Постанова № 21399815, 24.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2012                                                                                           № 26/175

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Буравльова С.І.

суддів:           Вербицької О.В.

          Андрієнка В.В.

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача – Комісар С.П., Щербин Д.В.;

відповідача – Слюсар С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2011

у справі № 26/175 (суддя – Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 9279819,50 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1 від 01.07.2005 про надання послуг з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями в розмірі 9 279 819, 50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 26/175.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2011 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2011 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 26/175.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго», та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», був укладений договір № 1 від 01.07.2005 (далі - Договір) про надання послуг з підвищення тиску холодної води, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов’язався надавати відповідачу послуги з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями, згідно з переліками, погодженими обома сторонами (додаток № 1), а замовник (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили строк дії зазначеного договору до 31.12.2005.

Термін дії договору автоматично подовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за договором за місяць до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону у письмовій формі про намір припинити дію договору або змінити його умови (п. 6.2 Договору).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що належним чином здійснював свої зобов’язання за вказаним договором, а саме надавав відповідачу послуги з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями, однак останній неналежним чином виконував свої зобов’язання, а саме не здійснював оплату наданих послуг, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.01.2006 по 09.10.2007 в розмірі 9 279 819, 50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір № 1 від 01.07.2005 був припинений ще до закінчення строку дії договору, а саме 27.07.2005, з моменту набуття чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560, якою затверджений порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Також суд першої інстанції посилався на те, що відповідач, згідно умов п. п. 6.3.1 п. 6.3 договору № 1 від 01.07.2005, повідомив позивача про намір припинити дію договору № 1 від 01.07.2005 по закінченню терміну його дії, тобто з 31.12.2005, а тому дія зазначеного договору на думку суду була припинена.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, належним та допустимим доказом для визнання спірного договору таким, що припинив дію, судом першої інстанції визнано подані відповідачем копії листа останнього від 24.11.2005 № 2083/05.09-13/8-05 та копію реєстру на відправку листів від 24.11.2005.

Проте, сам по собі лист відповідача від 24.11.2005 № 2082/05.09-13/8-05 про намір припинити дію спірного договору без належних і допустимих доказів відправлення та отримання його позивачем не може бути доказом належного повідомлення.

Подана відповідачем копія реєстру на відправку листів від 24.11.2005 не може бути належним доказом отримання позивачем листа 24.11.2005 № 2082/05.09-13/8-05, оскільки пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2005 № 1155 (у редакції чинній на 24.11.2005, надалі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг прийняття та пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В той же час, матеріали справи не містять передбаченого п. 36 Правил розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку.

Пунктом 58 Правил передбачено, що на поштових відправленнях, адресованих юридичній особі, зазначається повне її найменування.

Разом з тим, поданий відповідачем у якості доказу надіслання позивачу листа від 24.11.2005 № 2083/05.09-13/8-05, реєстр на відправку листів від 24.11.2005 не містить інформації про направлення цього листа саме позивачу або його структурному підрозділу.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва 09.10.2007 у справі № 6/582-42/258, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008, постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2008 та ухвалою Верховного Суду України від 15.01.2009, вже досліджено питання повідомлення позивача листом від 24.11.2005 № 2083/05.09-13/8-05 про розірвання спірного договору та встановлено, що доводи відповідача про припинення спірного договору згідно повідомлення про припинення дії договору на підставі листа № 2083/05.09-13/8-05 від 24.11.2005 є необґрунтованими, оскільки достовірних доказів одержання позивачем вказаного повідомлення суду не надано.

Відповідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином факт неповідомлення позивача листом від 24.11.2005 № 2083/05.09-13/8-05 про намір припинити дію спірного договору не потребує повторного доведення.

Також колегією визнаються необґрунтованими доводи відповідача щодо припинення дії договору з 01.01.2006 у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 12.07.2005 № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», оскільки зазначеним Порядком не регулюється питання надання послуг з підвищення тиску холодної води, а вирішено питання виключно освітлення місць підкачування води.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що договір № 1 від 01.07.2005 про надання послуг з підвищення тиску холодної води припинений у встановленому порядку не був та є чинним.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором надання послуг (ст. 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 договору № 1 від 01.07.2005, вартість послуг з підвищення тиску холодної води за цим договором врахована в діючому тарифі на централізоване водопостачання та водовідведення по усім споживачам міста Києва і становить 3,3% від вартості цих послуг включно з ПДВ з розрахунку на місяць, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2002 № 1680. Замовник ( відповідач ) зобов’язався оплачувати вартість надання послуг протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту прийому – передачі наданих послуг з підвищення тиску холодної води.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 1 від 01.07.2005 позивач належним чином здійснював свої зобов’язання за вказаним договором, а саме надавав відповідачу послуги з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями, а відповідач приймав зазначені вище послуги.

З матеріалів справи вбачається, що до подачі даного позову між сторонами по справі тривали судові спори з приводу строку дії договору № 1 від 01.07.2005 про надання послуг з підвищення тиску холодної води та підстав і порядку стягнення заборгованості по цьому договору.

При розгляді даного позову відповідач не заперечував в суді того, що зазначений позов поданий в межах строку позовної давності.

До того ж, чинними судовими рішеннями було встановлено, що попередні борги відповідача погашаються із застосуванням алгоритму з надходження коштів. Також було зазначено, що спір між сторонами може виникнути в майбутньому лише у разі порушення розрахунків за правилами алгоритму.

Встановлено, що за передбачені Договором послуги відповідач повністю не розрахувався у зв’язку з чим за період з 01.01.2006 по 09.10.2007 у нього виникла заборгованість в розмірі 9 279 819, 50 грн.

Так, відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг з підвищення тиску холодної води становить 3,3% від вартості наданих Київводоканалом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по м. Києву.

Відповідно до довідки, наданої Київводоканалом на виконання п. 3.1 договору та рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у справі № 6/582-42/258, останнім за позовний період (з 01.01.2006 по 09.10.2007) фактично надано послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 704 743 200,00 грн. та 140 948 640,00 грн. ПДВ (загальна сума 845 691 840,00 грн.). Звідси, 3,3% від загальної суми наданих Київводоканалом послуг становить 27 907 830,72 грн. (розрахунок: 845 691 840,00 грн.Ч 3,3%).

Отже, відповідно до умов договору Київенерго надало Київводоканалу послуги з підвищення тиску холодної води на суму 27 907 830,72 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору Київводоканал в оплату отриманих послуг сплачує Київенерго 3,3% від коштів, що надійшли на його рахунок від усіх споживачів м. Києва за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до довідки наданої Київводоканалом на виконання п. 3.1 договору, останнім за позовний період (з 01.01.2006 по 09.10.2007) фактично отримано від споживачів міста Києва за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення 597 617 400,00 грн. та 119 523 480,00 грн. ПДВ (загальна сума 717 140 880,00). Звідси, 3,3% від загальної суми отриманих Київводоканалом від споживачів м. Києва коштів становить 23 665 649,04 грн. (розрахунок: 717 140 880,00 грн. Ч 3,3%).

Оскільки у Київводоканалу перед Київенерго за спірним Договором відповідно до постанови КАГС від 26.06.2008 у справі № 6/377 існувала заборгованість за попередній період (01.07.2005 по 31.12.2005) в сумі 3 574 040,47 грн., тому з загальної суми оплат 3574040,47 грн. зараховані в оплату послуг попереднього періоду (01.07.2005 по 31.12.2005), і ця сума не врахована при визначенні заборгованості за позовний період.

Отже, відповідно до умов договору строк оплати наданих за позовний період послуг сумою 27 907 830,72 грн. настав в частині сплати 20 091 608,57 грн. (розрахунок: 23 665 649,04 грн. (3,3 % від отриманих Київводоканалом коштів) - 3 574 040,47 грн. (сума оплати попереднього періоду)).

На день звернення з позовом до суду Київодоканал сплатив лише 14 385 829,54 грн., з них, як вже зазначалося вище, 3 574 040,47 грн. відповідно до постанови КАГС від 26.06.2008 у справі № 6/377 зараховані в оплату наданих послуг за період з 01.07.2005 по 31.12.2005, а решта - 10 811 789,07 грн. враховані в оплату наданих послуг у позовний період (період з 01.01.2006 по 09.10.2007).

З огляду на викладене, за позовний період (з 01.01.2006 по 09.10.2007) неоплаченими Київводоканалом залишилися послуги на суму 17 096 041,65 грн. (розрахунок: 27 907 830,72 грн. (сума наданих послуг) – 10811789,07 грн. (сума оплати)), з них, відповідно до п. 2.2 Договору, простроченою заборгованістю, строк оплати якої настав, є 9279819,50 грн. (розрахунок: 20091608,57 грн. (сума щодо якої настав строк оплати) – 10811789,07 грн. з них (14385829,54 грн. (загальна сума оплати) – 3574040,47 грн. (заборгованість попередніх періодів)).

Враховуючи наведене, розмір заборгованості складає 9279819,50 грн. який перевірений судом і є вірним.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними та допустимими доказами доведені обставини справи, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а за таких обставин останні колегією суддів визнаються такими, що підлягають задоволенню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 20.10.2011 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2011 у справі № 26/175 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 9279819 (дев’ять мільйонів двісті сімдесят дев’ять тисяч вісімсот дев’ятнадцять) грн. 50 коп. заборгованості за договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 26/175 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Буравльов С.І.

Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Андрієнко В.В.