Постанова № 21416691, 16.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. справа № 2а/0570/20859/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАнохіній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ССР Агротранс»

до Макїівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення

від 12.10.2011 р. № 8417611640

за участю представника позивача Кульченко М.В.

представників відповідача Молчанової Н.К., Москалік Є.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ССР Агротранс» звернулося до суду з позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 8417611640 від 12.10.2011 року про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2282 101 грн. за квітень-червень 2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 15.09.2011 року по 20.09.2011 року Макіївською ОДПІ була проведена перевірка ТОВ «ССР Агротранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Комерційна компанія «Атлант-2009» за квітень-червень 2011 року. За результатами цієї перевірки був складений акт № 5065/23-3/36551703, яким зафіксовані порушення: ст. 44, п.44.1, п. 44.2, п. 44.3, 85, п. 85.2, ст. 198, п. 198.6 Податкового кодексу України, що призвели до заниження суми ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет за квітень-червень 2011р. у розмірі суми ПДВ 2282100,00 грн., у тому числі за квітень 2011р.- сума ПДВ 323000,00 грн., травень 2011р. сума ПДВ 510333,00 грн., червень 2011р. сума 1448767,00 грн.

На підставі цього акту, згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України було прийняте податкове повідомлення-рішення № 8417611640 від 12.10.2011 року, яким зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 2282101 грн. за квітень-червень 2011р. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Позивач не згодний з вказаним податковим повідомленням-рішенням. З посиланням на Податковий кодекс України вважає, що висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки від 20.09.2011р. № 5065/23-3/36551703, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству України та порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ «ССР Агротранс». Зазначає, що керівництво ТОВ «ССР Агротранс» не згодне з вищенаведеними порушеннями у звязку з тим, що на момент перевірки директор ТОВ «ССР Агротранс» з 15.09.2011р. по 22.09.2011 р. перебував у відрядженні (копія наказу №3 від 12.09.2011 року та посвідчення про відрядження додавались до заперечення до Макіївської ОДПІ), а головний бухгалтер з 06.09.2011р. до 29.09.2011р. перебував в черговій відпустці (наказ про відпустку від 01.09.2011р. також додавався до заперечення до Макіївської ОДПІ). Тому не було можливим у строк з 15.09.2011р. до 22.09.2011р. надати документи для перевірки у звязку з відсутністю відповідальних осіб, які могли б це зробити. Вважають, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «КК «Атлант-2009» підтверджуються належним чином оформленими документами, видатковими накладними та податковими накладними, а отже у позивача були усі підстави для включення даних коштів до податкового кредиту.

У подальшому представник позивача надав письмові та усні пояснення про те, що керівник позивача був відкликаний з відрядження та чекав на перевірку за юридичною адресою підприємства, але робітники відповідача у період з 16.09.2011р. по 22.09.2011р. не прийшли на перевірку. До її закінчення (20.09.2011р.) відповідачем був складений акт перевірки, у якому відображена відсутність податкових накладних на підтвердження задекларованої суми податкового кредиту. На думку відповідача таке завчасне складання акту перевірки позбавило його встановленого законом права на підтвердження відомостей податкового обліку.

У звязку з цим просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №8417611640 від 12.10.2011 року про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2282101 грн. за квітень-червень 2011р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у запереченнях на позов від 28.11.2011р. № 28050/10/10-113. Зазначають, що під час перевірки позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували взаємовідносини з ТОВ «КК «Атлант-2009» (податкові накладні, видаткові накладні, договори, виписки банку, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні). З посиланням на Податковий кодекс України наполягали на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ССР Агротранс» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 36551703. Відповідач знаходиться на обліку як платник податків у Макіївській обєднаній податковій інспекції.

Відповідач Макіївська ОДПІ листом від 03.08.2011р. №6006/7/15 відповідно до п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (надалі ПК України) звернувся до позивача з вимогою надати податкові накладні, видаткові накладні та інші первині документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Атлант-2009» за березень-травень 2011 року. Одержання цього листа позивачем 05.08.2011р. підтверджується підписом на ньому головного бухгалтера позивача Пінешко К.Л. (а.с. 131).

