Постанова № 21399818, 25.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 № 6/110-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від третьої особи 1. не зявився;

від третьої особи 2. ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз»

на рішення

господарського суду

Київської області

від

15.11.2011 року

у справі

№ 6/110-11 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом

Державного агентства резерву України

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз»

треті особи,

які не заявляють

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідача

1.ДО Комбінат «Новий»

2.Український науково-дослідний інститут «Ресурс»

про

зобовязання виконати умови договору та стягнення штрафу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 15.11.2011 року позовні вимоги Державного агентства резерву України задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «В5 Технолоджиз» на користь Державного резерву агентства України 10868948,55 грн. штрафу. Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «В5 Технолоджиз» виконати умови договору, тобто поставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме: «Консерви мясні. Мясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055» розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що товар за договором № юр-2/1368п-2011 від 15.06.2011 року про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву не поставлений, оскільки консерви мясні не відповідають вимогам ГОСТ-13534-89 та ст. 36 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів» і не підлягають закладенню до державного резерву, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз» зобовязаний сплатити неустойку у розмірі 50 % вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей, що становить 10868948,55 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у справі № 6/110-11 і прийняти нове, яким відмовити в позові Державного агентства резерву України.

Так, Апелянт стверджує, що поставка продукції до державного резерву була здійснена на державну організацію, що належить до сфери Держрезерву України ДО «Комбінат Новий» у відповідності до п. 5.2. Договору.

Суд першої інстанції, на думку Апелянта, не врахував того, що не поставка продукції сталася не з вини Відповідача, а тому повинна бути застосована стаття 617 Цивільного кодексу України.

Зобовязання щодо сплати неустойки у розмірі 50 % вартості недопоставлених матеріальних цінностей необґрунтоване, оскільки в акті про встановлення розбіжностей при прийманні консервів мясних «Мясо тушковане. Свинина» відібраних у ДО «Комбінат Новий» зазначено, що комісією було виявлено подвійне маркування, а розрахунок неустойки є необґрунтованим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 6/110-11.

Державне агентство резерву України заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у справі № 6/110-11 без змін, посилаючись на встановлені комісією УкраНДІ «Ресурс» невідповідності продукції, що в свою чергу протирічить вимогам Договору від 15.06.2011 року № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, який укладено між Держкомрезервом України та ТОВ «НВП «В5 Технолоджиз».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз» подало до апеляційного господарського суду додаткові пояснення по справі, за якими останній зазначив, що на час слухання справи № 6/110-11 зобовязання, які не виконані за Договором № юр-2/1386п-2011 від 15.06.2011 року вже стали предметом іншого договору.

Український науково-дослідний інститут «Ресурс» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Київської області без змін. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, інституту не скористався, відзив а апеляційну скаргу не подав.

ДО Комбінат «Новий» своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.06.2011 року між Державним агентством резерву України Замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «В5 Технолоджиз» - Постачальник укладено договір № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, за умовами якого постачальник зобовязується поставити у 2011 року замовникові для закладення до державного резерву мясопродуктів «Консерви мясні. Мясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005» розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1, а замовник прийняти і оплатити цю продукцію /а.с. 7-11/.

Пунктом п. 1.2. договору сторони погодили найменування («Консерви мясні. Мясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005» розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/252), кількість (1176 930 фізичних банок), та ціну продукції (15,39166), загальна вартість, разом з ПДВ складає 21737 897,10 грн.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору ціна (вартість) цього договору становить 21737897,10 грн, у тому числі податок на додану вартості 3622982,85 грн. Ціна за одиницю товару визначена в п. 1.2. даного договору.

Згідно п.п. 3.1., 3.3., 3.4. договору визначено, що до державного резерву поставляються «Консерви мясні. Мясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055» розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525г, виготовлені відповідно до вимог ДСТУ 4450:2055 «Консерви мясні. Мясо тушковане. Технічні умови», вітчизняного виробника та придатні для тривалого зберігання.

Консерви мясні поставляються в металевих банках вітчизняного виробництва, згідно ГОСТ 5981 корозія поверхні, у т.ч. точкова іржа, не допускається.

При цьому, упакування та маркування мясних консервів проводиться згідно з ГОСТ 13534 . Маркування на банках здійснюється державною мовою.

Поставці та закладення до державного резерву підлягають консерви мясні вироблені не більше одного кварталу до дати закладення (п. 3.6. договору).

Сторонами у п.п. 3.8., 3.9. договору також узгоджено, що закладення продукції до державних організацій (комбінатів), що належить до сфери управління Держрезерву України, проводиться спеціалістами комбінатів у присутності постачальника та представників УкрНДІ «Ресурс». Організація та координація робіт з контролю якості продукції здійснюється УкрНДІ «Ресурс». Випробування продукції проводиться лабораторією УкрНДІ «Ресурс», а у разі необхідності, проведення випробувань здійснювати із залученням незалежних акредитованих лабораторій. Постачальник відшкодовує витрати, повязані з проведенням контролю за якістю продукції на договірних умовах.

