Постанова № 21400247, 07.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012                                                                                           № 04/5026/2187/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – Шпак Т.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод"

на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2011 року.

у справі № 04/5026/2187/2011 (суддя Гура І.І.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Зеніт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий

Завод"

про стягнення 134536,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод", Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, к. 18, ідентифікаційний код 36330229 на користь селянського (фермерського) господарства "Зеніт", Полтавська область, м. Глобине, вул. Мічуріна, 100/8, ідентифікаційний код 25168580 - 107120,00 грн. основного боргу, 10694,39 грн. пені, 1602,40 грн. три проценти річних, 15103,92 грн. інфляційних, 1581,77 грн. судових витрат.

Повернуто селянському (фермерському) господарству "Зеніт", Полтавська область, м. Глобине, вул. Мічуріна, 100/8, ідентифікаційний код 25168580 з Державного бюджету України 54,04 грн. надміру сплаченого державного мита згідно платіжного квитанції 1Р16190 від 16.09.2011.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року справу № 04/5026/2187/2011 прийнято до свого провадження. Розгляд справи № 04/5026/2187/2011 призначено на 07.02.2012 року.

В судове засідання 07.02.2012 року представник позивача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2009 року селянське (фермерське) господарство "Зеніт" (постачальник за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод" (покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки №25/08/09-02 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору сою із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього Договору.

Договір містить, зокрема, такі умови:

- поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ. Місце поставки - Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, Комбікормовий завод; (п. 4.1. Договору);

- поставка товару здійснюється протягом вересня 2009 року (п. 5.1. Договору);

- передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товаро-транспортної накладної. В видатково-прибутковій накладній сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Видатково-прибуткова накладна є недійсною, якщо в ній не вказано номер довіреності, що видана до неї (п. 5.2.);

- ціна однієї тони товару становить 5200 гривень за одну тону, з ПДВ (п. 6.2.);

- сума договору складає 520 000 гривень, з ПДВ, + -10% (п. 6.3.);

- оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100 % від вартості поставленого товару, на протязі 21 календарного дня з дати виставлення рахунку-фактури ( п. 7.1.);

- в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п. 7.1. Договору більше ніж на 3 банківські дні покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, від вартості частини товару, що був поставлений згідно графіку поставки, зазначеного в Додатковій угоді до даного Договору (п. 8.1.).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу сою, що підтверджується довіреністю № ККЗ 314 від 03 вересня 2009 року виданої відповідачем особі на отримання від позивача сої в кількості 20,600 т. та накладною № 15 від 03.09.2099 року, що містить такі реквізити: від кого прийнято - СФГ "Зеніт", кому відпущено - ТОВ "Перше травня", за довіреністю серії ККЗ № 314 від 03 вересня 2009 р., підстава - договір № 25/08/09-02 від 25.08.2009, назва - соя, кількість 20,760 т, прийнято 20600, штамп відповідача, - ТОВ "Перше травня комбікормовий завод", разом 107120 грн., директор - підпис, здав - підпис, печатка позивача, головний бухгалтер, нижче прийняв, та підпис між цими рядками, а також підтверджується рахунком № 16 від 3 вересня 2009 року на суму 107120 грн.

16 грудня 2009 року за вих. №111 позивачем була направлена відповідачу претензія про перерахунок боргу 107120,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Дана претензія була отримана уповноваженою особою відповідача - секретарем Павловим 19.12.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Сторони правовідносин є суб’єктами господарювання, зобов’язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Договір, що укладений між сторонами є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивач поставив відповідачу товар, який відповідач прийняв, що підтверджується накладною № 15 від 03.09.2099 року та довіреністю № ККЗ 314 від 03 вересня 2009 року, виданої відповідачем особі на отримання від позивача сої.

Згідно п. 4, 5, 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. У разі, коли довірена особа повинна одержувати потрібні цінності в одному місці (з одного складу), але за декількома нарядами, рахунками та іншими документами, що їх замінюють, їй може бути видана одна довіреність із зазначенням у ній номерів і дат видачі усіх нарядів, рахунків та інших аналогічних документів або декілька довіреностей, якщо цінності мають бути одержані на різних складах. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

У матеріалах справи міститься довіреність, що відповідає вимогам даної Інструкції, накладна містить підпис, а також штамп відповідача, що вказує на те, що позивачем товар переданий уповноваженій особі відповідача. Відсутність доказів відправлення рахунку-фактури, враховуючи наявність доказів отриманої відповідачем претензії, не може бути підставою для відмови в позові.

Строк оплати за отриманий товар настав.

Згідно п. 7.1. Договору оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100 % від вартості поставленого товару, на протязі 21 календарного дня з дати виставлення рахунку-фактури.

У матеріалах справи є рахунок-фактура № 15 від 03.09.2009 року (дата таж сама, що і дата накладної). Також у матеріалах справи є претензія від 16.12.2009 року вих. №111 та докази її отримання відповідачем. Відсутність доказів відправлення рахунку-фактури, враховуючи наявність доказів отримання відповідачем претензії, не може бути підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право позивача на стягнення з відповідача 107120,00 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар є доведеним та підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 8.1. Договору сторони встановили, що в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п. 7.1. Договору більше ніж на 3 банківські дні покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, від вартості частини товару, що був поставлений згідно графіку поставки, зазначеного в Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання відповідача з оплати є простроченим, визначені позивачем періоди нарахування пені, три проценти річних, інфляційних встановлені ним в межах початку прострочення, незалежно від того, чи розраховані, виходячи з рахунку-фактури чи з претензії, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши зроблений судом першої інстанції розрахунок про нарахування пені, 3% річних та інфляційних дійшов обґрунтованого висновку, що стягненню підлягає пеня в розмірі 10694,39 грн., 3 % річних в розмірі 1602,40 грн. та інфляційні в розмірі 15103,92 грн.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2011 року у справі № 04/5026/2187/2011.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2011 року у справі № 04/5026/2187/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 04/5026/2187/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

10.02.12 (відправлено)