Постанова № 21413841, 12.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

12.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11995/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представників:

позивачаЩербань О.Ю.

відповідачаКомлика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД»до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 0001352320, № 0001402320 від 19 липня 2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт №581/232/19157483 від 05.07.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мир-Груп» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011р., була проведена посадовими особами Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу. Таким чином, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення рішення від 19.07.2011 року: № 0001352320 та № 0001402320 були прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 21.06.2011р. по 29.06.2011р. Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мир-Груп» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт №581/232/19157483 від 05 липня 2011 року.

На підставі акту №581/232/19157483 від 05 липня 2011 року та за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та ст.ст.185, 188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI Нікопольською ОДПІ 19 липня 2011 року були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001352320 та № 0001402320.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ «Мир-Груп» сформовані за рахунок покупців, зокрема, ТОВ фірми «Модем ЛТД» у лютому 2011 року.

ТОВ «Мир-Груп» порушено статтю 93 Цивільного кодексу України, відповідно до якої місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце введення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Фактично, згідно податкової звітності та використаних при перевірці документів було встановлено, що у ТОВ «Мир-Груп» відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: фактичним місцезнаходженням підприємства є адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 1, за якою суб'єкта підприємницької діяльності не встановлено.

Фактично, згідно документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Мир-Груп».

Враховуючи те, що в ході перевірки ТОВ «Мир-Груп» було встановлено, що угоди поставки (придбання) є нікчемними, задекларовані показники ТОВ «Мир-Груп» по реалізації товарів (робіт, послуг) не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, задекларовані показники у звітності ТОВ «Мир-Груп» не відповідають фактичним обставинам щодо здійснення господарських правочинів, а укладені правочини (у т.ч. з ТОВ фірмою «Модем ЛТД») є нікчемними в силу припису закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв до 01.01.2011 року) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірма «Модем ЛТД» на підставі укладених договорів: Мо/Мг №3 від 01.02.2011 року та №3 від 01.02.2011 року в перевіряємому періоді придбавало у ТОВ «Мир-Груп» бязь набивну, послуги по виготовленню скріпок, пружин, обезжиренню металевих виробів та галтовки металевих виробів.

Транспортування матеріалів здійснювалось ТОВ «Мир-Груп». Транспортні витрати та відповідні документи, пов'язані з доставкою матеріалів на ТОВ фірмі «Модем ЛТД» відсутні.

Так, згідно з п.11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.7).

Таким чином, ТОВ фірма «Модем ЛТД» як вантажоодержувач повинен отримати свій екземпляр товарно-транспортної накладної у разі фактичного здійснення перевезення матеріалів. Також, вказані документи мають певний термін зберігання, визначений Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998 року.

Крім того, відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997 року основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (п. 11.3 вказаних Правил).

Судом встановлено, що вищезазначені документи підприємством на перевірку не надавались.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і

зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, враховуючи висновки акту Нікопольської ОДПІ № 581/232/19157483 від 05 липня 2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мир-Груп» за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. в частині висновків про нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та ТОВ «Мир-Груп», Нікопольською ОДПІ правомірно зроблено висновок про порушення ТОВ фірмою «Модем ЛТД» вимог п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (який діяв на момент вчинення правопорушення), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 147 908,00 грн., а також порушення вимог ст.ст.185, 188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 29 581,00 грн.

Крім того, підприємство в своєму листі №165 від 15.07.2011 року повідомило про наміри за результатами акту перевірки провести самостійне коригування податку на прибуток в декларації за квартал 2011 року та податку на додану вартість в декларації за червень 2011 року.

ТОВ фірма «Модем ЛТД» в податковій декларації по податку на додану вартість за червень 2011 року (вх. №9005666419 від 02.08.2011 року по рядку 16.1 «коригування згідно зі статтею 192 розділу Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» проведено самостійне коригування обсягів придбання в сумі 147 908,00 грн. та податкового кредиту в сумі 29 582,00 грн. по операціям з придбання ТМЦ та послуг у ТОВ «Мир-Груп», що видно з розділу II розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року (вх. №9005666770 від 02.08.2011 року).

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, ст.ст.185, 188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не спростовані та позивачем не доведено протиправність податкових повідомлень рішень від 19.07.2011 року: № 0001352320 та № 0001402320.

Тому, податкові повідомлення рішення від 19.07.2011 року: № 0001352320 та № 0001402320 є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 22 листопада 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >