Постанова № 21400215, 08.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012 № 22/26

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

за участю секретаря Філоненко М.В.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1, дов. від 23.06.11 №11603,

відповідача:ОСОБА_2, дов. від 03.01.12,

ОСОБА_3, дов. від 03.01.12,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.10

у справі №22/26 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Компанії "УніКредит Глобал Лізинг Експорт ГмбХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація"

про витребування майна

В С Т А Н О В И В :

Компанія "УніКредит Глобал Лізинг Експорт ГмбХ" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (далі відповідач, ТОВ "БМ Будмеханізація"), в якому просить витребувати майно із незаконного володіння відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.10 позов задоволено. Зобов'язано відповідача повернути на користь позивача майно, отримане за договорами лізингу №4033328/001, №4033328/002, №4033328/003, №4033329/004, №403328/005 згідно наведеного переліку шляхом передачі за адресою: Україна, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2491,50 євро державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, 16.05.11 відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.10 скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.11 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.11 без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 23.08.11 касаційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.11 скасовано в звязку з порушенням норм процесуального права. Справу направлено для перегляду до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.11 в складі колегії суддів: Коршун Н.М., Куксов В.В., Авдєєв П.В. апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду.

19.10.11 відповідач через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про припинення провадження у справі, в зв'язку з тим, що сторони передбачили у договорі, що будь-які спори між сторонами мають вирішуватись в порядку арбітражного розгляду у м. Відні (Австрія) згідно австрійського законодавства відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 24.11.11 №01-24/795 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» відповідно до пп. 3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №22/26 у звязку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Коршун Н.М. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.11 в складі колегії суддів: Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.М. прийнято апеляційну скаргу відповідача до розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.12.11. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 25.11.11) позивачу 01.12.11 та відповідачу - 08.12.11, долучені до матеріалів справи.

23.12.11 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав додаткові пояснення по справі.

За клопотанням відповідача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.11 розгляд справи відкладено на 25.01.12.

25.01.12 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.12.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.12 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

06.02.12 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до клопотання від 19.10.11 про припинення провадження у справі.

08.02.12 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про припинення провадження у справі, просив його задовольнити, провадження у справі №22/26 припинити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача, просив залишити його та апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга та клопотання про припинення провадження у справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (лізингодавець) та відповідач (лізингоодержувач) уклали договори фінансового лізингу від 02.10.07 №4033328/001, №4033328/002, від 19.10.07 №4033328/003 та від 15.11.07 №4033328/004, №4033328/005 (далі договори фінансового лізингу), відповідно до яких лізингодавець поставляє лізингоодержувачу бурові агрегати БГ-28 з додатковим обладнанням, бурові агрегати БГ-40 з демонтованим обладнанням на термін транспортування.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Зі змісту ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори фінансового лізингу у пп. 18.1 п. 18 містять арбітражне застереження, в силу якого, будь-які спори, що можуть виникнути з чи в звязку з цими договорами та їх тлумаченням, мають вирішуватися в арбітражному суді міста Відня (Австрія) згідно Австрійського законодавства відповідно до «Положень про арбітраж» («Положення МТП») Міжнародної торгової палати («МТП»). Слухання в арбітражному суді проводяться трьома суддями, призначеними у відповідності з Положеннями МТП.

У п. 2 ст. 4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21.04.61, ратифікована Україною (Українською ССР) 18.03.63) зазначено, що сторони арбітражного застереження можуть на свій розсуд установлювати місцезнаходження арбітражного суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Згідно ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.58, ратифікована Українською ССР 10.10.60) кожна договірна Держава визнає письмову угоду, відповідно до якої сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, які виникли чи можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-яким конкретним договором. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписані сторонами. Суд договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не буде встановлено, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Це узгоджується зі ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", в якій зазначено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду спору у суді першої інстанції відповідач не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, отже не мав можливості заявити клопотання про припинення провадження у справі. Тому, таке клопотання відповідач подав до суду апеляційної інстанції 19.10.11, мотивуючи його тим, що оскільки позивач є резидентом Австрії, а сторони передбачили у договорі, що будь-які спори між сторонами мають вирішуватись в порядку арбітражного розгляду у місті Відні (Австрія) згідно австрійського законодавства відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати, то цей спір не підсудний господарським судам України.

Неможливість виконання арбітражного застереження, передбаченого пп. 18.1 п.18 договорів фінансового лізингу позивачем не доведено, так як відсутні будь-які докази на підтвердження того, що даний спір не може бути вирішено згідно австрійського законодавства відповідно до «Положень про арбітраж» («Положення МТП») Міжнародної торгової палати («МТП») у відповідному суді міста Відня (Австрія) .

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на те, що в договорах фінансового лізингу сторони уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження, в якій визначено порядок вирішення спорів між позивачем та відповідачем, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки вирішення даного спору сторонами віднесено до компетенції іншого суду.

Отже, за таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.10 у справі №22/26 підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.10 у справі №22/26 скасувати.

3.Провадження у справі №22/26 припинити.

4.Повернути Компанії "УніКредит Глобал Лізинг Експорт ГмбХ" (зареєстроване за законодавством Австрії: Опернгассе, 21, Відень 1040, Австрія, А-1-40, п/р 697.661.502 в "Банк Аустрія Кредітанштальт Ей-Джі", код банка 12000) з Державного бюджету України державне мито в сумі 2491,50 EUR (дві тисячі чотириста дев'яносто один Євро 50 центів) за подання позовної заяви, зараховане на рахунок Державного казначейства України 31.12.09 (згідно довідки ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 11.01.10 №153-1/2-16).

5.Стягнути з Компанії "УніКредит Глобал Лізинг Експорт ГмбХ" (зареєстроване за законодавством Австрії: Опернгассе, 21, Відень 1040, Австрія, А-1-40, п/р 697.661.502 в "Банк Аустрія Кредітанштальт Ей-Джі", код банка 12000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 2, офіс 18А, кімната 2, код 32424632) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

6.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи №22/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддяРябуха В.І.

СуддіКондес Л.О.

Ропій Л.М.