Постанова № 21418364, 29.08.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2214/11

"29" серпня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Стасюк А.В.,

представника прокуратури - Марцун А.А. (посв. №12 від 14.02.2011 року)

представника позивача ОСОБА_2 (дов. №37/10 від 24.12.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Теребовлянського району Тернопільської області, в інтересах держави, в особі: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»про стягнення податкового боргу у сумі 36519,25 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, відповідачем як платником податків у встановлений законом строк не були сплачені суми податкових зобов'язань, а тому за відповідачем рахується непогашена заборгованість перед бюджетом по наступних податках: по орендній платі за землю з юридичних осіб - у розмірі 142,87 грн. (129,56 грн. недоїмка, 13,31 грн. пеня), по податку з доходів фізичних осіб - у розмірі 36376,38 грн. (36371,75 грн. недоїмка, 4,63 грн. пеня). У звязку з несплатою вищезазначеної податкової заборгованості в добровільному порядку, прокурор Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області, просить стягнути її до державного бюджету з відповідача в судовому порядку.

В судовому засіданні 25.08.2011 року представником позивача було подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої, станом на 23.08.2011 року податковий борг відповідача зменшився - у зв'язку зі сплатою ним сум заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 142,87 грн. А тому позивач просить суд стягнути з ТОВ «Домобудівник» лише залишок заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у заявленому в позові розмірі - 36376,38 грн. (36371,75 грн. недоїмка, 4,63 грн. пеня), яка на час розгляду справи відповідачем в добровільному порядку - не сплачена.

Представник прокуратури та Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області в судовому засіданні 29.08.2011 року уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання - не прибув, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, заперечення проти позову не подав.

Разом з тим, ухвала про відкриття провадження у справі, а також повторні повідомлення про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Тобто, відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, - що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівник», відповідно до довідки Тернопільського обласного управління статистики №22/64 зареєстроване як юридична особа Тернопільською міською державною адміністрацією рішенням №1144 від 31.12.1993 року та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 01268970.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців - з моменту реєстрації відповідач зареєстрований за адресою: 46010, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13. З 02.02.2007 року ТОВ «Домобудівник» взято на облік платником податків за неосновним місцем обліку - у ДПІ у Теребовлянському районі Тернопільської області.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач самостійно обчислював суми податкових зобов'язань у поданих ним до контролюючого органу - ДПІ у Теребовлянському районі Тернопільської області податкових деклараціях з податку на доходи фізичних осіб за місцем знаходження свого неуповноваженого відокремленого підрозділу, розташованого за адресою: Тернопільська область, м.Теребовля, вул. Підзамче, 113 (а.с.11-13).

У відповідності до інформації, зазначеної у поданих ТОВ «Домобудівник» деклараціях, сума його заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агента становила 35722,95 грн., а сума податку на доходи фізичних осіб, яка нарахована (утримана) з цих доходів у звітному (податковому) періоді, але не перерахована до бюджету у зв'язку з невиплатою (ненаданням) доходів, 648,80 грн.

Таким чином, податкове зобов'язання, самостійно визначене ТОВ «Домобудівник» як платником податків в поданих ним податкових деклараціях - є узгодженим та не може бути ним оскаржене в судовому або адміністративному порядку, і вважається обов'язковим до сплати.

Разом з тим, суми заборгованості по вищезазначених податкових зобовязаннях по земельному податку відповідачем на суму 36371,75 грн. - у добровільному порядку не були сплачені, у зв'язку з чим податковим органом нарахована пеня - на суму 4,63 грн.

Таким чином, за відповідачем на час розгляду справи рахується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 363,76,38 грн., який підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача по платежах до бюджету та витягами з облікової картки платника податків, та який, з урахуванням поданих в судовому засіданні уточнень, позивач просить стягнути в судовому порядку.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги - є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача частини вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до цієї частини позовних вимог норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, який діяв на момент виникнення даних правовідносин, а щодо частини заборгованості, що виникла з січня 2011 року - норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, який вступив в законну силу з 01.01.2011 року. Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного до 31.12.2010 року) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу - було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 р.

Пунктом 1.3 статті 1 вищезазначеного закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обовязок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

П.п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового Кодексу встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з положенням п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обовязок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обовязок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, а судом не здобуті, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, і з урахуванням поданих уточнень, - підлягають задоволенню. Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов прокурора Теребовлянського району Тернопільської області, в інтересах держави, в особі: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»(ідентифікаційний код 01268970) заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 36376,38 грн. (тридцять шість тисяч триста сімдесят шість гривень тридцять вісім копійок), з яких: недоїмка у розмірі 36371,75 грн. (тридцять шість тисяч триста сімдесят одна гривня сімдесят пять копійок) та пеня у розмірі 4,63 грн. (чотири гривні шістдесят три копійки).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 вересня 2011 року.

Головуючий суддяХрущ В. Л.

копія вірна

СуддяХрущ В. Л.