням господарського суду Сумської області від 03.04.2008 року по справі № 14/3-07 задоволено позовні вимоги Прокурора Ковпаківського району м. Суми в інтересах держави в особі Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, Відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15927", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору : Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, ОСОБА_2, м. Суми, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю.

Визнано незаконним включення в статутний фонд Відкритого акціонерного товариства "Сумське автотранспортне підприємство 15927"(40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16; код 03118529) гуртожитку загальною площею 2445,7 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1..

Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Сумське автотранспортне підприємство 15927"(40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16; код 03118529) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1; код 21124686) передати гуртожиток загальною площею 2445,7 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1, Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради 40030, м. Суми, вул. Горького, 21; код 33525906) в 10-ти денний термін з дня набрання законної сили рішенням суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року по справі № 14/3-07 рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2008 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р. по справі № 14/3- 07 вищевказану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року по справі № 14/3-07 залишено без змін.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2008 року по справі № 14/3-07 набрало законної сили.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, враховуючи, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність включення спірної будівлі гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Сумське АТП 15927», колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні спірного наказу № 432 від 09.04.1998 р. в частині затвердження передачі відповідно до розділу VІІ плану приватизації державного майна Сумського державного АТП 15927 до статутного фонду ВАТ «Сумське АТП 15927» будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Житловим кодексом України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до неправомірного та безпідставного отримання ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15927» у власність вказаного гуртожитку.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що подання позивачем у даній справі адміністративного позову є незаконною формою втручання в діяльність РВ ФДМУ по Сумській області, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Пунктом 30 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад віднесено вирішення питань про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації.

Згідно із п. п. 2.2, 2.5 Положення про Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 333-МР від 27.12.2006 p., повноваженнями та функціями позивача є здійснення обліку майна комунальної власності, забезпечення контролю за його використанням, збереженням; здійснення приймання майна у комунальну власність з оформленням відповідних актів приймання-передачі тощо. Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради є юридичною особою та відповідно до Положення має право бути позивачем та відповідачем у суді з питань, що належать до його повноважень.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно п.1 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Тобто, звертаючись з даним позовом до суду, Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради діяло в межах своїх повноважень, наданих йому Законом України «Про місцеве самоврядування».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської областi від 15.10.2009р. по справі№АС 3/700-06 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2011 р.