Постанова № 21400212, 06.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2012 № 05/5026/1883/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. №Д-329 від 21.12.2011

від відповідача: Риженко О.К. - директор

від третьої особи: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС”

на рішення господарського суду Черкаської області

від 14.11.2011

у справі №05/5026/1883/2011 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова

компанія „САУК”

третя особа Відкрите акціонерне товариство Івано-Франківський завод

„Промприлад”

про стягнення 481501,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Черкаської області були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „САУК” 481501,77 грн., з яких: 26637,72 грн. вартість лічильника обліку природного газу та 454864,05 грн. збитків, які завдані позивачу внаслідок технічної несправності лічильника газу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 у справі №05/5026/1883/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 у справі №05/5026/1883/2011, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що суд дійшов хибного висновку, згідно з яким поставив під сумнів достовірність інформації ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” від 07.06.2011, про те, що спірний лічильник заводом-виробником не виготовлявся. Крім того, позивач стверджує, що за період експлуатації лічильника газу, який було встановлено 30.09.2009, було здійснено всього одну державну повірку виробу 15.06.2009, а не дві як зазначено у рішенні суду. З приводу доводів відповідача, які знайшли своє відображення у рішенні суду, про можливість несанкціонованого втручання в лічильник газу, апелянт звертає увагу на письмове пояснення головного інженера ТОВ „ВЕРЕС” від 02.12.2010, із змісту якого вбачається, що 15.12.2009 представником постачальника газу було продубльовано опломбування спірного лічильника газу в місці недостатнього пломбування, а не пошкодження пломби.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, залучено Відкрите акціонерне товариство „Івано-Франківський завод „Промприлад” (надалі третя особа, ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад”, завод-виробник).

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін. Зокрема, відповідач стверджує про сплив терміну позовної давності для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Третя особа, у судове засідання не зявилася, надала через представника позивача письмові пояснення на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.09.2004 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу вузла обліку природного газу G250 ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех, зав. №5221 (надалі лічильник природного газу), виробник - ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” вартістю 26637,72 грн., який встановлено відповідачем 30.09.2004 у газорозподільній мережі з транспортування газу для філії позивача, що знаходиться в смт. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Факт придбання позивачем у відповідача вузла обліку природного газу підтверджується рахунком-фактурою №2/0922 від 22.09.2004. Факт встановлення лічильника відповідачем підтверджується актом виконаних робіт №2-0930 від 30.09.2004.

Як встановлено судом першої інстанції, чергова повірка ЗВТ здійснена 15.06.2009 Кременчуцькою філією Державного підприємства „Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації” Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Із свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №1-26, яке чинне до 15.06.2011, вбачається, що лічильник газу ЛГ-К-80, заводський номер 5221, виробник - ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад”, на підставі результатів повірки було визнано придатним і допустимим до застосування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є споживачем природного газу за договором №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008, укладеного з Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Кіровоградгаз” (надалі постачальник газу) в особі Світловодського управління з експлуатації газового господарства.

15.12.2009 посадовими особами постачальника в присутності відповідальної особи відповідача здійснено перевірку ЗВТ на філії позивача.

У ході проведеної перевірки виявлено порушення в роботі лічильника газу ЛГ-К-80, заводський номер 5221 та коректора газу ОЕ-ЛА, заводський номер 01121, які полягають у неспівпаданні показників лічильника з показниками, відображеними коректором. Крім того, показники тиску, відображені коректором, не відповідають дійсному значенню тиску природного газу в газовій мережі, що зафіксовано в акті від 15.12.2009 за підписами представників обох сторін без зауважень.

23.12.2009 представниками сторін складено акт про демонтаж названого лічильника з коректором, його упакування з опломбуванням упаковки для передачі на повірку.

За згодою сторін повірка ЗВТ проведена 19.01.2010 Державним підприємством „Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

За результатами повірки встановлено, що відносна похибка вимірювання обєму газу на перехідній та мінімальній витратах перевищує допустимі значення, що не відповідає вимогам методики „Інструкція. Метрологія. Лічильник газу - ЛГ та ЛГ-К-Ех. Методика повірки” Фб 2.784.008Д1.

Відповідно до результатів повірки засіб вимірювальної техніки визнано непридатним до застосування, про що видано довідку від 19.01.2010.

Внаслідок цього постачальником здійснено перерахунок обєму протранспортованого газу, розраховано його кількість, що склала 169008 м3 та визначено загальну вартість необлікованого газу на суму 450126,78 грн.

