Постанова № 21412027, 26.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.12.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12915/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Суми звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» за ра хунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг по податку на додану вартість у сумі 119087,20 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем порушено пп. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не сплатив суму грошового зобовязання, самостійно узгодженого платником податків, в результаті чого утворилася заборгованість з податку на додану вартість у сумі 119087,20 грн.

Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Проте на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою “за зазначеною адресою немає фірми”. Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише щодо повноважень позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат» (далі - відповідач), зареєстро ване рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, згідно Витягу з ЄДРПОУ №10216476 від 10.06.2011 р.

На підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вар тість за вересень та жовтень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення пп. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, ТОВ «Карат» не надано декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2010 р. №4521-152. На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022151502/0 від 30.11.2010 року, яким визначено суму податкового зо бов'язання по податку на додану вартість в розмірі 340,00 грн.

19.11.2010 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на дода ну вартість №80464 якою самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання у ро змірі 364704,00 грн.

З урахуванням часткової сплати, залишок не спла ченої суми податкового боргу складає 116374,07 грн.

Таким чином, станом на 20.06.2011 року загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість за узго дженими податковими зобов'язаннями становить 119087,20 грн., а саме:

основний платіж 116374,07 грн.;

пеня 2373,13 грн.;

штрафні санкції 340,00 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.3 "а", п.п. 6.2.3 "б" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від повідачу направлені податкові вимоги №1/1690 від 22.11.2010 року та №2/1840 від 23.12.2010 року, але у зв'язку з тим. що відповідач за вказаною в ЄДРПОУ адресою не знаходиться були складені акти про неможливість вручення подат кових вимог та розміщено податкові вимоги на дошці податкових оголошень.

Таким чином, відповідач не сплатив суму грошового зобовязання, самостійно узгодженого платником податків, в результаті чого утворилася заборгованість з податку на додану вартість у сумі 119087,20 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі виключно за рішенням суду.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд також доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом, а також здійснені всі заходи, направлені на досудове врегулювання відповідного спору.

При цьому, позивачем не надано доказів недостатності коштів у рахунках у банках обслуговуючих відповідача на погашення боргу, що унеможливлює прийняття рішення щодо погашення боргу за рахунок готівки товариства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" (ЄДРПОУ 30712966) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку на суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 119087,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

< Текст >