Поставка продукції до державного резерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держрезерву України на умовах поставки DDP (у редакції ІНКОТЕРМС 2000), а саме: ДО «Комбінат «Новий» (смт. Докучаєвськ, Донецька обл.) 1176930 фіз.б. лот № 1 (п. 5.2. договору).

За п. 5.3. договору постачальник зобовязався поставити до державного резерву консерви мясні в термін до 01.08.2011 року.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з дати його підписання і діє до 08.08.2011року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Як слідує із товарно-транспортних накладних замовником і вантажовідправником є ТОВ «Фенікс», а вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «В5 Технолоджиз», пункт розвантаження Докучаєвський Комбінат Новий /а.с. 107-119/. Господарським судом Київської області під час розгляду справи встановлено, що на виконання умов договору, щодо перевірки якості консервів мясних «Мясо тушковане. Свинина», консерви комісійно відібрано на ДО «Комбінат «Новий», згідно чинної нормативної документації (ГОСТ 13534-89, ДСТУ 4450:2005) та оформлено акти комісійного відбору проб (зразків) за № 22 від 27.07.2011 року, № 23 від 28.07.2011 року № 24 від 31.07.2011 року. Відбір проб проведено у відповідності ГОСТ 8756.0-70 /а.с. 56-58/.

За наслідками перевірки 28.07.2011 року комісією УДНДІ «Ресурс» складено акт про встановлення розбіжностей при прийманні консервів мясних «Мясо тушковане Свинина» відібраних на ДО «Комбінат «Новий», в якому зазначено, що при візуальній перевірці зовнішнього стану маркування на банках консервів мясних «Мясо тушковане. Свинина» виробництва ТОВ «Фенікс» дати виготовлення 21.06.2011 року, було виявлено подвійне маркування з датою виготовлення 26.10.2010 року.. Зазначеним, актом встановлено, що консерви мясні не відповідають вимогам ГОСТ 13534-89 «Консервы мясные и мясорастительные. Упаковка, маркировка и транспортирование» та ст. 36 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів» і не підлягають закладенню до державного резерву /а.с. 97/.

Також, в акті про встановлення розбіжностей при прийманні консервів мясних «Мясо тушковане Свинина» відібраних на ДО «Комбінат «Новий» від 02.08.2011 року комісією УДНДІ «Ресурс» зазначено, що при візуальній перевірці зовнішнього стану маркування на банках консервів мясних «Мясо тушковане. Свинина» виробництва ТОВ «Фенікс» дати виготовлення 17.06., 18.06, 19.06, 20.06., 26.06.2011 року було виявлено подвійне маркування з датами виготовлення 22.10.2010 року та 25.10.2010 року. Цим актом встановлено, що консерви мясні не відповідають вимогам ГОСТ 13534-89 «Консервы мясные и мясорастительные. Упаковка, маркировка и транспортирование» та ст. 36 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів» і не підлягають закладенню до державного резерву /а.с. 96/.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Закону України «Про державний матеріальний резерв», зокрема ст.ст. 1, 2, 9, 14, статей 675, 685, 687, 712, 663, 664 Цивільного кодексу України, статтею 268 Господарського кодексу України, Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7 від 25.04.1966 року та Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року № 1129 господарський суд Київської області визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За статтею ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ст. 663 ЦК України.

У відповідності до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобовязаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобовязаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За статтями 686, 687 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобовязання чи характеру товару, або предявити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 678 цього Кодексу).

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Згідно п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 16 Інструкції П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобовязаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Згідно з п. п. 12.1-12.2. ДСТУ 4450:2005 Національний стандарт України «Консерви мясні. Мясо тушковане. Технічні умови» консерви приймають партіями. Правила приймання, визначення партії, обєм вибірки проб згідно з ГОСТ 8756.0. Кожну партію консервів супроводжують документами, що засвідчують якість та безпеку.

Як визначено п. 12.3. ДСТУ 4450:2005, щоб перевірити якість консервів на відповідність вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.

Разом з цим, правовідносини сторін по даному спору регулюються нормами Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв» державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державний матеріальний резерв» матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за встановленими вимогами щодо забезпечення безпеки життя, здоровя споживачів і охорони довкілля, повинні мати сертифікат відповідності зазначеним вимогам на весь строк зберігання.

Відповідно до п. 8 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», затвердженого Постановою КМ України, від 08.10.1997 року № 1129 матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку .

Враховуючи виявлені недоліки щодо якості поставленого товару, господарський суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань по договору № юр-2/1368п-2011 від 15.06.2011 року щодо поставки продукції.

Посилання апелянта на відсутність вини відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, за якою особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Зазначене до уваги взяте бути не може, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, зобовязання по поставці продукції у визначені терміни, встановлені договором та якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІІ цього договору покладено на постачальника п.п. 6.3.3., 6.3.4. договору.

Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта на те, що його відносини із виробником може бути предметом розгляду в окремому провадженні, за іншим предметом спору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Так, відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобовязання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник (виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, повно зясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у справі № 6/110-11.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у справі № 6/110-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 6/110-11 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддяЧорна Л.В.

СуддіСмірнова Л.Г.

Тищенко О.В.

30.01.12 (відправлено)