Повторний лист №6396/7/15 від 18.08.2011 року аналогічного змісту разом з запрошенням до податкового органу були надіслані відповідачем 18.08.2011р. та одержані позивачем 20.08.2011р., що підтверджується відповідною квитанцією та поштовим повідомленням про вручення (а.с. 132-133).

Також листом від 03.09.2011р. №21425/10/23-311 в порядку п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідач вимагав від позивача протягом десяти днів надати засвідчені копії документів на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Комерційна компанія «Анлант-2009» (а.с. 140). Одержання даного листа позивачем 08.09.2011 року підтверджується особистим підписом на ньому директора позивача Федорова С.А.

Витребуваних відповідачем документів позивач у встановлений строк не надав, причин цього не пояснив.

Відповідно до п.78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка може здійснюватися, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі цієї норми відповідачем 09.09.2011 року був прийнятий наказ №1589 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів.

Крім того, відповідачем на імя старшого державного податкового ревізора-інспектора Москалик Є.Ю. виписане направлення на перевірку №2321 від 09.092011р. (а.с. 130). Дане направлення вручене позивачеві 15.09.2011 року, про що на направленні вчинений відповідний запис.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка за її згодою ОСОБА_6 пояснила, що після складання направлення на перевірку вона зателефонувала директору позивача Федорову С.А. для узгодження порядку проведення перевірки. У відповідь останній повідомив, що за юридичною адресою підприємства нікого з робітників немає та запропонував приїхати до податкової інспекції за отриманням направлення на перевірку. Після цього директор позивача обіцяв привести до податкової інспекції витребувані документи, але з посиланням на відсутність у офісі електроенергії, відсутність головного бухгалтера, зайнятість документи не привозив. Згодом він припинив відповідати на телефонні дзвінки. Тому інспектор дзвонила головному бухгалтеру Катерині, яка повідомила, що директора немає. З огляду на це інспектор дійшла висновку, що документи для перевірки надані не будуть, і тому склала акт про відмову платника податків від надання документів та акт перевірки.

Матеріали справи містять копію акту про відмову платника податків від надання документів від 19.09.2011р. №1280/23-2/36551703 (а.с. 141) та акту про результати перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Комерційна компанія «Атлант-2009» за квітень червень 2011 року №5065/23-3/36551703 від 20.09.2011р. ( надалі Акт перевірки, а.с. 41-45).

Згідно з розділом 4 «Висновок» вказаного Акту перевірки відповідач встановив порушення ст.ст. 44, 85, 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2282100 грн. у тому числі за квітень 2011 року 323000 грн., травень 2011 року 510333 грн., червень 2011 року 1448767 грн.

На підставі цього Акту перевірки відповідачем 12.10.2011 року відповідно до п. 54.3.2 ст. 54 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення №8417611640, яким збільшені податкові зобовязання з ПДВ на суму 2282101 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 грн.

Позивач оскаржує дане повідомлення-рішення в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві навів, що надати документи для перевірки було неможливо через знаходження директора підприємства у відрядженні з 15.09.2011р. по 22.09.2011р., а головного бухгалтера у відпустці.

Аналогічні твердження про відсутність на момент перевірки відповідальних осіб, які б могли надати документи для перевірки містяться у скарзі на податкове повідомлення (а.с. 48) та запереченнях на акт перевірки від 07.10.2011р. (а.с. 162).

На підтвердження зазначеної неможливості позивач надав копію наказу №3 від 12.09.2011р. про відрядження; копію посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття з м.Макіївка до смт. Желанне 15.09.2011р. та прибуття назад до м.Макіївка 22.09.2011р.; копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження від 22.09.2011р. (а.с.155-159).

У подальшому позивач змінив підстави позову та у додаткових поясненнях від 22.12.2011р. (а.с. 150) навів, що документи відповідачеві він готовий був надати, але інспектор не приходив на перевірку. Дізнавшись про проведення перевірки директор позивача перервав відрядження та чекав з документами робітників відповідача за юридичною та фактичною адресою.

Додатково пояснив, що акт відмови від надання документів відповідачем складений 19.09.2011р., тобто до закінчення встановленого у наказі про її проведення строку. Таке за твердженням позивача порушило його права та призвело до неправомірного прийняття відповідачем спірного повідомлення-рішення.

На підтвердження задекларованих сум податкового кредиту позивач надав суду копії первинних документів та податкових накладних, одержаних від ТОВ „Комерційна компанія „Атлант 2009” протягом квітня червня 2011 року (а.с. 71-112).

Ці податкові накладні не можуть бути прийняті до уваги як підстава для віднесення сум податку до податкового кредиту з наступних підстав.

1. Згідно з пунктами 201.14, 201.15. ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 13 та 14.5 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 N 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935), у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Одним з наведених додатків до декларації є додаток 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Пунктом 50.1 статті 20 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Таким чином результати податкового обліку позивача, у тому числі щодо податкового кредиту, відображаються у поданих ним деклараціях та додатку 5 до них, а у разі їх виправлення у відповідних уточнюючих розрахунках. Судом на підставі декларацій позивача з ПДВ за квітень, травень та червень 2011 року, а також уточнюючих розрахунків до них, поданих відповідно 06.07.2011р., 08.07.2011р. та 15.08.2011р. та додатків 5 до них встановлено, що позивачем відображено у податковому обліку суми податкового кредиту за операціями з ТОВ «Комерційна компанія «Атлант 2009» у розмірі 323000 грн., 510333 грн. та 1 468 281 грн.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697 у реєстрі окремо обліковуються операції з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість є реєстр виданих та отриманих податкових накладних (надалі Реєстр).

Пунктом 10 цього Порядку передбачено, що у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Таке відповідає положенням п.201.15 ст. 201 ПК України, згідно з яким платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

З наведеного слідує, що Реєстр є документом податкової звітності, на основі якого у податковій декларації та додатку 5 до неї відображається сума податку, включена до податкового кредиту звітного періоду. Саме у цьому документі повинні відображатися податкові накладні або інші документи, які підтверджують таку суму податку.

З реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011р. від 20.05.2011р., (а.с. 12-13), травень 2011 року від 20.06.2011р. (а.с. 23-24), червень 2011р. від 20.07.2011р. (а.с. 33-34) вбачається, що у них відсутні податкові накладні на суму податкового кредиту, відображеного позивачем в уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ за квітень червень 2011 року. Зокрема у вказаних реєстрах відсутні податкові накладні, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Як вже зазначалося, документом податкової звітності, який містить результати податкового обліку, що у подальшому відображаються у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках до них, є реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Саме записи у цьому Реєстрі підтверджують, на підставі яких податкових накладних або інших документів сформована сума податкового кредиту.

За відсутності у Реєстрі відповідних записів твердження про те, що до складу податкового кредиту включені суми податку за певними податковими накладними не мають документального підтвердження.

З огляду на це суд дійшов висновку, що у податковому обліку позивача зазначені податкові накладні не відображені, а отже не можуть бути прийняті до уваги як підтвердження включених до складу податкового кредиту сум податку.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що податковий кредит декларувався позивачем в уточнюючих розрахунках, поданих за квітень 2011 року 12.07.2011р. (а.с.14-16), травень 2011 року 08.07.2011р. (а.с.25-27), червень 2011 року 05.08.2011р. (а.с.35-37). При цьому позивачем були складені уточнені Реєстри, у яких відображені податкові накладні, що підтверджують задекларовані суми податкового кредиту. Серед цих податкових накладних є податкові накладні, що видані ТОВ «Комерційна компанія «Атлант 2009».

Матеріали справи містять копії таких Реєстрів за квітень 2011 року від 05.07.2011р. (а.с.17-18), травень 2011 року від 08.07.2011р. (а.с. 28-29), червень 2011 року від 05.08.2011р. (а.с. 38-40).

Представники відповідача заперечували існування таких Реєстрів, оскільки вони не надавалися до податкового органу. У свою чергу представник позивача пояснив, що вказані Реєстри не повинні надсилатися, оскільки вони відносяться до уточнюючих розрахунків, а не до декларацій з ПДВ. За твердженням представника позивача обовязок з надання Реєстрів до податкового органу встановлений виключно при наданні декларацій за звітний період та відсутній при наданні уточнюючих розрахунків.