Вказані обставини, зокрема, також знайшли своє відображення у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2010 у справі №18/78, яким стягнуто з позивача на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кіровоградгаз” в особі Світловодського управління з експлуатації газового господарства 450126,78 грн., 4501,27 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення залишено без змін, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2011 за №76-457 ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” надав позивачу відповідь на його запит від 30.05.2011 за №108, з якої вбачається, що лічильник газу ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех. заводський номер 5221, дата повірки та консервації - 17.09.2004 на ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” не виготовлявся, а зазначений заводський номер присвоєний іншому лічильнику газу іншого типу, який було виготовлено 04.01.1999. Вказані обставини третя особа підтверджує і у письмових поясненнях, наданих на вимогу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012.

Враховуючи викладене та вважаючи, що відповідач продав позивачеві фальсифікований лічильник природного газу останній 24.06.2011 направив відповідачу претензію №131/1, в якій вимагав повернути йому 450126,78 грн., стягнутих за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2010, 4737,27 грн. судових витрат та 26637,72 грн. вартість лічильника, а всього 481501,77 грн.

Проте, вказані претензійні вимоги відповідачем задоволені не були.

Як зазначає суд першої інстанції, згідно пояснень представників сторін, єдиним підприємством в Україні, яке випускає такі лічильники, є ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад”.

В паспорті лічильника зазначено, що лічильник виготовлено на ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” 17.09.2004. Вказано дату повірки лічильника підприємством-виробником - 17.09.2004, прізвища та підписи відповідальних осіб за прийняття та державного повірника, дата консервації лічильника - 17.09.2004, прізвище та підпис особи, яка провела консервацію та особи, яка прийняла лічильник після консервації, є відповідні штампи.

Разом з тим, крім листа-відповіді №76-457 від 07.06.2011 ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” на запит позивача від 30.05.2011 за №108, до матеріалів справи також долучено доповнення №76-924 від 11.11.2011 до вказаного листа, в якому завод-виробник зазначає, що протягом 2004 лічильники ЛГ-К-Ех (в тому числі ЛГ-К-80-Ех) були випущені ним під заводськими номерами від 8235 до 8935. Лічильник газу G250 ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех, заводський номер 5221 11.07.2007 на повірку на ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” не поступав, а документація про повірку лічильника на заводі є підробленою, так само як і підписи представника ВТК та державного повірника (яка звільнена із займаної посади 02.04.2007) на витязі з протоколу перевірки.

Вказані листи третьої особи виконані на бланку Відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківський завод „Промприлад”, підписані керівником підприємства, а викладені в них обставини знайшли своє відображення і у письмових поясненнях третьої особи. Таким чином зазначені листи заводу-виробника є належними та допустимими доказами у справі, що спростовують твердження відповідача та місцевого господарського суду про те, що за час експлуатації лічильник пройшов 2 повірки і був визнаний придатним для подальшого використання.

Крім того, у згаданому вище листі №76-924 від 11.11.2011 третя особа вказує, що ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” в жодних договірних відносинах із ТОВ НПК „САУК” не перебував, в той же час за твердженням третьої особи на веб-сайті відповідача є перелік товарів та послуг ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад”, які ТОВ НПК „САУК” пропонує від свого імені.

На вимогу апеляційного суду, що міститься в ухвалі від 23.01.2012, відповідач не надав чітких пояснень щодо підстав придбання ним лічильника природного газу ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех, зав. №5221, зазначивши лише, що подібний лічильник газу був придманий відповідачем в однієї із багатьох фірм, які присутні на ринку України в якості продавців таких приладів, ймовірно у Товариства з обмеженою відповідальністю „Вальк”. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів придбання ним спірного лічильника газу у третіх осіб, які давали б можливість ідентифікувати придбаний відповідачем лічильник газу саме як лічильник газу G250 ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех заводський номер 5221.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що спірний лічильник газу ВАТ „Івано-Франківський завод „Промприлад” не вироблявся, а відтак є фальсифікованим товаром.

У звязку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” про стягнення із відповідача 26637,72 грн. вартості фальсифікованого товару є обгрунтованою підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводів відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції заява про застосування строків позовної давності відповідачем до суду не подавалася.

Стосовно позовної вимоги про стягнення із відповідача 454864,05 грн. збитків, завдвних позивачу внаслідок придбання неякісного товару, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2010 у справі №18/78, яким з позивача на користь постачальника газу стягнуто 450126,78 грн., підставою задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кіровоградгаз” в особі Світловодського управління з експлуатації газового господарства стали положення Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N618, а також положення договору №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008 на постачання природного газу, відповідно до п. 7.9 якого при визнані результатів вимірювань вузлом обліку споживача (позивач) недостовірними, кількість спожитого газу визначається за показами дублюючого вузла обліку, а при його відсутності - за розрахунками постачальника по номінальній потужності невідключеного від системи газопостачання та неопломбованого на вхідній засувці газоспоживаючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи за період від початку місяця (кінця попереднього звітного періоду) чи часу останнього пуску газу, якщо такі мали місце протягом поточного місяця.

