Постанова № 21413858, 12.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.01.2012
Номер справи
2а/0470/10047/11
Номер документу
21413858
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

12.01.2012копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/10047/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. <Текст > при секретаріКоваленко М.В. за участю: за участю представника позивача за участю представника відповідача Босько С.О. Духневич Т.С. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Велс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська та зобовязання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 09.08.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Велс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська в якому позивач, з урахуванням зміни позовних вимог від 23.08.2011р., просить: - визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ПП «Велс» (код ЄДРПОУ 30558001) без витребування відповідної документації та без наявності законодавчо встановлених підстав, в результаті яких складено акт №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Велс» (код ЄДРПОУ 30558001) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період квітень-травень 2011р.;

- визнати дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті документальної невиїзної позапланової перевірки 2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. ПП «Велс» з питання правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень травень 2011р. протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Приватне підприємство “Велс” (код за ЄДРПОУ 30558001) зареєстроване 05.10.1999р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДР АА за №443170, згідно якої ПП “Велс” має право здійснювати такі види діяльності, як: дослідження і розробки в галузі технічних наук, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля машинами та устаткуванням. Згідно з наказом №23-К директором приватного підприємства є ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

28.07.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська складено акт №2667/23-4/30558001 з питання правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами покупцями та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період квітень-травень 2011р.

Згідно висновків акту перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. податковим органом була встановлена нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у період квітень-травень 2011р.; були порушені вимоги ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Велс» при придбанні та продажу товарів (послуг) товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за квітень-травень 2011р.

Не погодившись з висновками акту перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р., ПП «Велс» звернувся із запереченнями до начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, 09.08.2011р. відповідач повідомив скаржника ПП «Велс» листом про результати розгляду заперечень позивача та зазначив, що висновки акту перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. є правомірними та обґрунтованими.

Однак, на думку позивача в зазначеному листі відповіді начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 09.08.2011р., останній при обґрунтуванні правомірності висновків акту перевірки, жодного разу на зазначив обґрунтувань протиправності дій, зазначених в запереченнях позивача на акту перевірки від 28.07.2011р., що на думку позивача, є підтвердженням фактичного нерозгляду податковим органом заперечень ПП «Велс» на акт перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р.

Отже, ПП «Велс» вважає, що дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська є такими, що вчинялись з неодноразовим порушенням вимог чинного законодавства України, а висновки акту перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. є надуманими, та такими, що ґрунтуються на нормах закону, які не відповідають їх змісту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначив, що документальна невиїзна перевірка господарської діяльності ПП «Велс» за квітень-травень 2011 року була здійснена з порушенням вимог ст.ст.20, 79 ПК України, оскільки органом державної податкової служби не було надіслано рекомендованим листом запиту про надання пояснень та додаткових документів, не було вручено копію наказу про проведення зазначеної перевірки позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на заперечення проти даного позову від 21.09.2011р., в яких зазначив наступне. На підставі ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг), що свідчить про те, що правочини між ПП «Велс» та підприємствами-постачальниками не мали мети настання реальних наслідків, та дозволяє зробити висновок про здійснення ПП «Велс» діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а висновки, викладені в акті перевірки від 28.07.2011р. за №2667/23-4/30558001 є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: акт ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська за №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р.; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП “Велс”; копія довідки з ЄДР від 24.03.2011р.; наказ № 23-К про призначення на посаду директора ПП “Велс”; копія рапорту від 07.07.2011р.; копія наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська за №1185 від 25 липня 2011р.; акт № 1638/23-К/ 30558001 про неможливість вручення наказу про проведення документальної позапланової перевірки ПП “Велс” від 26.07.2011р.; копія запиту за №81_/23-4 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 27 липня 2011р.; лист заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська директору ПП “Велс” про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 09.08.2011р.; лист начальнику ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська директору ПП “Велс”; розпорядження про відпрацювання підприємств від 24.02.2011р. За № 48-р; копія податкової накладної від 16.05.2011р.; копія видаткової накладної за № 0505/02 від 05.05.2011р.; видаткова накладна за №166 від 30.05.2011р.; видаткова накладна за №504/01 від 04.05.2011р.: видаткова накладна за №101 від 18.05.2011р.; видаткова накладна за №172 від 31.05.2011р.; копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за №11707859 від 23.05.2001р.; копія довіреності за №64 від 04.05.2011р.; копія видаткової накладної за №1857 від 19.05.2011р.; податкова накладна від 19.05.2011р.; податкова накладна від 05.05.2011р.; податкова накладна від 18.05.2011р.; копія видаткової накладної від 18.05.2011р. За №0516/01; копія видаткової накладної за №0503/01 від 05.05.2011р.; видаткова накладна за №3005 від 30.05.2011р.; копія акту прийому-передачі від 06.06.2011р.; копія договору купівлі-продажу за №1905 від 19.05.2011р.; податкова накладна від 20.05.2011р.; копія рахунку на оплату за №051301 від 13.05.2011р.; видаткова накладна за №0520/01 від 20.05.2011р.; видаткова накладна за №0606/07 від 20.05.2011р.; видаткова накладна за №0606/12 від 31.05.2011р.; податкова накладна від 31.05.2011р.; податкова накладна від 20.05.2011р.; копія накладних за №330605 від 16.05.2011р., за №331905 від 19.05.2011р., за №330605 від 06.05.2011р., за №332505 від 25.05.2011р., за №3306052 від 06.05.2011р., за №3310052 від 10.05.2011р.; копія акту виконаних робіт за №3310051 від 10.05.2011р.;накладна за №330604 від 06.04.2011р.; копія довіреності за №74 від 04.07.2011р.; податкова накладна від 27.04.2011р.; видаткова накладна від 05.07.2011р. за №250410; рахунок-фактура за №250410 від 25.04.2011р.; видаткова накладна за № РН-0000141 від 24.05.2011р.; видаткова накладна за № РН-0000104 від 12.05.2011р.; видаткова накладна за № 0426/04 від 26.04.2011р.; рахунок на оплату за №042604 від 26.04.2011р.; податкова накладна від 26.04.2011р.; копія рахунку на оплату за №040803 від 08.04.2011р.; видаткова накладна за №0408/03 від 08.04.2011р.; податкова накладна від 08.04.2011р.; видаткова накладна за №0402/01 від 02.04.2011р.; видаткова накладна за №0420/01 від 20.04.2011р.; копія актів надання послуг від 04.04.2011р., від 01.04.2011р., від 26.04.2011р., від 21.04.2011р., від 14.04.2011р., від 11.04.2011р.; видаткові накладні за №0422/02 від 22.04.2011р., за №0422/01 від 22.04.2011р.; копія договору від 23.03.2011р. за №011; банківські квитанції; копія договору оренди від 28.12.2007р.; довідка про встановлення місцезнаходження платника податків від 27.07.2011р. за №82/234; реєстраційні дані ПП “Велс”; історія зміни стану ПП “Велс”; повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням ПП “Велс” від 17.05.2011р. за №577; запит до Управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців від 18.05.2011р. За №21601/9/290-015; копія рішення за №652/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 09.06.2011р., копія поштового реєстру ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 17.06.2011р.; копія відправленого поштового повідомлення за місцем знаходження ПП “Велс”; копія довідки від 21.06.2011р. про неможливість вручення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; копія наказу за №818 від 17.05.2011р.; поштовий конверт з зазначенням відмітки поштового відділення “за зазначеною адресою не проживає”, який відсилався на адресу ПП “Велс” ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову та спростування доводів позивача доказами, наявними в матеріалах справи, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін щодо дотримання вимог податкового законодавства України регулюються нормами Конституції України №254к/96 від 28.06.1996р., Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. та нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Приватне підприємство “Велс” (код за ЄДРПОУ 30558001) зареєстроване 05.10.1999р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДР АА за №443170 згідно якої ПП “Велс” має право здійснювати такі види діяльності, як: дослідження і розробки в галузі технічних наук, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля машинами та устаткуванням. Згідно з наказом №23-К директором приватного підприємства є ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

25 липня 2011р. начальником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська був винесений наказ за №1185, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП “Велс” (код за ЄДРПОУ 30558001) з питання правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. з 27 липня 2011року терміном 5 робочих днів.

26.07.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Кулак Іриною Василівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Маніним Денисом Сергійовичем та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Воронковою Наталією Іванівною здійснено вихід з метою вручення наказу від 25.07.2011р. №1185 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за адресою, вказаною у реєстраційних документах: АДРЕСА_1 та встановлено відсутність ПП “Велс” та його посадових осіб за вказаною адресою, про що був складений акт від 26.07.2011р. За №1638/23-4/30558001 з зазначенням підписів вказаних вище посадових осіб.

