Постанова № 21399617, 23.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2012 № 05-5-31/14213

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Верещаку Д.П.,

розглядаючи апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 20.12.2011 року

у справі №05-5-31/14213 (суддя Качан Н.І.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ

до публічного акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА», м. Київ

про стягнення 183352, 98 грн.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_3 представник (дов. б/н від 06.12.2011р.)

від відповідача:ОСОБА_4 представник (дов.№1/2 від 23.01.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «КИЇВ-ЛАДА» про стягнення 183352, 98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі №05-5-31/14213 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від20.12.2011року по справі №05-5-31/14213 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що оскаржувану ухвалу місцевим господарським судом прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки надана в якості доказу сплати судового збору квитанція №26 від 16.12.2011р. є належним доказом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 року у справі №05-5-31/14213 зазначену апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.01.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні 23.01.2012 р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

23.01.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.

Згідно зі статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі №05-5-31/14213 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку, оскільки у відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві №06-04/5656-29476 від 28.10.2011р. сплата судового збору за подачу позовної заяви до господарського суду міста Києва підлягає на наступні банківські реквізити: 1) МФО 820019; 2) банк одержувача ГУ ДКУ у м.Києві; 3) одержувач ГУ ДКУ у м.Києві; 4) ЄДРПОУ 24262621; 5) р/р 31210206700001; 6) символ звітності банку 206; 7) код платежу 22030001.

Таким чином, повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що квитанція №26 від 16.12.2011р. не є належним доказом сплати судового збору, оскільки не містить всіх реквізитів сплати судового збору (відсутні символ звітності банку 206 та код платежу 22030001).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем додано до позовної заяви оригінал квитанції №26 від 16.12.2011р., який містить наступні реквізити: 1) МФО 820019; 2) банк одержувача ГУ ДКУ у м.Києві; 3) одержувач ГУ ДКУ у м.Києві; 4) ЄДРПОУ 24262621; 5) р/р 31210206700001.

Частина 1 статті 9 Закону України „Про судовий збір” передбачає, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15. Як передбачено Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011, у вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до пункту 3.3 розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України», якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

За таких обставин судова колегія вважає, що у разі виникнення сумнівів щодо надходження та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України місцевий господарський суд повинен був витребувати від сторони, яка подала позовну заяву, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку стосовно відсутності доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про безпідставне застосування місцевим господарським судом положень пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Євгеновичана підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню.

Відповідно до статті106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року по справі №05-5-31/14213 задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року по справі №05-5-31/14213 скасувати.

3.Матеріали справи №05-5-31/14213 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяМальченко А.О.

СуддіГаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.

24.01.12 (відправлено)