Постанова № 21405744, 26.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.07.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 р. Справа № 2а-13403/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. <Текст > при секретаріГудим І.В. за участю: за участю: прокурора Дидюк Н.О. представника позивача Опанасенко І.Ю. представника відповідача - 1 Крейси Л.О. представники відповідача 2 та третьої особи не зявилися < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до 1 Дніпропетровської митниці, 2 - Головного управління Державного казначейства у м.Києві про скасування рішення та стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до 1 Дніпропетровської митниці, 2 - Головного управління Державного казначейства у м.Києві з позовними вимогами:

визнати протиправним Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010 р.;

скасувати видану Криворізькою митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00468 від 22.04.2010 р.;

стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 529 612,08 грн.;

стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 126 098,13грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Криворізькою митницею, було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010 р., згідно з яким митна вартість товару (активований содою бентоніт) пред'явленого позивачем для митного оформлення, була визначена за резервним методом 6 у розмірі 74,8 Євро за метричну тону, а загальна вартість партії товару склала 471 240,00 Євро. Вказане рішення відповідача є незаконними, оскільки відповідачем була визначена митна вартість товару за 6 резервним методом всупереч нормам законодавства так, як позивачем були надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним, 1 методом. Відповідач-1 не мав підстав для відмови позивачу в митному оформленні товару за митною вартістю, визначеною позивачем за ціною специфікації №1 до Контракту № 948 від 10.08.2010р., та підстав для визначення митної вартості вказаного товару за резервним методом, а тому рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010 р., є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам ст.ст. 264-267 Митного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки відповідач, в силу вимог ст.265 Митного кодексу України здійснював контроль правильності визначення митної вартості товарів у відповідності до приписів ст.ст. 259-269 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження». Позивачем при заявлені митної вартості товару за ціною договору (метод 1) не було надано всіх необхідних документів у відповідності до вимог закону, внаслідок чого відповідачем, при визначенні митної вартості товару, в порядку послідовності був застосований 6 резервний метод, використання якого базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості. Митну вартість заявленого товару було скориговано до рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів на підставі інформації, наявної у митному органі.

Представник відповідача-2 надав письмові заперечення в яких зазначив, що позивач безпідставно визначив Головне управління Державного казначейства у м.Києві відповідачем у справі, оскільки Головним управлінням не порушувалися права та законні інтереси позивача які б підлягали судовому захисту, по друге, повернення з Державного бюджету грошових коштів здійснюється за певною процедурою та у визначеному законом порядку.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував.

Третя особа заперечення на позовну заяву не надала в судове засідання не зявилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 21.03.2011р. відповідача-1 Криворізьку митницю замінено правонаступником Дніпропетровською митницею.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ № 201926 юридичною особою позивачем код 00191023 змінена назва з відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2009 р. між ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та фірмою «S&B Industrial Minerals S.A.», Греція було укладено зовнішньоекономічний контракт № 948 від 10.08.2010 р. , згідно з умовами якого постачальник зобов'язався здійснити поставку товару позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у специфікаціях до контракту.

12.04.2010р. для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом позивача була подана вантажна митна декларація №113050000/2010/002900, відповідно до якої для проведення відповідачем-1 митного оформлення було подано товар - речовини мінеральні природні активовані: активований содою бентоніт - 6300000кг., країна походження та виробництва Греція, виробник: «S&B INDUSTRIAL MINERALS S.A.». При цьому, митна вартість товару заявлена декларантом 2472917,91 грн. за 6300000 кг (курс дол.США - 7,926 грн.), тобто заявлена вартість складає 37 Євро (49 дол.США) за метричну тону.

Згідно з п.2.2. Контракту від 10.08.2010 р. погоджена між позивачем та постачальником загальна ціна товару приблизно складала 2 664 000,00 Євро.

22.04.2010 р. при митному оформленні партії товару Криворізькою митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 113000006/2010/000294/1, на підставі якого стосовно придбаного позивачем у постачальника товару 22.04.2010р. оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00468, в якій зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причини коригування митної вартості митним органом на підставі Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», Постанови Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 р. «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», цінову інформацію ЄАІС ІАМУ.

Після прийняття рішення, позивачем для митного оформлення партії товару було оформлено вантажну митну декларацію форми МД-2 №113050000/2010/002900, розрахунки в якій було зроблено виходячи з ціни товару визначеної відповідачем-1, з відміткою про сплату обов'язкових платежів. При цьому, нарахований ПДВ склав 519312,74, 26 грн., а ввізне мито 123645,89 грн.

В результаті розбіжностей між даними ВМД № 113050000/2010/002900 від 12.04.2010 р. та ВМД № 113050000/2010/003194 від 22.04.2010 р. утворилась різниця нарахованого та сплаченого позивачем ПДВ у розмірі 529 612,08грн., ввізного мита у розмірі 126 098,13 грн.

Прийняття вказаних рішень було обґрунтовано відповідачем-1 наступним чином:

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006р. № 1766 передбачений перелік документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів. Відповідно до цієї норми права позивач зобов'язаний був надати до митного оформлення банківські платіжні документи, відповідно до яких ним, згідно з п.3.1. зовнішньоекономічного контракту №948 від 10.08.2009р. здійснено передплату за товар у розмірі 20% по кожній поставці згідно з заявкою на поставку за проформою-інвойсом за 5 робочих днів до кінця місяця, що передує завантаженню судна (відповідно до додатку до договору передплата складає 48100,00 Євро). Під час перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, було з'ясовано, що позивачем зазначені вимоги п.7 Порядку 1766 не виконані. Крім цього, митницею було з'ясовано, що заявлена декларантом позивача митна вартість товару (за умови поставки СІF морський порт м.Ніколаєв) складає 49 дол.США за метричну тону, є нижчою, ніж світові ціни на подібний товар - сировину, зазначені в бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків» (за умовами поставки ЕХW, без урахування вартості транспортування та страхування), а саме 70-115 дол. США за метричну тону.

Відповідно то вимог ст.265 Митного кодексу України якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числи сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно п.11 Порядку 1766 для підтвердження заявленої митної вартості товарів на вимогу митного органу - декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Так, згідно з п.11 Постанови, відповідачем-1 було запропоновано позивачу для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів надати додаткові документи, а саме: копію ВМД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, прайс-лист фірми - виробника товару; калькуляцію фірми - виробника товару.

Із запропонованих до надання для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів документів, декларантом позивача було надано завірені копії: ВМД країни відправлення; прас-лист фірми - виробника товару і переклад; калькуляцію фірми - виробника товару і переклад; комерційну пропозицію і переклад; процесу виробництва - технологічної схеми. Також, декларантом зазначено, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів надати неможливо.

Пунктом 12 Порядку 1766 передбачені вимоги щодо оформлення документів, що подаються декларантом, а саме: копії повинні бути доброякісними та придатними для використання; листи підприємств повинні мати необхідні реквізити (назва підприємства, його адреса, номер телефону, вихідний номер і дата відправлення); бухгалтерські документи засвідчуються підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, що скріплюються печаткою підприємства; довідки, висновки та інші документи, що стосуються вартісних та якісних характеристик товару повинні мати реквізити організації, що їх видала, підписи відповідних посадових осіб та печатки; копії документів засвідчуються написом «Копія. Згідно з оригіналом», підписом та печаткою декларанта.

Проте на думку відповідача-1, надані декларантом документи у підтвердження митної вартості товару не підлягають застосуванню з наступних причин: надана позивачем копія ВМД країни відправлення є недоброякісною та не має перекладу державною мовою, що унеможливлює з'ясування даних, зазначених у цьому документі. Прайс-лист фірми виробника товару, калькуляція фірми - виробника товару і переклад; комерційна пропозицію і переклад, надані декларантом, видані представництвом акціонерного товариства: «С ЭНД Б ИНДАСТРИАЛ МИНЕРАЛС С.А.» в м. Санкт-Петербург. Проте, зовнішньоекономічний контракт №948 від 10.08.2009р. та додатки до нього не містять будь-яку інформацію про господарські правовідносини через зазначене представництво. Контракт 948 від 10.08.2009р. та додатки до нього укладені між позивачем та фірмою «S&B INDUSTRIAL INERALS S.A.». Надані позивачем прайс - листи фірми виробника товару, калькуляція фірми - виробника товару та комерційна пропозиція підписані зазначеними особами та не мають печатки фірми - імпортера. Крім зазначеного, прайс-лист фірми виробника товару містить інформацію лише про один вид товару. Калькуляція фірми - виробника товару не містить даних про витрати на страхування товару. Калькуляція фірми - виробника товару має містити дані і про вартість страхування товару. Комерційна пропозиція не може підтверджувати митну вартість товарів, оскільки являє собою переписку перед укладенням контракту. Наданий декларантом позивача процес виробництва - технологічної схеми по-перше, підтверджує митну вартість товарів; по-друге, не завірений належним чином; по-третє, декларантом надано не копію документу, а переклад цього документу, з печаткою представництва акціонерного товариства «С ЭНД Б ИНДАСТРИАЛ МИНЕРАЛС С.А.» в м.Санкт-Петербург. Всі переклади додатково наданих декларантом позивача документів не містять підпису перекладача.

Отже, відповідачем-1 на виконання п.14 постанови КМУ №1766, було винесено рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010р. на підставі наявних відомостей з використанням резервного методу відповідно до положень ст. 273 Митного кодексу України.

Оскільки у митниці та у декларанта позивача була відсутня інформація про митне оформлення ідентичних та подібних товарів, митницею при винесенні рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010р. було використано інформацію, яка міститься в бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків». Зазначений бюлетень містить інформацію про ціну на товар - бентоніт з рахуванням умов поставки ЕХW, тобто без урахування вартості транспортування та страхування.

Таким чином, митницею при винесенні рішення про митну вартість товару було застосовано середню вартість подібного товару, зазначену у бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків» станом на березень 2010р. на рівні 100 дол. США за метричну тону.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст. 271 МКУ та ст. 272 МКУ відповідач-1 не міг застосувати через відсутність інформації, про митне оформлення ідентичних та подібних товарів.

Відповідно до ст. 273 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Отже, митниця не мала правових підстав визначати митну вартість товару другим, третім, четвертим або п'ятим методами на підставі наявних відомостей, тому при визначенні митної вартості за рішенням № 13000006/2010/000294/1 від 22.04.2010р. відповідачем-1 був застосований шостий метод визначення митної вартості, оскільки застосований митницею 6-резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах з застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст.266 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Згідно з умовами п. 2.1. укладеного між позивачем та фірмою «S&B industrial Minerals S.A.» контракту № 948 ціна на активований бентоніт на 2009 р. складає 37,00 Євро за мт. У погодженому сторонами контракту порядку постачальник направив на адресу позивача рахунок № 262961 від 23.03.2010 р. з урахуванням саме такої ціни.

У відповідності до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

В силу ч.3 ст. 260 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Таким чином, митна вартість товарів визначалась відповідно до положень Специфікації № 1 до Контракту, рахунку - фактури та інших товаросупровідних документів.

Стосовно доводів відповідача - 1, що позивач був зобов'язаний надати до митного оформлення банківські платіжні документи, відповідно до яких ним, згідно з п. 3.1. Контракту було здійснено передплату за товар у розмірі 20% по кожній поставці товару.

Суд вважає необґрунтованим вказаний довід відповідача. Так, у відповідності до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 банківські платіжні документи подаються декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів лише у разі їх оплати.

Пунктом 3.1. контракту позивач та постачальник погодили здійснення передплати у розмірі 20% вартості кожної поставки продукції, що поставляється і 80% оплати протягом тридцяти календарних днів від дати коносаменту на підставі ваги, вказаної у ньому.

