Ухвала суду № 21421812, 14.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 р.Справа № 2а-3735/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-3735/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій протиправними та податкових повідомлень рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство"Твін -Друк" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання дій протиправними та податкових - повідомлень рішень недійсними - задоволено частково.

Визнано дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за листопад 2010р. протиправними.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 30 березня 2011р. №0000671520/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова на суму штрафної санкції 50% у розмірі 60928,31 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1.70 грн.

В апеляційній скарзі перший відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається піп 1.6 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", відповідно до якого проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, в звязку з чим вважає правомірними дії спрямовані на погашення податкового боргу, який виник раніше, замість сплати визначених позивачем в платіжних дорученнях поточних платежів. В звязку з чим вказує на правомірність застосування штрафних санкцій згідно піп 126.1 ст.126 ПК України.

Другий відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, просить оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед державними", п.1.6 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби" зазначає, що податковий борг погашався попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК", в апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.87.9 ст.87ПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство" твін -Друк" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.03.2011 року № 473/152-23454034.

Відповідно до висновків акту перевірки від 17.03.2011 року № 473/152-23454034 були встановлені порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, а саме ПАТ “ВП “Твін-Друк”не своєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. №9002589996 від 16.07.2010р.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що ПАТ “ВП “Твін-Друк”несвоєчасно здійснена сплата узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. у сумі 183856,62 грн. по терміну сплати 30.07.2010р., фактично сплата здійснена: 29.12.2010р, у сумі 74600,64 грн.; 30.12.2010р. у сумі 47255,98 грн.; 28.01.2011р. у сумі 2000,0 грн.; 01.03.2011р. у сумі 50000,0грн.; 02.03.2011р.сумі 10000,0 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення рішення від 30 березня 2011р. №0000671520/0, яким визначено позивачу штрафні санкції у розмірі 50 % на загальну суму 60928,31 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошових зобовязань на 153 календарних дня, та податкове повідомлення рішення від 30 березня 2011р. №0000661520/0, яким визначено позивачу штрафні санкції у розмірі 20 % на загальну суму 12400,0 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошових зобовязань на 215 календарних дня.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, а не проводились як сплата поточних платежів, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позивачем 29.12.2010 р. сплачено суми ПДВ у розмірі 100000,0 грн., 11000,0 грн., 14900,0 грн., 49000,0 грн. із зазначенням призначення платежу: “ПДВ за листопад 2010 року”, що підтверджується платіжними дорученням № 1011,931,1017 від 29.12.2010 р. та № 1019 від 30.12.2010р.

Вказані суми, всупереч призначенню платежу, були зараховані відповідачем по погашенню раніше нарахованого зобовязання по декларації з ПДВ за червень 2010 року № 9002589996 від 16.07.2010 року, без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні, що підтверджується актом перевірки та копією облікової картки платника податку позивача.

Згідно п. 5 ст. 138 Господарського Кодексу України коштами у складі майна субєктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження коштами Господарським Кодексом України передбачено наступне.

Згідно п.1 ст.134 Господарського Кодексу України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджується належним йому (їм) майном.

Таким чином, ПАТ “ВП “Твін-Друк” має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, що діяла в момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому при сплаті податкових зобовязань за визначений платником податку період обовязок такого платника щодо сплати податку на додану вартість припиняється зі сплатою податку саме за такий визначений період.

Відповідно до п. 2 ст.12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обовязкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Відповідачі в обґрунтування вимог апеляційних скарг посилаються на п. 7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п. 7.7 вказаного Закону, є неправомірним.

Слід звернути увагу на те, що п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено застосування до платників податків штрафів у розмірі від 10 до 50 %, якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.

При нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, а не проводились як сплата поточних платежів, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій.

Згідно ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

В п. 1.7 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженій постановою Правління НБУ N 22 від 21.01.04 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. 16.5.2 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Представником відповідача суду не надано доказів правомірності прийняття оспорюваних рішень.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, оскільки платник податків має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині про визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за листопад 2010р. протиправними; визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 30 березня 2011р. №0000671520/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на суму штрафної санкції 50% у розмірі 60928,31 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за грудень 2010 року та січень 2011 року протиправними; визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 30 березня 2011р. №0000661520/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова на суму штрафної санкції 20% у розмірі 12400,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що вказані дії відповідача по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за грудень 2010 року та січень 2011 року, здійснювались після набрання чинності Податковим Кодексом України, в п. 87.9 ст. 87 якого передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, дії податкового органу щодо зміни призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за грудень 2010 року та січень 2011 року відповідають вимогам чинного законодавства, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а дії податкового органу щодо нарахування штрафних санкцій є правомірними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-3735/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2011 р.