Постанова № 21400060, 31.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2012 № 27/260

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - юрист

від відповідача : не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 14.11.2011р.

у справі № 27/260

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

про стягнення 1017706,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Лютеранська, буд. 28/19, ідентифікаційний код: 35534430) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) основну заборгованість у розмірі 833592 (вісімсот тридцять три тисячі пятсот девяносто дві) грн. 68 коп., три проценти річних у розмірі 32251 (тридцять дві тисячі двісті пятдесят одна) грн. 88 коп., збитки від інфляції у розмірі 81634 (вісімдесят одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн. 25 коп., державне мито в сумі 9474 (девять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 84. коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219 (двісті девятнадцять) грн. 72 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги, що багатьом мешканцям будинків надаються пільги та субсидії по оплаті житлово-комунальних послуг. У розрахунку позовних вимог, представлених позивачем, сума пільг та субсидій не висвітлена і включена позивачем помилково в суму заборгованості у позовних вимогах.

Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до вимог ст. 624 ЦК України позовна вимога про стягнення пені є безпідставною, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що між сторонами по справі при укладенні договору на постачання теплової енергії досягнуто згоди про застосування відповідальності за невиконання зобовязання по оплаті послуг з постачання теплової енергії у вигляді пені..

Відповідач, надавши відзив на апеляційну скаргу, підтримує рішення господарського суду, вважаючи його законним та винесеним відповідно до норм процесуального та морального права.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи колегія встановила наступне:

01.05.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором - постачальник, та ЖЕО-601 печерського району КП УЖК «Печерськжитло» (правонаступником якої є КП УЖГ «Хрещатик»), за договором споживач, було укладено договір № 520149.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Згідно з п. 2.1 при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.05.2003 року сторонами укладено додаток №2 до договору № 520149 відповідно до якого у пункті 9, 10, споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ-5 платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору №520149 від 01.05.2003 року, споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Зазначений договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року. Договір вважається пролонгованим на кожний новий рік, якщо за місяць до закінчення його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

В наявних матеріалах справи є документи які свідчать, що позивачем при розрахунку вартості поставленої теплової енергії за період з грудня 2009 року по серпень 2011 року були використані тарифи, затверджені Розпорядженнями КМДА № 1192 від 15.10.2009 року, № 1333 від 30.11.2009 року, № 392 від 31.05.2010 року та № 1729 від 14.12.2010 року.

Відповідно до тарифів та наявні у справі облікові картки (табуляграмами) за вказаний період, встановлено, що позивач надав відповідачеві комунальні послуги на загальну суму 4129702, 61 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх обовязків щодо оплати наданих за договором послуг, позивач просить стягнути з КП УЖГ «Хрещатик» заборгованість у розмірі 888520, 67 грн.

В наданих сторонами матеріалів справи є довідка про надходження коштів за спожиту теплоенергію, заборгованість відповідача з урахуванням часткової оплати, станом на 01.11.2011 року складає 833592, 68 грн.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Згідно з ст. 629 ЦКУ передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України між сторонами у справі наявні цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів підтримує суд першої інстанції щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 833592, 68 грн.

За порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому 3 % річних за період з січня 2010 року по серпень 2011 року у розмірі 32251, 88 грн. та збитки від інфляції за період з січня 2010 року по червень 2011 року у розмірі 96933, 73 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду розмір 3 % річних за період з січня 2010 року по серпень 2011 року становить 32251, 88 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Колегія суддів підтримує суд першої інстанції стосовно розрахунку загального розміру збитків від інфляції за період з січня 2010 року по червень 2011 року, яка складає 81634, 25 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 520149 від 01.05.2003 року позовні вимоги є обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 81634, 25 грн.

Згідно 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідачем не надано суду відповідних доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовуються вимог позивача, не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року по справі № 27/260 залишити без змін.

Матеріали справи № 27/260 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіОтрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.