Таким чином, постачальником газу на підставі договору на постачання природного газу позивачеві в односторонньому порядку здійснено перерахунок об'єму протранспортованого газу, розраховано його кількість, що склала 169008 куб.м. та визначено загальну вартість в розмірі 450126,78 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що пункт 7.9 договору №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008 віднесено до розділу 7 цього договору „Відповідальність сторін”, у звязку з чим вищевказана сума була стягнута з позивача саме як міра відповідальності останнього у звязку із недостовірністю результатів вимірювань вузлом обліку споживача, та не може розцінюватись як вартість фактично спожитого позивачем природного газу.

Так, встановлення факту недостовірності результатів вимірювань вузлом обліку позивача, ще раз підтверджує неякісність проданого відповідачем лічильника газу, проте здійснений в порядку визначеному договором №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008 перерахунок спожитого газу жодним чином не підтверджує факту споживання позивачем природного газу саме в кількості визначеній за результатами такого перерахунку.

Разом з тим позивач, був змушений сплатити на користь постачальника газу вартість перерахованої кількості газу в силу умов договору №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008, що було зроблено ним на виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2010 у справі №18/78 та підтверджується платіжним дорученням №269 на суму 454864,05 грн.

Таким чином, між продажем відповідачем позивачеві фальсифікованого (неякісного) товару (лічильника газу) та притягненням останнього до відповідальності на підставі договору №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008 існує причинно-наслідковий звязок, оскільки недостовірність результатів вимірювань кількості спожитого газу вузлом обліку позивача повязана саме із несправністю лічильника газу G250 ЛГ-К-80-1/30-1.6.1-Ех, зав. №5221.

Згідно із положеннями частини 1 ст. 225 ГК України. до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків, завданих позивачеві внаслідок придбання неякісного товару, підлягають частковому задоволенню в розмірі 450126,78, що відповідає сумі коштів, яка була стягнута з позивача рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2010 у справі №18/78.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4737,27 грн. збитків у вигляді понесених позивачем судових витрат за розгляд справи №18/78 задоволенню не підлягає, оскільки позивач не був позбавлений можливості добровільно в порядку досудового врегулювання спору виконати свої зобовязання за договором на постачання природного газу №П-08/2527-ПГ/2009 від 31.12.2008, попередивши звернення постачальника газу до суду.

З приводу тверджень суду першої інстанції про те, що при проведенні 19.01.2010 Державним підприємством „Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики в протоколі зазначено про відсутність пломб на відповідних імпульсних виходах з лічильника газу, що на думку місцевого господарського суду свідчить про можливе втручання в роботу лічильника, колегія суддів зазначає наступне.

До матеріалів справи долучено письмове пояснення головного інженера ТОВ „ВЕРЕС” від 02.12.2010, із змісту якого вбачається, що 15.12.2009 року представником постачальника газу було продубльовано опломбування спірного лічильника газу в місці його недостатнього пломбування, що не допускало несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу чи коректора.

Крім того, матеріали справи містять належним чином завірену копію відповіді Державного підприємства „Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” від 12.05.2010, яка була адресована постачальнику газу, в якій йдеться про те, що під час попереднього зовнішнього огляду ЗВТ повірниками у присутності зацікавлених сторін було виявлено на лічильнику газу ЛГ-К-80-250 № 5221 пошкоджений дріт на пломбі державного повірника на роз'ємі низькочастотного та імпульсного виходів лічильника, торці цього дроту мали окислення, що свідчить про давність експлуатації лічильника з пошкодженою пломбою (факт пошкодження пломби відображено у протоколі повірки цього лічильника).

Таким чином, станом на момент здійснення повірки лічильника 19.01.2010 було зафіксовано факт пошкодження пломби на розємні, а не факт неопломбування розємну взагалі.

При цьому колегія суддів вважає, що факт втручання в роботу лічильника станом на момент розгляду справи жодним чином не доведений, а твердження про можливість втручання в роботу лічильника є лише припущеннями суду першої інстанції, в той час як факт продажу відповідачем та купівлі позивачем фальсифікованого лічильника газу є доведеним належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 у справі №05/5026/1883/2011 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 22637,75 грн. вартості неякісного товару та 450126,78 грн. збитків, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 у справі №05/5026/1883/2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 22637,75 грн. вартості неякісного товару та 450126,78 грн. збитків скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „САУК” (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 24418595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 15, код ЄДРПОУ 30108718) 26637 (дванадцять шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 72 коп. вартості неякісного товару, 450126 (чотириста пятдесят тисяч сто двадцять шість) грн. 78 коп. збитків, 4767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 65 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „САУК” (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 24418595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРЕС” (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 15, код ЄДРПОУ 30108718) 4767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 65 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №05/5026/1883/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддяНовіков М.М.

СуддіМартюк А.І.

Зубець Л.П.