Постанова № 21418403, 29.09.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2494/11

"29" вересня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

секретаря судового засідання Хоростківського О.Я.,

за участю:

представника позивача - Рацина Р.Р.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетами та цільовими фондами на загальну суму 16941,56 грн., з яких: 2006,25 грн. штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, та 14935,31 грн. - податок на доходи найманих працівників.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі, а також повторні повідомлення про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Крім того, адресу відповідача підтверджено було і на запит суду адресно-довідковим бюро УВС Тернопільської області.

Проте, поштові відправлення повернулись на адресу суду з відмітками пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 29.09.2011 року, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець і відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»їй присвоєно ідентифікаційний номер №НОМЕР_1. При цьому позивач перебуває на обліку як платник податків в Тернопільській обєднаній державної податкової інспекції.

28.01.2011 року фахівцями Тернопільської ОДПІ, на підставі направлення №000458 від 29.12.2010 року, було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведення вищезазначеної перевірки складено акт №233/17-426/НОМЕР_1 від 28.01.2011 року, відповідно до висновків якого відповідачем допущено порушення, зокрема, окремих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (а.с.9-19).

На підставі вказаного акту позивачем прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

-№0000012303 від 11.02.2011 року на суму 2006,25 грн. по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

-№0000021704/0 від 11.02.2011 року на суму 14935,31 грн. по податку на доходи найманих працівників.

Корінці вищезазначених податкових повідомлень-рішень свідчать про отримання їх ОСОБА_2 того ж дня 11.02.2011 року (а.с.7).

Вподальшому, 02.03.2011 року Тернопільською ОДПІ було виставлено відповідачу податкову вимогу №145, з визначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 02.03.2011 року у розмірі 16941,56 грн. дана податкова вимога отримана відповідачем 12.03.2011 року, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи (а.с.5).

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржувала, а тому такі податкові зобовязання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у них, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством.

Разом з тим, станом на час звернення Тернопільською ОДПІ до суду із даним позовом вищевказана сума податкового боргу ОСОБА_2 добровільно - не погашена, тобто, за нею рахується несплачена у встановленому законом порядку заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на загальну суму 16941,56 грн., яка підтверджується обґрунтованими розрахунками штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обовязкових платежів) за порушення податкового законодавства, складеними відповідно до акту перевірки №233/17-426/НОМЕР_1 від 28.01.2011 року, а також витягами з облікової картки платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.8, 21-22).

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність. Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума грошового зобовязання, штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, не сплачена у встановлений строк, - є податковими боргом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обовязок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Так, відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи наділені правом звернення до суду з позовом до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами, що має місце в даному випадку.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обовязок щодо сплати існуючого у відповідача податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обовязок відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача, - не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству. Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито»звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетами та цільовими фондами на загальну суму 16941,56 грн., з яких:

- 2006,25 грн. штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, - на б/р 31115104700513, код платежу 21080900, державний бюджет, ВДК у м.Тернополі, код одержувача 23589225, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012; - 14935,31 грн. - податок на доходи найманих працівників - на б/р 33217800700520, код платежу 11010100, місцевий бюджет, ВДК у м.Тернополі, код одержувача 23589225, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012. Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 жовтня 2011 року.

Головуючий суддяХрущ В. Л.

копія вірна

СуддяХрущ В. Л.