27.07.2011р. начальником управління податкового контролю юридичних осіб був зроблений запит №_81_/23-4 до начальника відділу реєстрації та обліку платників податків на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, ПП “Велс” зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

28.07.2011р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська був складений акт за №2667/23-4/30558001 згідно з яким встановлено порушення позивачем вимог ч.5 ст.203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів щодо вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП “Велс” при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст 662, 655 та 656 ЦК України по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за квітень травень 2011 року.

Остання звітність ПП “Велс” була надана: 24.05.2011р. Реєстраційний номер 11087420-Декларація по ПДВ за квітень 2011р.; 24.06.2011р. реєстраційний номер 11093105-Декларація по ПДВ за травень 2011р. Декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року ПП “Велс” не надана до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Директор ПП “Велс”, відповідно до Рапорту ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 07.07.2011р., відмовився з`явитись на співбесіду та надати пояснення та копії первинних документів за квітень-травень 2011року. Фінансово-господарська діяльність підприємства у квітні-травні 2011року здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ПП “Велс”, та існування фінансово-господарських взаємовідносини між ПП “Велс” та контрагентами у квітні- травні 2011року, повязаних з дефективними правочинами як такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами ( ст. 234 ЦК України).

03.08.2011 року позивач надав свої заперечення до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо акту перевірки від 28.07.2011р. №2667/23-4/30558001, в яких зазначив, що підстав для проведення зазначеної перевірки немає.

Так у відповідності до пп.78.1.1. п. 78.1.ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. 03.08.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська розглянула заперечення ПП “Велс” за вхідним №24413/13 до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.07.2011р. з питання правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., в яких підприємство висловило незгоду з висновками акту документальної невиїзної позапланової перевірки, що підтверджується матеріалами справи. За результатами розгляду заперечень висновки, які викладені в акті від 28.07.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, були залишені без зміни як такі, що відповідають нормам чинного законодавства, що зумовило звернення позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно висновку акту перевірки було встановлено наступне. Перевірка проводилась з 27.07.2011р. по 28.07.2011р. У періоді, за який проводилась перевірка особами, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання були: 1)директор ОСОБА_1; 2)головний бухгалтер ОСОБА_2. Місцезнаходження ПП “Велс” відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є АДРЕСА_1. З метою вручення Наказу начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 25.07.2011р. №1185 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фахівцями відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було издійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено відсутність ПП “Велс” та його посадових осіб за вказаною адресою, про що складено акт неможливості вручення наказу від 26.07.2011р. за №1638/23-4 та передано до ВПМ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська запит на встановлення місцезнаходження платника податків за №81/23-4 від 27.07.2011р.

Фахівцями ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська надано Рапорт від 07.07.2011р.,в якому зазначено, що в ході відпрацювання в рамках розпорядження №48-р підприємства ПП “Велс” в телефонному режимі був визваний директор підприємства гр. ОСОБА_1, для вручення запиту на представлення копій документів по фінансово-господарським взаємовідносинам, а також його подальшого опитування. Директор підприємства ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомила, що відмовляється від надання письмових пояснень про фінансово-господарську діяльність підприємства, посилаючись на положення ст.63 Конституції України. Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи ПП “Велс” відсутні, підприємство згідно АІС “Реєстр платників податків ” ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська має стан 10 (Запит на встановлення місцезнаходження платника податків) за результатами аналізу даних АІС “Реєстр платників податків” ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, АРМ “Бест-Звіт” ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, ТАХ ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, АРМ “Аудит” ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, АІС “Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДПА України”.

Згідно висновків акту перевірки від 28.07.2011р. за №2667/23-4/30558001 також встановлено, що, при проведенні аналізу податкової звітності ПП “Велс” згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. загальна сума податкових зобов`язань з ПДВ складає 3 877 782грн. та загальна сума податкового кредиту складає 3 664 504грн. При цьому, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства у обсягах відповідно до задекларованих сум податкових зобов`язань.

В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Тому ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська вважає, що правочини, нібито укладені між ПП “Велс” та підприємствами-покупцями є такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків, та, відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, є безтоварними операціями, спрямованими на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Оскільки в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств постачальників у періоді з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., зазначене дозволило відповідачу зробити висновок про те, що правочини, укладені між ПП “Велс” та підприємствами-постачальниками не мали мети настання реальних наслідків, та, відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України від 16.01.2011р. №435-ІV підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов`язані із його недійсністю.

Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.2011р. №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.051995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.2011р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.2011р. №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату, час та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ,зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складення, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінанасову звітність в Україні" від 16.07.99р. за №996-XIV.

