Ухвала суду № 21422008, 15.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р.Справа № 2а-2036/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників позивача - Вишневського А.І., Зеленцова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-2036/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сomputer Logic Grouр“ (далі по тексту ТОВ “Сomputer Logic Grouр“) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000462305 від 23.02.2011 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 184605,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46151,25 грн., на загальну суму 230756,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 р. по справі № 2а-2036/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сomputer Logic Group» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова №0000462305 від 23.02.2011 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 р. по справі № 2а-2036/11/2070, прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ “Сomputer Logic Grouр“.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанов норм ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посилаючись на відомості баз даних державної податкової служби, зазначив, що контрагентами позивача ТОВ «Гольдтехлайн», ТОВ «Юнікор», - не задекларовано податкових зобов`язань, що виникли по господарським операціям з позивачем; на момент перевірки свідоцтва платників ПДВ анульовані; основні фонди у вказаних підприємств відсутні; відносно ТОВ «Юнікор» до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про відсутність об`єкту оподаткування ПДВ та безпідставність формування позивачем податкового кредиту за операціями з вказаними контрагентами. Посилаючись на акти перевірок № 4231/23-104/36032757 від 21.09.2010 р., № 3173/23-30/33204079 від 30.12.2010 р., стверджує про нікчемність угод, укладених контрагентами позивача ТОВ «Едан Плюс» та ТОВ «Електрощит сервіс», в тому числі й з позивачем, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з огляду на відсутність у вказаних підприємств необхідних умов для здійснення господарських операцій, неподання податкової звітності. Підсумовуючи викладене, вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 184605 грн. по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами, а відтак, не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000462305/0 від 23.02.2011 р., яким позивачеві донараховано податку на додану вартість в сумі 230756,25 грн., в т.ч. за основним платежем 184605 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46151,25 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 р. по справі № 2036/11/2070 за позовом ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні та в наданих до справи письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що позивачем цілком правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 184605 грн. по реальним господарським операціям з придбання послуг у ТОВ «Гольдтехлайн», ТОВ «Юнікор», ТОВ «Едан Плюс» та ТОВ «Електрощит сервіс», які повністю підтверджено відповідними первинними документами (податковими накладними, актами прийому-передачі послуг, виписками по рахунку позивача).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період 24.01.2011 р. по 04.02.2011 р. фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Сomputer Logic Grouр“ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складо акт від 11.02.2011 р. № 331/2305/32237056 (т.1, а.с.9-43).

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищення податкового кредиту на суму 184605 грн..

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462305 від 23.02.2011 р., згідно якого ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 230756,25 грн., в т.ч. за основним платежем 184605 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46151,25 грн. (т.1, а.с.7).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за лютий, березень, липень-грудень 2009 року, а також січень, березень-серпень 2010 року на загальну суму 184605 грн., стали твердження відповідача про неподання контрагентами позивача - ТОВ “Гольдтехлайт” та ТОВ “Компанія “Юнікор” податкових декларацій по ПДВ за березень 2009 року та лютий 2009 року відповідно, а також про нікчемність угод, укладених контрагентами позивача ТОВ «Едан Плюс» та ТОВ «Електрощит Сервіс», в тому числі й з позивачем, як таких, що укладені без мети реального настання правових наслідків. Висновок про нікчемність даних угод зроблений відповідачем виходячи з того, що у вказаних контрагентів позивача, згідно баз даних ДПС та актів документальних невиїзних перевірок, відсутні необхідні умови (трудові ресурси, основані фонди, складські приміщення, транспортні засоби) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу; податкова декларація ТОВ «Електрощит Сервіс» не визнана як податкова звітність, за період з 01.05.2010 р. по 30.11.2010 р. декларації з ПДВ до ДПІ за місцем реєстрації ТОВ «Електрощит сервіс» не подавались.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова помилковими, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ здійснює діяльність з розроблення програмного забезпечення, постачання програмного забезпечення та надання послуг з інформатизації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ (Замовник) було укладено договори про надання послуг з тестування програмного продукту № 210П від 02.03.2009 р. із ТОВ «Гольдехлайт» (т.1, а.с.73-74), № 08-0902П від 01.09.2008 р. із ТОВ «Компанія «Юнікор» (т.1, а.с.87-88), № 103П від 02.03.2010 р. із ТОВ «Електрощит-Сервіс» (т.1, а.с.92)., № 09-0702П від 02.07.2009 р. із ТОВ «Едан Плюс» (т.1, а.с.129-130).

