Постанова № 21399642, 18.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2012 № 02-03/1418/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, дов. б/н від 06.02.2010;

від відповідача:ОСОБА_2 представник, дов. № 149 від 20.09.2011;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Науково-виробничого підприємства інвалідів "Сої-Комплекс"

на ухвалуГосподарського судуКиївської області від21.10.2011 № 02-03/1418/5 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовомНауково-виробничого підприємства інвалідів "Сої-Комплекс"

доДержавного підприємства Дослідне господарство ім. 9 Січня

провизнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2011 №02 03/1418/5 у прийнятті позовної заяви відмовлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2011 у справі № 19/008-11 відмовлено в задоволенні позову Науково-виробничого підприємства інвалідів "Сої-Комплекс" до Державного підприємства Дослідне господарство ім. 9 Січня про визнання недійсним договору про спільне вирощування саду від 16.08.2006, укладеного між сторонами; суд наголошує на тому, що обставинам та підставам, на які посилається позивача в позовній заяві в обґрунтуванні позовних вимог щодо визнання зазначеного правочину недійсним надавалась відповідна правова оцінка при вирішенні спору у вказаній справі, зокрема, як у вищезазначеному рішенні суду, так і в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 в даній справі, які залишені в силі постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011; порушені в позові питання, щодо введення позивача в оману, суперечності змісту правочину чинному законодавству та неспрямованістю правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, були відображені, досліджені і вирішені, з наданням обґрунтованих відповідей та посилання на норми матеріального права, що регулюють спірні відносини у вказаних судових рішеннях, зокрема, в постанові апеляційної інстанції; за вказаних обставин, предмет спору та підстави виникнення спору як в зазначеній справі, так і в поданому позові є тотожними.

В апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2011 № 02-03/1418/5 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених в увалі місцевого господарського суду, обставинам справи та позов скерувати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються тими обставинами, що 31.01.2011 позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання договору від 16.08.2006 недійсним на підставі ст. 227 ЦК України (відсутність повноважень); розглянувши зазначений позов, Господарський суд Київської області рішенням від 01.03.2011 у справі № 19/008-11 відмовив у позові, мотивуючи це тим, що позивачем не надано належних доказів та не зазначено жодного правового обгрунтування на підтвердження невідповідності оспорюваного договору приписам ст. 227 ЦК України, а 18.10.2011 позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про визнання договору від 16.08.2006 недійсним з інших підстав, ст. 203 ЦК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач 18.10.2011 подав до суду першої інстанції позовну заяву від 17.10.2011 про визнання недійсним з моменту укладення договору про спільне вирощування саду від 16.08.2006.

Як вбачається із змісту позовної заяви від 17.10.2011, підставами позову позивачем вказано порушення ч.1 та ч.5 ст. 203, положення ч.1 ст. 215 ЦК України, ст. 78, п.2 ст. 84, ст.ст. 90, 92, 93 ЗК України.

Рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2011 у справі № 19/008-11 за позовом Науково-виробничого підприємства інвалідів "Сої-Комплекс" до Державного підприємства "Дослідне господарство ім. 9 Січня" про визнання договору про спільну діяльність недійсним прийняте за результатами розгляду позовної заяви від 26.01.2011, одержаної судом першої інстанції 31.01.2011.

Згідно зі змістом позовної заяви від 26.01.2011, підставами позовної вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору про спільне вирощування саду від 16.08.1006 позивач вказав порушення ст. 227 ЦК України.

В ст. 62, п.2, ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2011 у справі 19/008-11 прийняте зі спору з інших підстав, ніж позивачем вказані у позовній заяві від 17.10.2011.

Принагідно слід вказати, що підстави позову, - це обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача (п.п. 3.7 Розяснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 № 02-5/289 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зі змінами).

Із висновком суду першої інстанції про тотожність підстав апеляційна інстанція не погоджується як із таким, що не відповідає обставинам справи.

Норми ст. 62 ГПК України не передбачають розширене тлумачення підстав відмови у прийнятті позовної заяви, отже, у разі, якщо судовими рішеннями у справі № 19/008-11 надавалась правова оцінка обставинам та фактам, на які посилається позивач в поданій позовній заяві, то, за наявності підстав, такі факти можуть бути підставами звільнення від доказування згідно із ст. 35 ГПК України, проте нормою процесуального права зазначені факти не передбачені підставою відмови у прийнятті позовної заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви винесена з порушенням п.2 ст. 62 ГПК України, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для її скасування.

Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства інвалідів "Сої-Комплекс" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2011 № 02-03/1418/5 скасувати повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство ім. 9 Січня (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Липки, 6; код 00497673) в дохід Державного бюджету України 470,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу № 02-03/1418/5 передати на розгляд Господарському суду Київської області.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіКалатай Н.Ф.

Рябуха В.І.

27.01.12 (відправлено)