Постанова № 21417775, 18.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2012 року Справа № 2а-11412/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

Суддів: Петросян К.Є., Солоніченко О.В.

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс" звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив скасувати наказ про анулювання спеціального дозволу №47 від 26.07.2011.

У судовому засіданні 18.01.2012 представник позивача пояснив, що в прохальній частині позову було помилково зазначено іншу дату та номер наказу, та просив суд прийняти рішення, яким скасувати наказ Державної служби геології та надр України №43 від 27.07.2011 в частині анулювання спеціального дозволу на користування нардами №3390 від 12.08.2004.

Дане зауваження позивача приймається судом, оскільки всі інші матеріали справи свідчать про те, що спеціальний дозвіл наданий позивачу було анульовано саме наказом відповідача №43 від 27.07.2011.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

12.08.2004 року Державним комітетом природних ресурсів України було видано для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", спеціальний дозвіл на користування надрами № 3390 від 12.08.2004 р.

На підставі акту перевірки діяльності користувача надр від 13.05.2011 р. запропановано ініціювати перед Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористування питання щодо анулювання спеціального дозволу №3390 від 12.08.2004 р. на видобування вугілля пласту 16 в технічних межах шахтоділянки ТОВ «Енерго-Альянс» на полі колишньої шахти «Одеська», в зв'язку з тим, що надрокористувач на протязі 6 років і 9 місяців не приступив до користування надрами. Про усунення порушень виявлених під час перевірки повідомлялась Донецька територіальна інспекція по геологічному вивченню та використанню надр.

05 грудня 2011 р. зі слів робітників Донецької територіальної інспекції Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр стало відомо, що спеціальний дозвіл №3390 від 12.08.2004 року анулювано на підставі наказу № 43 від 27.07.2011 р. До теперішнього часу ані листа з повідомленням, ні наказу про анулювання спеціального дозволу №3390 від 12.08.2004 р. ТОВ «Енерго-Альянс» не отримувало.

Відповідно до ст. 26 Кодексу України "Про надра" право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування, 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5). Використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами, 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку.

Ні керівником ТОВ "Енерго-Альянс", ні іншими уповноваженими особами позивача згоди на припинення користування надрами не надавалося.

Відповідач не звертався до суду про припинення користування надрами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс".

Крім того, наказ № 43 від 27.07.2011 року ТОВ "Енерго-Альянс" не наданий, чим порушено його право на оскарження спірного наказу в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника, проти позову заперечував, зокрема зазначив, що у період з 11 по 13 травня 2011 року ДО "Донецька ТІДГК" було проведено перевірку діяльності позивача щодо виконання умов спеціального дозволу від 12.08.2004 № 3390 та раніше виданих приписів щодо усунення порушень законодавства про надра, про що складено відповідний акт.

Зокрема було встановлено, що роботи в межах ділянки надр, наданої позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 12.08.2004 № 3390 не розпочаті у зв'язку із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

ДО "Донецька ТІДГК" до Держгеонадр було надано подання щодо вирішення питання про анулювання спеціального дозволу про користування надрами від 12.08.2004 № 3390.

Відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

Відповідно до абзацу 3 ст. 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Відповідно до п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

- невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк;

- коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами;

Отже, Держгеонадра при виданні наказу від 27.07.2011 № 43 про анулювання спеціального дозволу від 12.08.2004 №3390 діяла в межах компетенції та чітко дотримувалась вимог Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24.02.2003 (а.с. 15-25).

12.08.2004 року Державним комітетом природних ресурсів України було видано для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", спеціальний дозвіл на користування надрами № 3390 від 12.08.2004 (а.с. 6-7).

З 11 по 13 травня 2001 року Державною організацією "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" (далі "Донецька ТІДГК") було проведено перевірку виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених ліцензією №3390 від 12.08.2004 (а.с. 9-14).

Актом перевірки встановлено, що на теперішній час будь-які роботи в межах ліцензійної ділянки не розпочаті за причин відсутності у товариства правовстановлюючих документів на землю.

Земельна ділянка площею 8,4 га на яку претендує ТОВ "Енерго-Альянс" знаходиться в межах земельної ділянки КСП "Південне" (на той час ТОВ "Південне"). Для її переоформлення на ТОВ "Енерго-Альянс" необхідна згода керівництва ТОВ "Південне" на її заміну на рівноцінну з зе мель запасу Свердловської міської ради. Така згода була отримана ще у жовтні 2006 р. (лист на ім'я Свердловського міського голови № 58 від 18.10.2006 р.), але подальші кроки керівництво товариства-замовника були припинені спочатку за причин постійного внесення змін до Земельного кодексу України, а потім за причин реорганізації ТОВ "Південне".