При вирішенні питання щодо статусу відомостей, наведених у Реєстрах за квітень 2011 року від 05.07.2011р., травень 2011 року від 08.07.2011р. та червень 2011 року від 05.08.2011р. суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося, Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N1002, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N1402/18697 (надалі Порядок).

Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Відповідно до п. 4.3, 4.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, спосіб сторно передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.

Як вбачається з дат подання уточнюючих розрахунків, помилки у деклараціях за квітень червень 2011 року були виявлені у липні, серпні 2011 року. З Реєстрів за ці періоди не вбачається коригування відомостей про отримані податкові накладні за квітень червень 2011 року у встановлений законом спосіб позивачем сформовані нові реєстри, що прямо суперечить п. 1 Порядку.

Крім того, пунктом 9.4. Порядку передбачено, що у разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період, до виду документа додається літера "У" (наприклад, ПН - податкова накладна, ПНУ - податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).

Як вбачається з наданих позивачем Реєстрів за квітень 2011 року від 05.07.2011р., травень 2011 року від 08.07.2011р., червень 2011 року від 05.08.2011р., вони не містять у графі «Вид документу» значень «ПНУ». Тобто наведені у Реєстрах податкові накладні не включені до уточнюючих розрахунків.

Таким чином, податкова звітність позивача не містить відомостей про включення до складу податкового кредиту сум податку на підставі тих податкових накладних, які надані ним до суду. Реєстри за квітень 2011 року від 05.07.2011р., травень 2011 року від 08.07.2011р., червень 2011 року від 05.08.2011р. не можуть бути прийняті судом до уваги через відсутність доказів їх подання до податкового органу та порушення порядку їх складання.

2.Суд при прийнятті постанови також враховує приписи п. 198.6. ст. 198 ПК України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з ним не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем у відповідності до ст.ст. 11, 71 КАС України не доведена наявність доданих до позовної заяви податкових накладних саме на моменти перевірки його відповідачем. Тому позивач має нести встановлену законом відповідальність за їх відсутність.

При цьому суд приймає до уваги наявність у позивача неодноразової можливості надати контролюючому органу на підтвердження сум податкового кредиту податкові накладні.

По-перше, позивач повинний був надати їх на запити відповідача від 03.08.2011р. №6006/7/15, від 18.08.2011 року №6396/7/15, від 03.09.2011р. №21425/10/23-311. Позивач на ці запити тричі не надавав витребувані відповідачем податкові накладні, причину цього не пояснив.

По-друге, позивач повинний був надати вказані податкові накладні під час перевірки, про яку був повідомлений належним чином. Такий обовязок встановлений п. 85.2 ст.85 ПК України, згідно з яким платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

По-третє, позивач мав можливість додати податкові накладні до заперечень на акт перевірки, що передбачене п. 86.7 ст. 86, п. 44.6 ст. 44 ПК України та п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України також передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У запереченнях на Акт перевірки від 28.09.2011р. (а.с.162) позивач не зазначив про наявність у нього податкових накладних, які не були враховані відповідачем. У скарзі на спірне повідомлення-рішення без дати та номеру (а.с. 47-51) позивач послався на наявність таких накладних, однак не надав їх органу, який розглядав скаргу.

Таким чином відповідач не скористався встановленим законом порядком захисту прав у разі безпідставного неврахування контролюючим органом наявних у нього на підтвердження даних податкової звітності документів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача у запереченнях на акт перевірки, скарзі на податкове повідомлення-рішення, позовній заяві та поясненнях представника позивача у судовому засіданні на відсутність можливості надати податкові накладні через відсутність посадових осіб на підприємстві у звязку з відрядженням та відпусткою.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зважаючи на це наведена позивачем причина ненадання до перевірки документів на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту не може вважатися поважною та в силу наведеної вище норми має наслідком висновок про відсутність їх на момент перевірки.