Згідно п.3.1 Закону України від 03.04.1997 року за №168-ВР "Про податок на додану вартість"(зі змінами та доповненнями) "Об`єктом оподаткування, крім того,є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України".

Згідно з п.4.1 Закону України від 03.04.1997р. за №168-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) "База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається "виходячи з їх договірної(контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов`язкових платежів) згідно з законами України з питань оподаткування (за вийнятком податку на додану вартість, а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв`язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Виходячи з доказів, наданих у якості первинних документів позивачем, суд доходить висновку про непідтвердження зазначених вище операцій стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна,які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з цим посадові особи ПП "Велс" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Велс" до підприємств-покупців, у зв`язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Враховуючи той факт, що приватне підприємство «Велс» не надало до перевірки первинні документи, зазначене ставить під сумнів наявність відповідних первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також нормальним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реалтне настання правових наслідків,що обумовлені ним.

При дослідженні доказів, наданих позивачем у судовому засіданні, а саме, податкових накладних від 16.05.2011р., 19.05.2011р., де предметом купівлі-продажу є цукор, а також видаткових накладних від 30.05.2011 за №166, 04.05.2011р. за №504/01, 18.05.2011р. за №101, де товаром є металеві конструкції у численній кількості, а також виходячи з системного аналізу інших податкових та видаткових накладних, зазначених в описовій частині постанови, суд доходить висновку, що передача товарів, які зазначені в цих первинних документах, не підтверджується жодними документами, які б могли відобразити та підтвердити факт їх зберігання, транспортування, наявності трудових ресурсів та складських приміщень для зберігання товару як у позивача, так і у його контрагентів, зазначених у вказаному вище акті перевірки.

Враховуючи також не спростування позивачем в ході судового розгляду справи факту відсутності у ПП "Велс" необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, зазначене дозволяє дійти висновку, що операції ПП "Велс" не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як то - будь-якою діяльністю особи, направленої на отримання доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Положення статті 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб`єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб`єктів господарювання. При цьому податки та інші обов`язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб`єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної №969, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказана у п.2 даного Порядку.

Згідно із п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р., органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплато та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладене утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13 11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом зясовувався: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлювалася спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлювався звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо.

Для зясування зазначених вище обставин судом неодноразово пропонувалося надати позивачу будь які докази на спростування висновків, зазначених в акті перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. Будь яких доказів щодо спростування зазначених висновків позивачем суду надано не було. При цьому, документи, надані позивачем до суду в якості первинних документів, які на його думку посвідчують реальність операцій, вчинених між позивачем та його контрагентами, не можуть бути прийняті судом як беззаперечний доказ товарності зазначених операцій виходячи з наступного.

Обставинами, які визначають дійсність господарської операції, є: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів(послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. З наданих суду позивачем первинних документів не вбачається підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від ПП "Велс" підприємствам-покупцям, що ставить під сумнів реальний характер правочинів, вчинених між ПП "Велс" та його контрагентами.

Крім того, реальний характер правочинів, вчинених між приватним підприємством «Велс» та контрагентами, зазначеними в акті перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. в період квітень-травень 2011р. спростовується в тому числі, і підтвердженим фактом відсутності позивача за місцезнаходженням, а саме, за наступною адресою: АДРЕСА_1. Зазначений факт підтверджується долученими до матеріалів справи: повідомленням від 17.05.2011 року №577 за формою №18-ОПП; листом від 18.05.2011 року; рішенням від 09.06.2011 року №652/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Велс»; копіями конвертів та повідомлень, направлених на адресу позивача та повернутих відправнику.

Відповідно до ч. ч. 11, 14 ст. 19 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно до п.п. “ж”п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим здати анулювання реєстрації платника податку. Відповідно до п.п. “ж”п. 1 Розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695 (далі Положення), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно до п. 5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 1 цього розділу). Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). За наявності зазначених документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Надання послуг поштового зв'язку в Україні здійснюється відповідно до Закону України “Про поштовий зв'язок”, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від12.12.2007 N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за N 1383/14650.