Листом № 46 від 14.02.2008 р. керівництво ТОВ "Енерго-Альянс" було проінформовано, що обмін земельної ділянки в районі колишньої шахти "Одеська" на користь замовника став не мож ливим. Причиною цього було не виділення земельних паїв в натуру. Листом №38 від 20.01.2009 директор ТОВ "Південне" ще раз підтвердив вищенаведену ситуацію, повідомив що підприємство знаходиться в стані реорганізації й зміни власності, земельні сертифікати не затверджені на зборах власників, а також зазначив, що розпаювання вказаних земель заплановане на початок 2010 р. (а.с. 52)

У 2009 р. товариством було отримано відповідь від заступника Свердловського міського голови (лист № 2218/ від 25.11.2009 р.) в якій йдеться про те, що "питання про надання дозволу на складання технічної документації по обміну трьох земельних ділянок загальною площею 8,4 га з земель власників сертифікатів КСП "Південне" на землі запасу буде розглянуто на черговій сесії міської ради в грудні 2009 р." (а.с. 50-51)

На час перевірки ТОВ "Енерго-Альянс" було надано лист № 9/1 від 09.03.2011 р. до Голови Луганської Облдержадміністрації з проханням щодо отримання узгодження на розробку проекту землеустрою (а.с. 49).

Представник позивача присутній у судовому засіданні підтвердив дійсність викладених в акті перевірки відомостей щодо вжитих заходів для оформлення земельної ділянки, надав копії відповідних документів та чергового звернення про погодження вилучення земельної ділянки до ДП "Свердловантрацит" (а.с. 48-63).

На підставі проведеної перевірки ДО "Донецька ТІДГК" було рекомендовано ініціювати перед Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористування питання щодо анулювання спеціального дозволу.

Відповідно до наказу №43 від 27.07.2011 та витягу з додатку №2 до наказу відповідачем було анульовано спеціальний дозвіл №3390 від 12.08.2004 наданий ТОВ "Енерго-Альянс". Підставою анулювання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами зазначений підпункт 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття ним наказу № 43 від 27.07.2011 року в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) № 2892 від 17.01.2003 року на користування надрами, виданого позивачеві.

Прийнятий відповідачем наказ є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1, 2 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року за №391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Держгеонадра України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на таке користування засвідчується актом про надання гірничого відводу. Останній є частиною надр, наданою користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду (стаття 17 Кодексу).

Статтею 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі: "1" якщо відпала потреба у користуванні надрами; "2" закінчення встановленого строку користування надрами; "3" припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; "4" користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; "5" використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; "6" якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; "7" вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Аналіз приписів зазначеної статті доводить те, що припинення користування надрами здійснюється як за рішенням органу, який надав надра в користування так і в певних випадках, зокрема за п. 6 ч. 2 вказаної статті, виключно в судовому порядку - у разі незгоди користувачів.

При цьому, підпунктом 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, який вказаний відповідачем як підстава для прийняття оскаржуваного наказу, передбачено, що право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, у разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.

Отже, вказаним Порядком передбачене право припинення користування надрами безпосередньо Держгеонадрами без наявності відповідного рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У розясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Зважаючи на зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, колегія суддів звернула на це увагу, дала оцінку та зробила висновки, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого розяснення Пленуму Верховного Суду України.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 було зобов'язано Державну службу геології та надр України надати суду докази повідомлення позивача про розгляд питання про скасування дозволу на спецкористування надрами та докази належного повідомлення позивача у справі про прийняте рішення (докази надіслання наказу та його отримання позивачем).

Зазначені докази відповідачем надані не були, а надано лише повідомлення від 02.08.2011 №2698/01/14-11, яким відповідач повідомляв позивача про анулювання оскаржуваним наказом спеціального дозволу. До повідомлення відповідачем надано копію повідомлення про вручення позивачу 12.08.2011 поштового відправлення від 04.08.2011. Проте, з наданого повідомлення не можливо встановити, що саме було відправлено позивачу 04.08.2011, тим більш, що у листі від 02.08.2011 не міститься посилань на будь-які додатки.

Таким чином відповідачем не доведено факту повідомлення позивача про розгляд питання про анулювання спеціального дозволу, а відтак у позивача була відсутня можливість заявити про свою незгоду з припиненням дії спеціального дозволу.

Приймаючи до уваги, що позивачем згода на припинення права користування надрами не надавалась, то у відповідача з огляду на імперативні положення ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра були відсутні повноваження для прийняття спірного наказу в частині спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно зі ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вищезазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного суду України від 25.06.2011 року, у справі за позовом дочірнього підприємства "Виробничий підрозділ «Шадурський кар'єр «Карат» закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2009 року №565 в частині анулювання спеціального дозволу від 20.06.2006 року №3900, виданого підприємству на користування надрами.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень за приписами ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийняття наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3390 від 12.08.2004, виданого позивачеві.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3390 від 12.08.2004, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу задовольнити повністю.

<Текст >

Скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.07.2011 року №43 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3390 від 12.08.2004

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", ід. код 32330487, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Паркова, буд. 7 витрати зі сплати судового збору в сумі 28 грн. 23 коп. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному складено та підписано 23.01.2012.

<Текст >

СуддяА.М. Каюда