За умовами вищевказаних договорів Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи з тестування програмних продуктів «Будівельні технології СМЕТА», «Будівельні технології СМЕТА» ПИР, відповідно до плану тестування, на предмет відповідності діючим нормам і правилам розрахунку кошторисної документації, згідно ДБН Д.1.1-1-2000, ВБН Д.1.1-3.1-2001, ВБН Д.1.1-2002-1-2004, ВБН Д.1.1-10.1-2005, ВБН В 3.2-218-180-2003, ВБН Д.1.1-218-1-2001, ВБН Д.2.2-218-045-2001, ВБН Д.2.2-218-045.1-2006, ДБН Д.1.1-7-2000 зі змінами та доповненнями, виявлення помилок, пов`язаних з введенням, обробкою та висновком інформації, виявлення помилок, пов`язаних із взаємодією програмних продуктів з операційними системами МS Windows 98/Ме/ХР/2000 Vista.

Протягом терміну виконання вищевказаних договорів ТОВ «Гольдехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс» оформлено протоколи угоди договірної ціни № 01 від 31.03.2009 р., № 08-902П/06 від 27.02.2009 р., № 01 від 31.03.2010 р., № 02 від 30.04.2010 р., № 03 від 31.05.2010 р., № 04 від 30.06.2010 р., № 05 від 28.07.2010 р., № 06 від 31.08.2010 р., № 01 від 31.07.2009 р., № 02 від 31.08.2009 р., № 03 від 30.09.2009 р., № 04 від 02.07.2009 р., № 05 від 30.11.2009 р., № 06 від 31.12.2009 р.№ 07 від 29.01.2010 р., та складено акти приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2009 р., № 27/0201 від 27.02.2009 р., № 1 від 31.03.2010 р., № 2 від 30.04.2010 р., № 3 від 31.05.2010 р., № 4 від 30.06.2010 р., № 5 від 28.07.2010 р., № 6 від 31.08.2010 р., № 1 від 31.07.2009 р., № 2 від 31.08.2009 р., № 3 від 30.09.2009 р., № 4 від 30.10.2009 р., № 5 від 30.11.2009 р., № 6 від 31.12.2009 р., № 7 від 29.01.2010 р.

Господарські операції з надання позивачеві від ТОВ «Гольдехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс» послуг по тестуванню програмних продуктів «Будівельні технології СМЕТА», «Будівельні технології СМЕТА» ПИР вказаними контрагентами відображені у податкових накладних №33 від 31.03.2009 р. на суму 31536,00 грн., в т.ч. ПДВ 5256,00 грн., № 253 від 27.02.2009 р. на суму 59400,00 грн., в т.ч. ПДВ 9900,00 грн.,№ 45.05 від 31.03.2010 р. на суму 64800,00 грн., в т.ч. ПДВ 10800,00 грн., № 68.01 від 30.04.2010 р., в т.ч. ПДВ 7944,00 грн., № 194 від 31.05.2010 р. на суму 32760,00 грн., в т.ч. ПДВ 5460,00 грн., № 363 від 30.06.2010 р. на суму 42600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7100,00 грн., № 556 від 28.07.2010 р. на суму 28560,00 грн., в т.ч. ПДВ 4760,00 грн., № 345 від 31.08.2010 р. на суму 48126,00 грн., в т.ч. ПДВ 8021,00 грн., № 63 від 31.07.2009 р. на суму 54720,00 грн., в т.ч. ПДВ 9120,00 грн., № 112 від 31.08.2009 р. на суму 52200,00 грн., в т.ч. ПДВ 8700,00 грн., № 206.2 від 30.09.2009 р. на суму 32400,00 грн., в т.ч. ПДВ 5400,00 грн., № 315 від 30.10.2009 р. на суму 28600,00 грн., в т.ч. ПДВ 4766,67 грн., № 422 від 30.11.2009 р. на суму 28800,00 грн., в т.ч. ПДВ 4800,00 грн., № 519 від 31.12.2009 р. на суму 36480,00 грн., в т.ч. ПДВ 6080,00 грн., № 53 від 29.01.2010 р. на суму 65040,00 грн., в т.ч. ПДВ 10840,00 грн.

