Постанова № 21413923, 12.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.01.2012

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16996/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Україна»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Південна МДПІ у м. Кривому Розі, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Видавничий дім України» про стягнення заборгованості в розмірі 170 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем сум штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього середовища, нарахованих у звязку з неподанням податкового розрахунку з означеного збору, що підтверджується актом перевірки. Наявність податкового боргу підтверджується податковою вимогою та обліковою карткою платника податків відповідача. В судове засідання представник позивача не зявився, направив до суду клопотання про слухання справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, ТОВ «Видавничий дім України», в судове засідання не прибув, про дату час та місце його проведення повідомлявся належним чином виклик направлений засобами поштового звязку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Проте, конверт повернутий на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Південній МДПІ у м. Кривому Розі.

Судом встановлено, що Позивачем відносно Відповідача проведена камеральна перевірка податкової звітності зі збору за забруднення навколишнього природного середовища про несвоєчасне подання. Проведеною перевіркою встановлений факт неподання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2009 р. (акт перевірки від 21.06.11 №273/153/33452524 а.с.14). З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.11 №0017601503 про застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн.

На виконання р.ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.10 № 985, згадане податкове повідомлення-рішення надіслано МДПІ відповідачу листом з повідомленням про вручення (а.с.12-13, 16-17). За матеріалами справи рішення контролюючого органу повернуто на адресу МДПІ із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Суд відмічає, що відповідно до п.3.7. Порядку №985 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.3.10. Порядку №985). З огляду на наведені положення нормативно-правового акту, податкове повідомленні-рішення 21.07.11 №0017601503 вважається таким, що вручене відповідачу 08.07.11.

Судовим оглядом означеного рішення встановлено, що воно за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України. Так, відповідно до п.120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Суд зауважує, що визначений наведеними положеннями ПКУ склад правопорушення є тотожнім зі складом правопорушення, визначеним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинним на час допущення відповідачем правопорушення неподання розрахунку зі збору за забруднення навколишнього середовища, далі Закон №2181). Норми пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 визначали, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Звідси суд робить висновок, що застосування податковим органом до відповідача відповідальності, передбаченої ПКУ, за порушення, вчинене до набрання чинності ПКУ, є правомірним. Обовязок платника збору щодо складання та подання податкового розрахунку до органів державної податкової служби, на час вчинення відповідачем порушення був визначений Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою Наказом ДПА України від 19.07.99 №162/379, зокрема п.7.1, згідно з яким платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

За змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобовязання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобовязанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Доказів оскарження Відповідачем наведеного вище повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом на виконання вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, сума грошового зобовязання, визначена цим податковим повідомленням-рішенням не сплачена платником у встановлений строк. Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, сума узгодженого грошового зобовязання в розмірі 170 грн. набула статусу податкового боргу. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 22.08.11 №740 на суму 170 грн. (а.с.21). Судовим оглядом зазначеної податкової вимоги установлено, що вона за змістом, формою та підставами винесення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ПКУ та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України від 24.12.10 №1037.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем зазначеної суми податкового боргу, судом самостійно на виконання вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (ст.95.2 ПК). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду (ст.95.3 ПК).

Таким чином, судом встановлено, що визначені законом строки оплати грошового зобовязання зі збору за забрудненні навколишнього середовища спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено. За викладених обставин, з урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з рахунків відповідача суми заборгованості у розмірі 170 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім України» (код ЄДРПОУ 33452524), на користь Державного бюджету України в рахунок погашення заборгованості зі сплати збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 170 грн. (сто сімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст >