Постанова № 21400252, 07.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012                                                                                           № 14/409

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Пашкіної С.А.

          Калатай Н.Ф.

при секретарі Царук І.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Постойко Ю.П.

від відповідача – не з’явився.

розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»

на рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2011 року.

у справі № 14/409 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»

до Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»

про стягнення 104997,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Спільного українсько-словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, код 21701221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий горизонт» (03058, м. Київ, пров. Ніжинський, 2-4, корпус 1, код 33885379) 66023 (шістдесят шість тисяч двадцять три) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 11243 (одинадцять тисяч двісті сорок три) грн. 73 коп. 3% річних, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 68 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Спільне українсько-словацьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року апеляційну каргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 14/409.

В судове засідання 10.01.2012 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.02.2012 року.

В судове засідання 07.02.2012 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ» (надалі – позивач, продавець) та Спільним українсько-словацьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс» (надалі – відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1 (надалі - договір), предметом якого, відповідно до п. 2.2. договору, є постачання в адресу покупця товарів промислового призначення у вигляді елементів будівельного риштування та опалубки.

На виконання умов договору, протягом 2006-2008 років позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Додатковими угодами № 1 від 21.11.2008 року та № 2 від 22.11.2008 року встановлено ціни на товар та передбачено обов’язок відповідача здійснити оплату поставленого товару у строк до 30.11.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.11.2008 року відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару, сума заборгованості складала 890976,35 грн.

Вказана сума сплачувалась відповідачем частинами, остання проплата здійснена 16.12.2010 року.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Зобов’язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 66023,92 грн. та 3 % річних в сумі 11243,73 грн.

Колегія суддів врахувала, що позивач не проводив арифметичної дії віднімання від зазначеної в позовній заяві суми боргу при отриманні від відповідача про погашення боргу за платіжним дорученням № 10332 від 16.12.2010 року. Позивач провів новий розрахунок індексації боргу та трьох відсотків річних.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2011 року у справі № 14/409.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2011 року у справі № 14/409 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 14/409 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

10.02.12 (відправлено)