Постанова № 21400344, 01.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2012 № 42/553-41/421

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник, дов. № 2748-НЮ від 12.07.2011;

від відповідача: ОСОБА_2. представник, дов. № 20/22 від 05.01.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

на рішенняГосподарського судуміста Києва від30.09.2011

у справі№ 42/553-41/421 (суддя Спичак О.М.)

за позовомДержавного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця"

доПублічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

простягнення 2 106 366,69 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 07.12.2011, 19.12.2011 у судових засіданнях оголошувались перерви до 19.12.2011, 11.01.2012, відповідно.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами Київського апеляційного господарського суду від 06.01.2012 № 01-23/3/1 склад колегії суддів змінено.

Відповідно до ст.ст. 77, 99 ГПК України 11.01.2012, 23.01.2012 оголошено перерви в судових засіданнях до 23.01.2012 та 01.02.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 у справі №42/553-41/421 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 851 243,17 грн. основного боргу, 25 464,82 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи, 1 851,24 грн. державного мита, 234,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 42,47 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що доказів припинення укладеного сторонами договору № 2036103 від 18.01.2007, в установленому порядку, суду не надано; станом на день звернення з позовом до суду погашення дебіторської заборгованості відповідач не здійснив; дослідивши висновок комплексної судово-економічної експертизи № 11380/10-19 від 29.04.2011, господарський суд приходить до висновку, що він відповідає наявним матеріалам та фактичним обставинам справи, а тому вважає його обґрунтованим.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 у справі № 42/553-41/421 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Як зазначає скаржник, ним було сплачено штраф за неочищення вагонів та контейнерів: за накопичувальними картками №№ 03060718, 08060742, 17060824, 21060849, 23060861, 30060898 згідно з платіжним дорученням № 3361 від 06.07.2008; за накопичувальними картками №№ 01070904, 02070919, 06070948, 08070969, 13071006, 1371008, 16071023, 20071056, 24071084 згідно з платіжним дорученням № 5939 від 30.10.2009, про що повідомлено позивача листом № 30-5445 від 05.11.2009; за накопичувальними картками №№ 27071095, 30071120, 05081161, 11081217, 17081252, 17081253, 18081260 згідно з платіжним дорученням № 5117 від 25.09.09, про що повідомлено позивача листом від 29.09.2009 № 30-4703; плату за користування вагонами та контейнерами: за накопичувальною карткою № 19060835 згідно з платіжним дорученням № 3361 від 06.07.2009; за накопичувальною карткою № 05081169 сума була сплачена відповідачем та повернута позивачем, як безпідставно стягнута; інші додаткові збори: за накопичувальними картками №№: 19060835 згідно з платіжним дорученням № 3361 від 06.07.2009, 16071031 згідно з платіжним дорученням № 3361 від 06.07.2009, 20071056 згідно з платіжним дорученням № 5935 від 30.10.2009, про що повідомлено позивача листом № 30-5445 від 05.11.2009, 05081161 згідно з платіжним дорученням № 5117 від 25.09.09, про що повідомлено позивача листом № 30-4703 від 29.09.2009, 06081191 згідно з платіжним дорученням № 5117 від 25.07.09, про що повідомлено залізницю листом № 30-4703 від 29.09.2009; сплачено плату за перевезення за накопичувальними картками №№: 33393539 згідно з платіжним дорученням № 3361 від 06.07.2009, 33393569 згідно з платіжними дорученнями № 3909 та 3910 від 31.07.2009.

Скаржник вказує на те, що в порушення ст.ст. 32, 43 ГПК України не було надано оцінки доказам щодо оплати відповідачем заборгованості, що є предметом позову, що призвело до незаконного рішення у даній справі та подвійного стягнення.

Як стверджує скаржник, повідомлення про затримку вагонів, наявні в матеріалах справи, складені позивачем в односторонньому порядку, докази отримання відповідного повідомлення працівниками Трипільської ТЕС в матеріалах справи відсутні.

