Постанова № 21400230, 07.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012 № 5026/2883/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Дзюбка П.О.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників сторін:

від заявника ОСОБА_1 (дов. від 03.10.2011),

від боржника не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Канівського міськрайонного центру зайнятості

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2011

у справі № 5026/2883/2011 (суддя Чевгуз О.В.)

за заявою Канівського міськрайонного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Канів-Нафта”

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.12.2011 у справі № 5026/2883/2011 заяву Канівського міськрайонного центру зайнятості про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника повернуто без розгляду. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заявник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу від 27.12.2011, направити заяву до суду першої інстанції на розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Канівського міськрайонного центру зайнятості.

Представник боржника в судове засідання не зявився, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника боржника.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Канівський міськрайонний центр зайнятості звернувся із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Канів-Нафта” у звязку з тим, що останній має борг у розмірі 4498,35 грн. та не знаходиться за місцезнаходженням.

Повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування судового рішення судом першої інстанції вказано, що у заяві не вказано та не додано доказів на підтвердження безспірності вимог до боржника.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду правомірним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону про банкрутство.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площині безспірності грошових вимог, а саме справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, регулюються загальними нормами Закону.

Згідно з ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається із доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Витягу та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, боржник відсутній за місцезнаходженням. Також зазначені обставини підтверджуються Актами Канівського міськрайонного центру зайнятості № 7/095 від 20.07.2009, № 1м від 19.12.2011 перевірки фактичного знаходження субєкта господарювання за вказаною адресою.

Проте, надана заявником в підтвердження безспірності своїх вимог Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2004 не може бути належним доказом в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

Розміри, порядок обчислення і сплати роботодавцями єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”, Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 р. за № 30/5221.

При цьому, зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які б визначали узгодження нарахованих (несплачених) сум внеску згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З аналізу норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” можна дійти висновку, що узгодження сум внеску (набуття статусу безспірності нарахованим внеском) відбувається лише за результатами апеляційне узгодження, тобто узгодження податкового зобов'язання (зобовязання зі сплати внеску) у порядку і строки, які визначені зазначеним Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Будь-яких доказів на підтвердження прийняття відповідного рішення про нарахування, донарахування внеску, штрафних санкцій за його несплату або стягнення нарахованого внеску в судовому порядку, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника не надано.

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема, з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про неподання заявником доказів безспірності своїх вимог до боржника, що є підставою для повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.12.2011 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Канівського міськрайонного центру зайнятості залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.12.2011 у справі № 5026/2883/2011 без змін.

Матеріали справи № 5026/2883/2011 повернути Господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддяСотніков С.В.

СуддіРазіна Т.І.

Дзюбко П.О.