Також, як свідчать матеріали справи, ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ (Замовник) було укладено договори на інформаційно-технічний супровід баз даних № 08-0901НБ від 01.09.2008 р. із ТОВ «Компанія «Юнікор» (т.1., а.с.82-83), 0910НБ від 01.09.2008 р. із ТОВ «Едан Плюс» (т.1, а.с.111-112).

Згідно умов зазначених договорів Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з інформаційно-технічного супроводу бази даних програмного комплексу «Будівельні технології СМЕТА» та ІДС «Будстандарт», а саме: виконувати роботи по актуалізації Бази даних відповідно до інформації, що надає замовник; виконувати роботи з тестування Бази даних; поставляти оновлені версії Бази даних Замовнику; здійснювати консультаційну підтримку представників Замовника з питань експлуатації Бази даних.

В рамках виконання умов зазначених договорів позивачем та вказаними контрагентами оформлено протоколи угоди договірної ціни № 09-02/02 від 27.02.2009 р., № 1 від 30.09.2009 р., № 2 від 30.10.2009 р., № 3 від 30.11.2009 р., № 4 від 31.12.2009 р., № 5 від 29.01.2010 р., та складено акти приймання наданих послуг № 27/0202 від 27.02.2009 р., № 1 від 30.09.2009 р., № 2 від 30.10.2009 р., № 3 від 30.11.2009 р., № 4 від 31.12.2009 р., № 5 від 29.01.2010 р..

Господарські операції з надання ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Едан Плюс» позивачеві послуг по інформаційно-технічному супроводу баз даних відображено у податкових накладних № 254 від 27.02.2009 р. на суму 72600,00 грн., в т.ч. ПДВ 12100,00 грн., № 206.1 від 30.09.2009 р. на суму 75024,00 грн., в т.ч. ПДВ 12504,00 грн., 316 від 30.10.2009 р. на суму 57800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9633,33 грн., № 421 від 30.11.2009 р. на суму 41280,00 грн., в т.ч. ПДВ 6880,00 грн., № 520 від 31.12.2009 р. на суму 52140,00 грн., в т.ч. ПДВ 8690,00 грн., № 52 від 29.01.2010 р. на суму 86400,00 грн., в т.ч. ПДВ 14400,00 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2009 р. ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ (Замовник) із ТОВ «Гольдтехлайт» (Виконавець) було укладено договір № 0914-01 про надання маркетингових послуг, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати та здати Замовнику, а останній прийняти та оплатити проведення маркетингового дослідження «Дослідження ринку програмних продуктів розрахунку кошторисної документації на будівельно-монтажні роботи» згідно Технічного завдання Замовника (т.1, а.с.77-81).

За результатами здійснення господарських операцій з надання вказаних маркетингових послуг Замовником та Виконавцем оформлено акт № 1 приймання наданих послуг від 31.03.2009 р., ТОВ «Гольдтехлайт» виписано позивачеві податкову накладну № 32 від 31.03.2009 р. на суму 86700,00 грн., в т.ч. ПДВ 11450,00 грн.

Колегія суддів зауважує, що усі вищевказані акти прийому-передачі виконаних послуг оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та скріплені печатками ТОВ «Гольдтехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс».

Слід також відмітити, що спірні податкові накладні, виписані на адресу позивача вказаними контрагентами, відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактичне виконання операцій з надання ТОВ «Гольдтехлайт», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс» позивачеві послуг по проведенню маркетингового дослідження, послуг з тестування програмних продуктів та інформаційно-технічного супроводу підтверджується також наданими до матеріалів справи копіями звіту «Дослідження ринку програмних продуктів розрахунку кошторисної документації на будівельно-монтажні роботи» з додатками (т.3, а.с.44-66), планів тестування, результатів тестування нових версій, звітів про тестування програмних продуктів згідно договорів № 103П від 02.03.2010 р. (т.3, а.с. 66-141), № 09-0702П від 02.07.2009 р. (т.3, а.с.142-244).