Відповідно до п.110 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Відповідно до п.116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до п.117 зазначених Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

У відповідності до наведених вище норм чинного законодавства України відповідачем були здійснені всі відповідні заходи щодо встановлення місцезнаходження позивача, в результаті яких було прийнято рішення від 09.06.2011 року №652/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Велс» у звязку з відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням відповідно до вимог пп. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, відповідачем субєктом владних повноважень були повною мірою доведені правомірність підстав та фактичність обставин відсутності як руху активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем, так і відсутність звязку між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

З урахуванням зазначених доводів та обставин, судом не приймаються до уваги в якості беззаперечного доказу товарності укладених правочинів документи, надані ПП «Велс» в судовому засіданні, та долучені до матеріалів справи, та які, за поясненнями представника позивача стосуються здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки: по прерше, ці документи у встановленому ПКУ порядку та строки не були надані ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська під час проведенння перевірки, а суди не уповноважені чинним законодавством перебирати на себе функції інших державних органів, у т.ч. податкових служб із проведення документальних перевірок платників податків з питань виконання податкового законодавства, а по друге, будь які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чиним законодавством.

Разом з цим суд також вважає за необхідне відмітити, що ненадання позивачем первинних документів на вимогу органів податкової служби є прямим порушенням норм статті 16 Податкового кодексу України, відповідно до якої платники податків зобовязані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Таким чином, за даних спірних правовідносин суд вважає не доведеним позивачем ні факту спричинення реальної зміни майнового стану платника податків в результаті вчинених господарських операцій, ні, як наслідок, факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р.

Також суд вважає за необхідне щодо висновків відповідача відносно нікчемності правочинів, укладених позивачем з зазначеними вище контрагентами, зазначити наступне. Виходячи з наведених вище норм ст.ст. 203, 215, 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ та враховуючи правову позицію Верховного суду України із цього питання, викладену у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, у відповідності до зазначеної постанови, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Проте, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, обовязковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлення ж факту нереальності вчинення господарської операції не потребує зясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податковго обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників відповідної операції.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене відповідним компетентним судом в межах визначеної юрисдикції на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом в тому числі встановлено, що з відповідними позовами про визнання договорів, укладених позивачем з вказаними вище контрагентами, зазначеними в акті перевірки №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р., відповідач не звертався і, відповідно, відсутні судові рішення із цього приводу; кримінальні справи у відношенні посадових осіб позивача та/або його контрагентів за вказаними договорами, або за фактом скоєння злочину не порушувалися, із цього приводу також відсутні судові рішення (вироки).

Приймаючи до уваги викладене, та в контексті з наведеним вище обґрунтуванням, суд вважає за необхідне відмітити, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобовязання недійсними (або нікчемними), оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. За даних обставин юридичний факт укладення позивачем відповідних дефектних правочинів з контрагентами не є беззаперечним доказом правомірності відображення результатів таких правочинів у податковому обліку ПП «Велс», оскільки під час (та у встановлений законодавством строк після) проведення перевірки останнім не надано відповідачу у встановленому ПКУ порядку документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними платниками податків у перевіряємому періоді.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в ході судового розгляду справи не було доведено суду правомірності та обґрунтованості своєї позиції щодо порушеного на його думку права, а також не було надано доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій субєкта владних повноважень, натомість відповідачем повною мірою була доведена правомірність вчинених в процесі перевірки позивача дій, що виключає задоволення позовних вимог у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Таким чином, оцінивши при дослідженні факту здійснення господарських операцій відносини між ПП «Велс» та безпосередніми контрагентами позивача, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, враховуючи відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження правомірності позиції позивача, а також суд не вбачає підстав для сумніву у тому, що вищезазначені дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не є протиправними в частині проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Велс» (код ЄДРПОУ 30558001) за квітень-травень 2011р. та з питання правильності висновків, викладених в акті документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Велс» за №2667/23-4/30558001 від 27.08.2011р.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов приватного підприємства «Велс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Велс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ПП «Велс» (код ЄДРПОУ 30558001) без витребування відповідної документації та без наявності законодавчо встановлених підстав, в результаті яких складено акт №2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Велс» (код ЄДРПОУ 30558001) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період квітень-травень 2011р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, щодо висновків, викладених в акті документальної невиїзної позапланової перевірки 2667/23-4/30558001 від 28.07.2011р. ПП «Велс» з питання правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за квітень травень 2011р. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст постанови складено 28 грудня 2011 року

Суддя <(підпис) >

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили 28.12.2011р.

СуддяЄ.О. Жукова

Є.О. Жукова

Є.О. Жукова

Часті запитання

Який тип судового документу № 21413858 ?

Документ № 21413858 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 21413858 ?

Дата ухвалення - 12.01.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 21413858 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 21413858 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 21413858, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 21413858, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 21413858 відноситься до справи № 2а/0470/10047/11

Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/10047/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 21413841
Наступний документ : 21413861