Скаржник посилається на недослідження судом питання щодо порушення позивачем порядку складання актів про затримку, актів загальної форми та накопичувальних карток, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Скаржник вказує на те, що предметом позову є стягнення заборгованості у сумі 1 859 733,09 грн. за період червень-серпень 2009р., у той час як згідно з висновком експерта на особовому рахунку ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС станом на 03.06.2009 відображена лише заборгованість у розмірі 5 601,84 грн., при цьому не було досліджено, з чого складається дана сума, чи підтверджена вона первинними документами та входить до предмету позову.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що вказана в позовній заяві сума дебіторської заборгованості підтверджена наявним у матеріалах справи актом звірки від 08.02.2010 між сторонами; щодо здійснення платежів; що у письмовому поясненні відповідача, наданому у справі № 31/75-53/486, відповідач зазначає інше призначення платежів за платіжними дорученнями № 5117 від 25.09.2009, № 5939 від 30.10.2009; на підтвердження своєчасного інформування та передачі повідомлення працівникам скаржника щодо затримки вагонів на підходах до станції призначення з його вини наступними документами: телеграмами та повідомленнями станцій про затримки, книги передачі документів Трипільській ТЕС, книги повідомлень про час подавання вагонів під вивантаження по ст. Трипілля-Дніпровське.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, врахувавши доводи заперечень позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача 2 106 366,69 грн. боргу за період з червня по серпень 2009р. по договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007 № 2036103 та судових витрат.

У порядку ст. 22 ГПК України позивачем подана заява від 15.02.2010 про зменшення розміру позовних вимог до 1 859 733,09 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 у справі № 42/553 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 1 859 733,09 грн. боргу та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 у справі № 42/553 рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 у справі № 42/553 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010 у справі № 42/553 рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 у справі № 42/553 скасовано, справу № 42/553 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.01.2007 між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" укладено договір № 2036103 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, пунктом 1.1 якого передбачено, що предметом цього договору є надання позивачем, за договором залізницею, товариству, за договором вантажовласнику, послуг, повязаних з перевезенням та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.2.2.1 договору № 2036103 для централізованих розрахунків вантажовласнику відкрито рахунок 2036103.

В п.3.1 договору № 2036103 встановлено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на зазначений у цьому пункті рахунок; одержані кошти залізниця зараховує на особистий рахунок вантажовласника; послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особистому рахунку; залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін., наданих в паперовому або електронному вигляді.

У подальшому найменування відповідача змінено на Публічне акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".

Відповідно до ч.1 ст. 908 та ч.1 ст. 914 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

Згідно з ч.5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством; належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць; остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення.

Згідно із ст. 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів (далі Правила), інші нормативні документи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, із змінами, розрахунковий підрозділ залізниці веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг; облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу; усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість; ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника; один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Як вбачається із розрахунку позивача, нарахована ним сума боргу у розмірі 1 859 733,09 грн. складається із наступних сум: 3 431,00 грн. штрафу за неочищення вагонів та контейнерів, 10 691,64 грн. плати за користування вагонами та контейнерами, 5 026,01 грн. інших додаткових зборів, 10 839,60 грн. плати за перевезення вантажу, 1 829 744,84 грн. збору за зберігання вантажу.

Відповідно п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 64, із змінами, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

В п.п. 2, 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 із змінами, встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники підїзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату; облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11).

Згідно з п.1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення; при цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції призначення.

Відповідно до ст. 123 Статуту залізниць України у разі здавання вантажоодержувачем, портом після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів вантажоодержувач, порт сплачують залізниці штраф у таких самих розмірах як і залізниця за подачу нею під навантаження неочищеного рухомого складу, тобто у розмірі 50 відсотків добової плати за користування вагонами і контейнерами.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 у справі №42/553-41/421 у даній справі призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно із висновком № 11380/10-19 судово-економічної експертизи у господарській справі № 42/553-41/421, складеним 29.04.2011, судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що за наданими документами борг Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" перед Державним територіально-галузевим обєднанням "Південна-Західна залізниця" по договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007 № 2036103 за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 становить 1 851 243,17 грн.

Зазначений висновок судово-економічної експертизи грунтується на результатах наступних досліджень.