Розрахунок між позивачем та вказаними контрагентами проведено в повному обсязі в безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії актів звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Електрощит-Сервіс» від 30.09.2010 р. (за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р. по договору № 103П від 02.03.2010 р.), ТОВ «Гольдтехлайт» від 19.06.2009 р. (за період з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р.), ТОВ «Компанія «Юнікор» від 22.06.2009 р. (за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р.) (т.1, а.с.214-216), а також банківських виписок по рахунку позивача (т.10, а.с.97-137).

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано перелік користувачів програмного забезпечення ТОВ “Сomputer Logic Grouр“, а також копії договорів № К-4455 від 14.12.2010 року про надання послуг із постачання та супроводження ліцензій на використання бази даних ІДС «Будстандарт» та супроводження програмного комплексу «Будівельні технології СМЕТА», № 2541 від 31.05.2011 р. про надання послуг з інфомаційно-консультаційного супроводу програмного забезпечення «Будівельні технології СМЕТА», укладених ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ (Виконавець) із Національним банком України та ПАТ «Арселор Міттал Кривий ріг» відповідно (т.10, а.с.146-157).

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи характер господарської діяльності позивача та зміни і доповнення, внесених до ПК «Будівельні технології СМЕТА» та ПК «Будівельні технології СМЕТА» ПИР за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. згідно з вказівками Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (т.3, а.с.245-247, т.4, а.с.1-12, 14-49), колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з придбання ТОВ “Сomputer Logic Grouр“ у ТОВ «Гольдтехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс» повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином (актами приймання наданих послуг), актами звірки взаємних розрахунків, а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності.

З огляду на те, що господарські операції у спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ «Гольдтехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», відбулися у березні 2009 року та в лютому 2009 року, тобто в період, що передував рішенням про анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість вказаних контрагентів (30.09.2009 р. та 19.11.2009 р.), колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки на час укладення спірних угод з позивачем та здійснення спірних господарських операцій вказані товариства мали статус платника ПДВ та право на виписування податкових накладних за даними господарськими операціями.

Колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість (з урахуванням періоду, що перевірявся) визначені статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до положень підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих “сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право платника податків на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість» не поставлено в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, у тому числі, не відображення ними податкових зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що неподання контрагентами позивача ТОВ «Гольдтехлайт» та ТОВ «Компанія «Юнікор» податкових декларацій з ПДВ за березень та лютий 2009 року відповідно, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних доказів на підтвердження неподання вказаним контрагентами позивача податкової звітності за спірний період.

Щодо твердження про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ “Едан плюс” та ТОВ “Електрощит сервіс”, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договори про надання послуг між позивачем та його контрагентами - ТОВ “Едан плюс” та ТОВ “Електрощит сервіс” укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто відбулося фактичне надання послуг, а відтак, договори між позивачем і ТОВ “Едан плюс” та ТОВ “Електрощит сервіс” мали реальний характер.

Доказів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано, та не встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відсутність у вказаних підприємств трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, з урахуванням характеру послуг, які надавались цими підприємствами позивачеві, не свідчить про неможливість фактичного здійснення ними господарських операцій за участю ТОВ “Сomputer Logic Grouр“, та не є ознакою нікчемності укладених угод.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Підсумовуючи викладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ “Едан плюс”, а також ТОВ “Електрощит сервіс” не підтверджені жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від своїх контрагентів послуг, невикористання отриманих послуг у господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочини між вказаними контрагентами не можуть бути визнані нікчемними.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту в лютому, березні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, а також в січні, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2010 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 184605 грн. по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із придбанням послуг у ТОВ «Гольдтехлайт», ТОВ «Компанія «Юнікор», ТОВ «Електрощит-Сервіс» та ТОВ «Едан Плюс».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 11.02.2011 р. № 331/2305/32237056 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000462305 від 23.02.2011 року про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-2036/11/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2011 р.