Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2012 № К15/109-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Кошіля В.В.
суддів: Моторного О.А.
Шапрана В.В.
при секретаріБраславській А.В.,
за участю представників:
від апелянтаОСОБА_2,
від позивачаОСОБА_3,
від відповідачаКанайло В.В.,
від третьої особине зявились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Київської області від29.11.2011 (суддя Рябцева О.О.)
за позовомОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»
третя особаДержавний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської ради
провизнання недійсними окремих положень Статуту товариства
Встановив:
ОСОБА_6 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (далі відповідач), третя особа Державний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, про визнання недійсним п. 17.11. статуту ТОВ «Агроком».
Рішенням Господарського суду м.Києва від02.02.2012 у справі №К15/109-11 позов задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 17.11 Статуту ТОВ «Агроком», затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 16 від 21.04.2008), та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.04.2008 зі змінами до установчих документів зареєстрованими 15.12.2008, 24.06.2009 та 28.09.2009. Стягнуто з ТОВ «Агроком» на користь ОСОБА_6 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник третьої особи в судові засідання 19.01.2012 та 02.02.2012 не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від28.12.2011 про прийняття апеляційної скарги до провадження та від19.01.2012 з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 №75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.3).
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача надав письмові пояснення, в яких просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, ТОВ «Агроком» зареєстровано відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради 29.11.1999, ідентифікаційний код 30615677.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Рішенням позачергових зборів учасників ТОВ «Агроком» від 09.11.2007, оформленого протоколом № 14 (а.с.144, том1), прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_6 (позивача) та ОСОБА_7 на підставі поданих ними заяв.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
На даний час товариство діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 16 від 21.04.2008 (а.с.128, том1)), та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.04.2008 Державна реєстрація змін до установчих документів проводилась 15.12.2008, 24.06.2009 та 28.09.2009. Зазначені зміни вносилися в статтю 11 Статуту (Статутний капітал) шляхом підписання Змін до Статуту.
Частиною 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Відповідно до ст.11 Статуту відповідача, в останній редакції, що затверджена загальними зборами учасників (протокол № 20 від 22.09.2009 (а.с.98, том1)), та зареєстрована державним реєстратором 28.09.2009, статутний капітал відповідача формується коштами та майном і розподіляється на частки між засновниками: ОСОБА_5 1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу; ОСОБА_8 1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу, ОСОБА_9 1258364,50 грн., що становить 6,9% статутного капіталу; ОСОБА_6 12766016,67 грн., що становить 70% статутного капіталу; ОСОБА_7 1696056,50 грн., що становить 9,3% статутного капіталу.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Згідно із п. 17.1 статуту відповідача збори учасників - вищий керівний орган товариства.
До виключної компетенції зборів учасників належить визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження планів діяльності та звітів про їхнє виконання (п. 17.9.1. статуту); внесення змін та доповнень до статуту (п. 17.9.2 статуту); обрання та звільнення з посади голови товариства, членів ревізійної комісії, директора, головного бухгалтера, керівників дочірніх підприємств, філій та представництв (п. 17.9.8. статуту) та інші повноваження.
Відповідно до п.п. 17.11. статуту відповідача збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 90% голосів, а при вирішенні питань, які потребують одностайності - всі Учасники.
Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 25 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У звязку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.
Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки положення п.п. 17.11. статуту відповідача встановлює інші правила щодо визначення кворуму ніж ті, що встановлені ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», воно є таким, що суперечить закону.
Однак, апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 14 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обовязкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у звязку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно із п. 13 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно до п.п. 4.8. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» у судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів повинно вказуватись, яким саме положенням закону суперечать ці положення, та які права позивача ними порушуються або оспорюються.
Дослідивши положення п.17.11. статуту відповідача та норми ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», апеляційний господарський суд дійшов висновку, що п.17.11. не суперечить приписам ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», оскільки зазначена норма містить лише положення про те, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Тобто, норма ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» містить положення про мінімальний розмір відсотків, необхідних для того, щоб загальні збори часників вважалися повноважними, а саме загальні збори учасників вважаються повноважними лише у разі присутні на них учасників (представників учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
При цьому, в ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» не міститься обмежень щодо того, що кількість відсотків, необхідних для того, щоб загальні збори часників вважалися повноважними, може встановлюватись у більшому розмірі, що в даному випадку встановлено в п.17.11. статуту відповідача.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає висновки в рішенні зазначені Господарським судом Київської області такими, що не відповідають Закону, а відповідно апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду першої інстанції скасуванню, а позов відмові.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються при відмові в позові на позивача.
Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Київської області від29.11.2011 у справі №К15/109-11 скасувати.
3.В позові відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе буд. 192 «В», код 30615677) на користь ОСОБА_5 (09100, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 470,50грн. за подання апеляційної скарги.
5.Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
6.Матеріали справи №К15/109-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддяКошіль В.В.
СуддіМоторний О.А.
Шапран В.В.
Судове рішення № 21400109, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к15/109-11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: