Постанова № 21400240, 09.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2012 № 259/16-2005/5/13/6-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаряГорголь І.С.

за участю представників:позивача: ОСОБА_2, (дов. від 03.01.2012 року № 01-01);

відповідача: ОСОБА_1, (дов. від 08.02.2012 року № 130/02-44);

третьої особи 1: ОСОБА_2, (дов. від 03.01.2012 року № 01-01);

третьої особи 2: ОСОБА_3, (дов. від 08.02.2012 року № 01/56);

ОСОБА_4, (дов. від 08.02.2012 року № 01/59);

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКагарлицького районного споживчого товариства

на ухвалугосподарського суду Київської області

від13.09.2011 року

у справі№ 259/16-2005/5/13/6-11 (суддя Черногуз А.Ф.)

за заявоюКагарлицького районного споживчого товариства

проперегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі № 259/16-2005/5/13

за позовомКиївської регіональної спілки споживчої кооперації

доВиконавчого комітету Кагарлицької міської ради

третя особа без

позивачасамосійних вимог на предмет спору на стороні

Київська обласна спілка споживчих товариств

третя особа без

відповідачасамосійних вимог на предмет спору на стороні

Кагарлицьке районне споживче товариство

провизнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - позивач) до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради (далі - відповідач) за участю третьої особи без самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київської обласної спілки споживчих товариств (далі третя особа 1), за участю третьої особи без самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кагарлицького районного споживчого товариства (далі третя особа 2) про визнання права власності - позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13/6-11 заяву Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2011 року, Кагарлицьке районне споживче товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог третя особа 2 зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року відновлено Кагарлицькому районному споживчому товариству строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 13.09.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13/6-11, апеляційну скаргу третьої особи 2 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 45 хв. 09.02.2012 року.

09.02.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явилися представники сторін та третіх осіб.

В судовому засіданні представником третьої особи 2 подані клопотання про витребування оригіналів документів та про призначення судової експертизи.

Суд, проаналізувавши заявлені клопотання, матеріали справи та вислухавши пояснення учасників судового процесу, дійшов висновку, що заявлені клопотання не підлягають задоволенню, оскільки, інститут нововиявлених обставин не передбачає збирання судом доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Кагарлицького районного споживчого товариства не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 позов Київської регіональної спілки споживчої кооперації задоволено повністю. Визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) право власності на обєкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку (м. Кагарлик, Київська обл., вул. Незалежності, 15-а). Стягнуто з Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради (м. Кагарлик, Київська область, вул. Якіра, 1, код 23569487) на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) державне мито у сумі 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 44 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду від 11.08.2011 року касаційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 господарського суду Київської області повернуто скаржнику без розгляду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 14.04.2011 року господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Кагарлицьке районне споживче товариство звернулося до господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 за нововиявленими обставинами.

При цьому, третя особа 2 посилається як на нововиявлену обставину - на висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011 року експертного дослідження документів, наданих Бориспільським районним споживчим товариством (далі Бориспільське РайСТ), складений за результатом дослідження постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року № 13 “О совершенствовании структуры рынков”, яким було встановлено, що текст на першій та другій сторінках постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року № 13 “О совершенствовании структуры рынков” (в редакції, поданій Київською облспоживспілкою) надрукований на різних друкарських машинках, тоді як текст на першій та другій сторінках постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року №13 “О совершенствовании структуры рынков”(в редакції, отриманій Бориспільським РайСТ з архівного відділу Бориспільської міської ради) надрукований на одній і тій же друкарській машинці, про що не було відомо ні сторонам, ні суду при винесенні рішення у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також той факт, що вони не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні господарським судом рішення від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13 було встановлено, що оригіналу постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року № 13 “О совершенствовании структуры рынков” не має, а в архівних документах зберігається також копія постанови.

Також, слід зазначити, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року у справі № 375/12-04/8 за позовом Київської облспоживспілки до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, за участю третьої особи - Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання недійсним рішення було встановлено, що оригіналу постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року № 13 “О совершенствовании структуры рынков” (яку третя особа 2 вважає справжньою) не має, а в архівних документах зберігається також копія постанови.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року у справі № 375/12-04/8/4 за заявою Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 11.12.2007р. у справі № 375/12-04/8 за нововиявленими обставинами у справі за позовом Київської облспоживспілки до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, за участю третьої особи - Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання недійсним рішення було залишено апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 05.09.2011 у справі № 375/12-04/8/4 - без змін.

Слід зазначити, що нововиявлена обставина була предметом розгляду у вищевказаній справі і був той же висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011 року експертного дослідження документів, наданих Бориспільським районним споживчим товариством, складений за результатом дослідження постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року № 13 “О совершенствовании структуры рынков”.

Статтею 35 ГПК України зокрема, передбачено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, вказана обставина була встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року у справі № 375/12-04/8 та не доводилась при прийнятті рішення у справі № 259/16-2005/5/13 від 21.03.2011 року виходячи з вимог ст. 35 ГПК України.

Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що обставина, на яку посилається третя особа 2, як на нововиявлену, була відома суду при розгляді справи по суті та їй була дана належна оцінка при дослідженні всіх доказів у справі в сукупності.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981р. №1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" передбачено, що нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилася після прийняття рішення, обставини.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Частиною ч. 3 п. 1 Розяснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21.05.2002 р. № 04-5/563 встановлено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Згідно ст. 42 ГПК України, експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи.

Частина 5 ст. 42 ГПК України встановлює додаткове до ст. 43 ГПК України правило оцінки доказів. Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Як зазначається у п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 р. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається третя особа 2 у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України з огляду на те, що останні були предметом дослідження при розгляді справи по суті та не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення у справі № 259/16-2005/5/13 від 21.03.2011 року.

Отже, заява Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21 березня 2011 року за нововиявленими обставинами у справі №259/16-2005/5/13 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, Кагарлицьким районним споживчим товариством не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суду зазначає, що згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Згідно з підпунктом 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Колегією суддів встановлено, що третьою особою 2 в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції, отже, відповідно, при зверненні з даною апеляційною скаргою Кагарлицьке районне споживче товариство повинно сплатити судовий збір у встановленому розмірі (536,50 грн., а саме, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати), відповідно до діючого законодавства, проте, третьою особою 2 було сплачено судовий збір у розмірі 502,50 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суду достягує з Кагарлицького районного споживчого товариства в дохід Державного бюджету України 34, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу господарського суду Київської області від 13.09.2011 року за заявою Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами у справі № 259/16-2005/5/13 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, за участю третьої особи без самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київської обласної спілки споживчих товариств, за участю третьої особи без самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання права власності залишити без змін, а апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства без задоволення.

Стягнути з Кагарлицького районного споживчого товариства (09200, Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 5 код ЄДРПОУ 30334741) в дохід Державного бюджету України 34, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Київської області видати відповідний наказ.

Справу № 259/16-2005/5/13/6-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяВербицька О.В.

СуддіАндрієнко В.В.

Буравльов С.І.