При прийнятті постанови суд вважає за необхідне зауважити, що за даними системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань на рівні ДПА України (а.с. 173-174) ТОВ «Комерційна компанія «Атлант 2009» не задекларовані суми податкових зобовязань, які б відповідали задекларованій позивачем сумі податкового кредиту; за змістом службової записки начальника ГВПМ Макіївської ОДПІ від 20.09.2011р. директор вказаного підприємства заперечує фінансово-господарській відносини з позивачем у 2011 році та підписання відповідних первинних документів; актом від 08.09.2011р. №31/15-3/36616648 встановлена неможливість проведення перевірки ТОВ «Комерційна компанія «Атлант 2009», яке з 2010 року не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище фактичні обставини, суд критично ставиться до твердження позивача про те, що посадові особи підприємства на час перевірки знаходилися за юридичною адресою та чекали робітників відповідача для того, щоб надати їм документи для перевірки.

Такі твердження суперечать змісту позовної заяви, заперечень на Акт перевірки, скарги на податкове повідомлення-рішення, поясненням представника позивача у судовому засіданні, згідно з якими можливості надати документи для перевірки у позивача не було.

Позивачем на підтвердження відкликання з відрядження не надано наказу про скасування наказу №3 від 12.09.2011р. про відрядження. Надана копія посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття з м.Макіївка до смт. Желанне 15.09.2011р. та прибуття назад до м.Макіївка 22.09.2011р., копія звіту про використання коштів, наданих на відрядження від 22.09.2011р. підтверджують знаходження директора позивача на момент перевірки у відрядженні.

Таким чином суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту наявності на час проведення перевірки податкових накладних, які б підтверджували право на задекларований ним податковий кредит з ПДВ за квітень червень 2011 року.

Разом з раніш викладеними висновками суду про відсутність доказів того, що наведені суми податкового кредиту сформовані саме на підставі наданих суду податкових накладних, суд дійшов загального висновку про законність та обґрунтованість Акту перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем ст.ст. 85, 86 ПК України щодо складання Акту перевірки та акту відмови у наданні документів до закінчення встановленого строку проведення перевірки.

Як встановлено судом 09.09.2011 року відповідачем був прийнятий наказ №1589 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів.

На підставі цього наказу на імя старшого державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_6 виписане направлення на перевірку №2321 від 09.09.2011р. (а.с. 130). Дане направлення вручене позивачеві 15.09.2011 року (четвер), про що на направленні вчинений відповідний запис.

Виходячи з цього 22.09.2011 року було граничним днем проведення перевірки.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

На підставі зазначеної норми відповідачем був складений акт про відмову платника податків від надання документів №1280/23-2/36551703, який датовано 19.09.2011р., тобто до закінчення граничного строку, визначеного у наказі для перевірки.

Однак таке не призвело до обмеження позивача у праві надавати документи на підтвердження відомостей податкового обліку.

Як вже зазначалося, допитана у судовому засіданні у якості свідка за її згодою ОСОБА_6 пояснила, що вона склала акт про відмову платника податків від надання документів після того, як встановила ухилення обізнаного про необхідність надання документів керівника позивача від спілкування та відповіді головного бухгалтера про те, що директора немає. Наявні у матеріалах справи наказ про відрядження, посвідчення про відрядження, звіт про використання коштів, наданих на відрядження, заперечення на акт перевірки та скарга на податкове повідомлення-рішення свідчать про обєктивну неможливість керівника до 22.09.2011 року бути присутнім під час перевірки та надати витребувані відповідачем документи.

З урахуванням цього, а також того, що позивач не додав податкові накладні у подальшому до заперечень на акт перевірки або скарги на повідомлення-рішення (хоча знав про висновки відповідача, які ґрунтуються на їх відсутності), не можливо стверджувати про обмеження позивача у праві їх надання внаслідок складання Акту перевірки 20.09.2011р.

Крім того, встановлений у наказі про проведення перевірки та передбачений ст. 82 ПК України строк проведення перевірки є граничною її тривалістю. Законодавство не обмежує відповідача у складанні акту перевірки до закінчення граничного строку її проведення у разі, якщо контролюючим органом зібрано достатньо інформації для формування висновків.

За таких обставин доводи позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, не відповідають приписам законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з державного бюджету України на користь позивача не підлягають.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ССР Агротранс» до Макїівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 12.10.2011 р. № 8417611640 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому 16 січня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 січня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.