Судово-економічною експертизою встановлено, що штрафза неочищення вагонів та контейнерів становить 3 431,00 грн., плата за користування вагонами і контейнерами 10 691,64 грн., інші додаткові збори 4 993,37 грн., плата за перевезення вантажу 10 839,60 грн., збір за зберігання вантажу 1 829744,84 грн.; на особовому рахунку № 2036103 "ВАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС" станом на 03.06.2009 рахується дебіторська заборгованість у розмірі 5 601,84 грн.; за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 на особовий рахунок № 2036103 ВАТ "ДЕК "Центренерго" перераховано 14 059,12 грн., в тому числі за платіжними дорученнями: від 06.07.2009 4 225,00 грн., від 31.07.2009 № 3909 8 195,10 грн., від 31.07.2009 № 3910 1 639,02 грн.; тому дебіторська заборгованість ВАТ "ДЕК "Центренерго" перед ДТГО "Південно-Західна залізниця за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 складає 1 851 243,17 грн. (5 601,84+1 859700,45-14 059,12).

Згідно із ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Матеріалами справи не підтверджено правомірність включення до суми боргу дебіторської заборгованості, яка обліковується на особовому рахунку №2036103 станом на 03.06.2009 у розмірі 5 601,84 грн., тому що позовні вимоги про її стягнення не були заявлені позивачем у даній справі.

Таким чином, оскільки нормами ГПК України не передбачено право суду виходити за межі позову, то у задоволенні позову у частині стягнення заборгованості у розмірі 5 601,84 грн. належить відмовити.

Як вбачається із висновку № 11380/10-19 судово-економічної експертизи, у розрахунку заборгованості експертами враховано здійснені відповідачем платежі у загальній сумі 14 059,12 грн. за платіжними дорученнями: від 06.07.2009 № 3361, від 31.07.2009 № 3909, від 31.07.2009 № 1639.

Із вказаних скаржником платіжних доручень, не були враховані платежі, перераховані за платіжними дорученнями № 5939 від 30.10.2009 та № 5117 від 25.09.2009.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 29.09.2009 за № 30-4703 Трипільською ТЕС повідомлено залізниці про те, що за платіжним дорученням № 5117 від 25.09.2009 перераховано плату в рахунок оплати боргу по накопичувальних картках, перелік яких наведено в цьому листі та листом від 05.11.2009 за № 30-5445 повідомлено про перерахування 30.10.2009 за платіжним дорученням № 5939 від 30.10.2009 коштів для здійснення оплати боргу по наведених у цьому листі накопичувальних картках.

Як вбачається із графи: "Призначення платежу "платіжного доручення №5117 від 25.09.2009, сплата боргу здійснюється згідно із листом ТЕС від 24.09.2009, однак, при цьому слід враховувати лист від 29.09.2009, на який посилається скаржник, як такий, що вручено залізниці пізніше, ніж перший лист. Проте, оскільки вказані першими накопичувальні картки, як призначення платежу, до підстав та предмету спору у справі № 42/553-41/421 не відносяться, зокрема, по накопичувальних картках за №№ 08091406, 04091356, 09091415, які першими вказані у листі від 29.09.2009, у звязку з чим саме по них слід враховувати сплату заборгованості у зазначеній платником сумі 248,20 грн., то відсутні підстави для віднесення цієї суми у рахунок погашення боргу в даній справі. Зазначені у листі від 29.09.2009 суми сплати 29,20 грн. по накопичувальній картці № 18081260 та сплати 190,43 грн. по накопичувальних картках № 30071120, № 27071095 підлягають врахуванню у розрахунку розміру заборгованості, як такі платежі, що безпідставно не були враховані позивачем.

Вказані накопичувальні картки у листі ТЕС від 05.11.2009 першими, зокрема, за №№ 01070904, 02070919, 0607948 не входять до переліку накопичувальних карток, за якими позивачем нараховано заборгованість, отже зазначену відповідачем суму платежу 14,60 грн. немає підстав враховувати у даному господарському спорі.

Як вбачається із матеріалів справи, за накопичувальними картками: №24071084 борг становить 58,40 грн., № 20071056 160,60 грн. та сума їх перевищує суму вказаної сплати -337,70 грн., отже, у рахунок сплати боргу за цими накопичувальними картками та частково наступної заборгованості по часу виникнення, слід врахувати сплату боргу в вказаному відповідачем розмірі 337,70 грн.

Позивачем не предявлені вимоги про стягнення заборгованості по накопичувальних картках №№ 21091503 та 21091508, тому відсутні підстави враховувати плату, зазначену в згаданому листі у розмірі 481,80 грн.

У листі від 05.11.2009 щодо зарахування суми 219,00 грн., відповідачем першими вказано накопичувальні картки, за якими позивачем у даній справі не нараховано заборгованість, зокрема, за №№ 22091509, 24091527, 25091530, тому немає підстав враховувати вказану суму сплати 219,00 грн. у даній справі.

Також спір у справі не стосується накопичувальної картки № 290091569, яка першою зазначена у якості призначення платежу в розмірі 29,20 грн.

Позов у даній справі не стосується заборгованості по накопичувальних картках №№ 12104687, 14101700, 15101711, тому вказана у зазначеному листі сума 102,20 грн. не підлягає зарахуванню та з цих самих підстав не підлягає зарахуванню і сума 102,20 грн.

Оскільки підставою позовних вимог у даній справі заборгованість по накопичувальній картці № 18101734, вказаній першою на зарахування суми сплати 29,20 грн., не вказано, то відсутні підстави для врахування зазначеного платежу.

Також підставою позову не зазначено накопичувальну картку №НОМЕР_1, у звязку з чим немає підстав для зарахування платежу в розмірі 73,00 грн.

Позов у даній справі не стосується заборгованості по накопичувальних картках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, тому відсутні підстави враховувати решту суми платежу в даній справі.

Таким чином, оскільки позов предявлено 14.10.2009, то у частині позову у розмірі 5 821,47 грн. у позові слід відмовити, а у частині позовних вимог про стягнення суми у розмірі 337,70 грн., сплачених за платіжним дорученням від 30.10.2009 № 5939, провадження у справі підлягає припиненню, з віднесенням судових витрат у цій частині на відповідача, оскільки зазначена сума була сплачена відповідачем позивачу після предявлення позову, отже, у цій частині спір доведено до суду з вини відповідача.

Із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 1 851 243,17 грн., апеляційна інстанція не погоджується, як із таким, що не відповідає матеріалам справи.

Апеляційна інстанція, частково, не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступні обставини.

Як свідчить висновок № 11380/10-19 судово-економічної експертизи від 29.04.2011, наявні у справі накопичувальні картки, за наведеним у зазначеному висновку переліком, та на які посилається позивач, мають всі необхідні реквізити, передбачені Правилами розрахунків за перевезення вантажів; у матеріалах справи містяться акти загальної форми (форма ГУ-23), акти про затримку вагонів, повідомлення та копії повідомлень про затримку вагонів, на підставі яких складались накопичувальні відомості, зазначені вище, вказані документи за формою та змістом відповідають Правилам складання актів та Правилам користування вагонами; таким чином, проведеним дослідженням за наданими документами судовими експертами встановлено, що документи, надані позивачем в обгрунтування своїх вимог накопичувальні картки, акти загальної форми та акти про затримку вагонів, оформлені відповідно до чинних вимог (щодо необхідних реквізитів, підписів, відміток та ін.).

Також у висновку по першому питанню судовими експертами встановлено: документи, що надані позивачем в обгрунтування своїх вимог накопичувальні картки, акти загальної форми та акти про затримку вагонів, оформлені відповідно до чинних вимог (щодо необхідних реквізитів, підписів, відміток та ін.), зокрема, накопичувальні картки Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 664 (ст. 62 Статуту залізниць України); акти загальної форми, акти про затримку вагонів та повідомлення про затримку вагонів Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (ст. 129 Статуту залізниць України).

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач, посилаючись на складання позивачем документів з порушеннями, не наводить конкретного переліку таких документів та не вказує які конкретно обставини, на його думку, не підтверджені доказами у справі, внаслідок чого не доводить наявності тих обставин, на які посилається.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись п.1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 у справі №42/553-41/421 змінити.

3. Позов Державного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити частково.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) 1 845 084,00 грн. заборгованості, 21 259,94 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи, 18 454,22 грн. державного мита, 206,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 337,70 грн. припинити.

6. В решті частини у позові відмовити.

7. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045) 29,11 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

8. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Справу № 42/553-41/421 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіКалатай Н.Ф.

Рябуха В.І.

13.02.12 (відправлено)