Ухвала суду № 21421425, 13.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р.Справа № 2а-2661/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. по справі№2а-2661/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтех" (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 09.11.2010 р., № 0000462301/1 від 07.12.2010 р. № 0000462301/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. зазначений позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000462301/0 від 09.11.2010 р., № 0000462301/1 від 07.12.2010 р., № 0000462301/2 від 12.01.2011 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області 26.10.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Східлайн-Лугбуд" (код ЄДРПОУ 34280124) за період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р.

За результатами перевірки було складено акт №1510/23-32715267 від 26.10.2010 року.

На підставі висновків акту перевірки Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 09.11.2010 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 43584,00 грн. (основний платіж - 29056,00 грн., штрафна (фінансова) санкція-14528,00 грн).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необґрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтех" та ПП «Східлайн-Лугбуд»було укладено договір №1201-1, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтех" (замовник) доручає, а ПП «Східлайн-Лугбуд»(підрядник) зобов'язується демонтувати та провести капітальний ремонт металоконструкцій не стандартизованого обладнання ВАТ «ХТЗ ім. Орджонікідзе»за адресою АДРЕСА_1. Договірна вартість робіт становить 174334,39 грн.

ПП «Східлайн-Лугбуд»було повністю виконано свої зобовязання за договором підряду, що підтверджується підписаним сторонами договору актом приймання виконаних робіт за березень 2009 року на загальну вартість 174334,39 грн., в тому числі ПДВ 29055,73грн..

Відповідно до платіжних доручень наявних в матеріалах справи ТОВ «Будтех»також в свою чергу повністю виконав свої зобовязання за договором №1201-1 від 12.01.2009 року здійснивши оплату підрядних робіт за зазначеним договором на загальну вартість 174334,39 грн., в тому числі ПДВ 29055,73грн..

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з ПП «Східлайн-Лугбуд»позивачем до матеріалів справи надано копії договору підряду, договірної ціни, локальної смети, акту прийому виконаних будівельних робіт, податкової накладної.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що послуги надані ПП «Східлайн-Лугбуд»Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтех" по договору №1201-1 від 12.01.2009 року у свою чергу були реалізовані ВАТ «ХТЗ ім.С. Орджонікідзе»та відповідно відображені податкові зобовязання за січень, лютий та березень 2009 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору підряду, укладеного з ПП «Східлайн-Лугбуд», а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності укладеного між позивачем та ПП «Східлайн-Лугбуд»договору підряду, не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину на відсутність у ПП «Східлайн-Лугбуд»ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки чинне законодавство України не покладає на покупця (замовника) при укладанні договорів обовязку здійснювати перевірку господарського стану його контрагентів та нести за них відповідальність.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на пояснення директора ПП «Східлайн-Лугбуд»ОСОБА_3, надані Відділу податкової міліції Держаної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, відповідно до яких він ніякого відношення до зазначеного підприємства не має, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Колегія суддів зазначає, що зазначені пояснення директора ПП «Східлайн-Лугбуд»надані останнім не у межах даної адміністративної справи. При цьому, при наданні вищезазначених пояснень ОСОБА_3 не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому зазначені пояснення не можуть бути належними доказами в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження нікчемності угоди укладеної позивачем з ПП «Східлайн-Лугбуд».

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні підрядних робіт, на підставі виданої ПП «Східлайн-Лугбуд»податкової накладної були включені до складу податкового кредиту березня 2009 року.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 97 від 27.03.2009 року, видана ПП «Східлайн-Лугбуд», на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит, в повному обсязі відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання податкового органу на неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ з тих підстав, що в податковій накладній № 97 вказане місце розташування юридичної особи-постачальника, яке не відповідає дійсності, оскільки ці дані зазначені у відповідності з реєстраційними даними ПП «Східлайн-Лугбуд», про що зазначено в акті перевірки, а відсутність юридичної особи за вказаною адресою не може бути підставою для висновку про невинність податкової накладної.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій:

- або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, позивач, виконавши вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та сплативши податок на додану вартість в ціні підрядних робіт ПП «Східлайн-Лугбуд»який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видав замовнику, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені суму податку,при наявності підтвердження здійсненої господарської операції, правомірно сформував податковий кредит на підставі цієї накладної.

При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що одним із видів діяльності ТОВ «Будтех»є будівництво будівель.

Таким чином придбані позивачем у ПП «Східлайн-Лугбуд»роботи з будівництва безпосередньо повязані з його господарською діяльністю.

Крім того, як вже зазначалось, усі витрати позивача з оплати виконаних підрядних робіт ПП «Східлайн-Лугбуд»свою чергу були реалізовані позивачем ВАТ «ХТЗ ім.С. Орджонікідзе».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо його скасування.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. по справі№2а-2661/11/2070залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2011 р.