За таких обставин, на момент митного оформлення партії вказаного у рахунку №262961 від 23.03.2010 р. товару оплата цього товару у повному обсязі здійснена не була, а тому позивач не міг надати відповідачу -1 банківських платіжних документів, що свідчать про проведення оплати за цей товар. Окрім того, в силу абз.1-3 п.11 вказаного Порядку № 1766 відповідач - 1 не запитував позивача надати документ про здійснену 20% передплату, що посвідчується відсутністю відповідного запису на зворотному боці ДМВ № 113050000/2010/002900 від 12.04.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження митної вартості товару було надано контракт, специфікацію до контракту, рахунок - фактуру № 262961 від 23.03.2010р. з урахуванням додатково наданими позивачем копіями ВМД країни виробника, калькуляцію фірми - виробника, прайс - лист, комерційну пропозицію та процес виробництва - технологічної схеми.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу-1 всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту у відповідності до ст.267 Митного Кодексу України та Порядку № 1766, але відповідач-1 прийняв рішення про визначення митної вартості товару, яким визначив ціну товару за методом 6.

Відповідно до п. 9.1. Методичних рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України (затв. Наказом ДМС України від 31.01.2007р. №74) митна вартість, визначена за резервним методом згідно з положеннями ст.273, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначених (визнаних) митних вартостях. Проте, визначивши митну вартість товарів за методом 6 відповідач-1 зазначив, що методи 2 та 3 неприйнятні для застосування через відсутність у митного органу інформації про ідентичні та аналогічні товари.

Відповідно до порядку заповнення графи 33 Рішення про визначення митної вартості (Порядок заповнення рішення про визначення митної вартості товарів ,у графі зазначаються обставини, що стали підставою для прийняття Рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити затв. наказом Державної митної служби України від 29 травня 2009 р. N 506) у графі зазначаються обставини, що стали підставою для прийняття рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити. Безпосередньо в оскаржуваному рішенні у графі 33 значиться «інформація ЄАІС ДМСУ» без жодних посилань на обставини прийняття такого рішення та конкретизації даних, що були обрані за основу при застосування методу 6. Проте, з пояснень відповідача-1 виходить, що фактично ним використовувалась інформація, яка міститься в бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків», тобто інше джерело, як підстава самостійного визначення митної вартості товарів. Більше того, використання періодичного видання відповідач -1 пояснює відсутністю інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Таким чином, відповідачем не було вказано невиконання якої саме умови було підставою для незастосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та не вказано джерело інформації яке ним використовувалося.

Окрім того, під час розгляду справи був підтверджений факт митного оформлення Криворізької митницею наприкінці 2009р. ідентичного товару який ввозився позивачем на територію України відповідно до умов вказаного контракту за ціною договору, тобто із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів. Також Криворізької Митницею у 2009р. визначалася митна вартість ідентичних товарів які ввозилися на територію іншими підприємствами за ціною визначеною контрактом.

Обєктивність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору також підвтерджує лист ДП «Держзовнішінформ» № 7/87 від 15.02.2011 р.

Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не доведено застосування методів визначення митної вартості товару які передують 6 резервному методу.

Таким чином, суд вважає що відповідачем 1 безпідставно було застосовано резервний 6 метод визначення митної вартості товару (який вже ввозився раніше на територію України у максимально наближений час) проминувши попередні методи, зокрема 2 та 3 метод, а отже рішення №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010 р. було прийнято протиправно.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача-1 щодо неможливості оскарження в судовому порядку узгодженого податкового зобов'язання із посиланням на норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р., адже предметом даного спору є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а не оскарження податкового зобов'язання.

Вимога позивача про повернення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у м.Києві надмірно нараховані та сплачені суми у розмірі 529 612,08 грн. та126 098,13грн. при проведенні митної оцінки вартості товару має бути задоволена з підстав сплати платежів до бюджету за протиправним рішенням.

Щодо заперечень відповідача -2, суд зазначає, що у відповідності до ст.48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зі змісту ст.25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Оскільки розпорядження даним майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, то саме зазначені фінансові органи мають бути відповідачами за позовами, що випливають з цього делікту.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м.Києві, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування рішення та стягнення коштів задовольнити.

Визнати протиправним Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000294/1 від 22.04.2010 р.;

Скасувати видану Криворізькою митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00468 від 22.04.2010 р.;

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 529 612,08 грн.;

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 126 098,13грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 6560,50 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складений 31.05.2011 р.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Врона

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >