Постанова № 21399615, 23.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2012 № 33/642

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

при секретарі:Рибаруку М.М.

за участю представників:

позивача: Булах Ю.І. директор; ОСОБА_1 дов. б/н від 08.12.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2 дов. №306-ГО/11 від 30.12.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.10.2011р.

у справі №33/642 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Металагротрейд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий

банк”

про стягнення збитків у сумі 21747,78 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Металагротрейд” (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (далі відповідач) збитків у сумі 21747,78 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за договором банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. позивач був позбавлений можливості виконати свої грошові зобовязання за контрактом №9 від 28.10.2008р., укладеним з “Huaxia Iternational Trading Co, Ltd” (Китай), що в свою чергу призвело до порушення позивачем розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, виникнення податкового боргу та нарахування Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва штрафних санкцій у розмірі 21747,78 грн. за ненадходження товару по вищезгаданому контракту №9 від 28.10.2008р.

В процесі судового розгляду позивач збільшував розмір своїх вимог (том справи 1, аркуші справи 62-64; том справи 2, аркуші справи 1-3, 128-130) і згідно з останньою заявою просив суд стягнути з відповідача збитки у загальній сумі 1600440,00 грн., з яких: 21747,78 грн. збитки згідно з договором банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р.; 47629,76 доларів США (станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ еквівалентно 379718,73 грн.) грошові кошти, сплачені як аванс по контракту №9 від 28.10.2008р., укладеного з “Huaxia Iternational Trading Co, Ltd”; 340714,69 грн. пеня, нарахована згідно з актом перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №78/1-22-20/30178874 від 16.05.2011р.; 87912,73 доларів США (станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ еквівалентно 700866,65 грн.) оплата юридичних послуг фірми “BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attorneys-at-Law)”; 19742,43 доларів США (станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ еквівалентно 157392,25 грн.) - оплата юридичних послуг фірми “Yuantai: Law Office”; 16004,40 грн. - витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначаючи про їх необґрунтованість та безпідставність, просив суд в позові відмовити. Зокрема, відповідач наголошував на відсутності його вини у завданні збитків, оскільки у періоді, коли підлягав поверненню банківський вклад позивача, постановою Правління Національного банку України №19/БТ від 20.01.2009р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. у справі №33/642 позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки у сумі 1600440,00 грн. (з них: 21747,78 грн. збитки згідно з договором банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 („Бізнес”) від 05.12.2008р.; 47629 доларів США 76 центів, що станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ становить 379718,73 грн. грошові кошти, сплачені в якості авансу по контракту №9 від 28.10.2008р., укладеного з „Shangahai International Trading Co, Ltd”; 340714,69 грн. пеня згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.05.2011р. №78/1-22-20/30178874; 87912 доларів США 73 цента, що станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ становить700866,65 грн. оплата юридичних послуг фірми „BEITEN BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attotney-at-Law)”; 19742 доларів США 43 цента, що станом на 12.09.2011р. за курсом НБУ становить 157392,25 грн. оплата юридичних послуг фірми „Shangahai Yuantai: Law Office”); витрати по сплаті державного мита у сумі 16004,42 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. у справі №33/642 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2011р.

В судовому засіданні 14.12.2011р. представник відповідача подав доповнення до апеляційної скарги, в яких навів додаткове обґрунтування вимог апеляційної скарги. Окрім того, представник відповідача подав клопотання про витребування у позивача оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви.

Представники позивача заперечували проти клопотання представника відповідача, зазначаючи про його безпідставність, оскільки судом першої інстанції оглядались оригінали доданих до позову документів.

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки останнє не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в клопотанні не зазначено чіткого переліку документів, які відповідач просить витребувати.

В судовому засіданні 14.12.2011р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. у справі №33/642 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 14.12.2011р. представники позивача заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, як таке, що було прийнято з повним, всебічним та обєктивним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 14.12.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 16.01.2012р.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представник відповідача подав клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позову, а саме: оригінал контракту №9 від 28.10.2008р., укладеного з „Shangahai International Trading Co, Ltd”; оригінал рішення Шанхайського суду Нового району Пудонг від 28.10.2010р. з належним перекладом; оригінали договору про надання юридичних послуг, укладеного з фірмою „BEITEN BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attotney-at-Law)” у розмірі 87912,73 дол. США, відповідних актів про надання послуг згідно вказаного договору та платіжних доручень щодо оплати за цим договором.

Представники позивача не заперечували проти клопотання представника відповідача і надали для огляду колегії суддів та представнику відповідача оригінали документів, які витребовувались в клопотанні.

В судовому засіданні 16.01.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 23.01.2012р.

В судовому засіданні 23.01.2012р. представник відповідача підтримав раніше надані пояснення по суті спору і просив задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 23.01.2012р. представники позивача також підтримали пояснення, які надавались у попередніх судових засіданнях і просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.04.2008р. між відповідачем, як банком, та позивачем, як позичальником, було укладено кредитний договір №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до якого (п.1.1) банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування, еквівалентному 200000 доларів США (том справи 1, аркуші справи 17-20). Строк кредитної лінії встановлений з 11.04.2008р. по 10.04.2011р. включно.

В подальшому сторонами були укладені додаткові договори до кредитного договору №31/КВ-08 від 11.04.2008р. (том справи 1, аркуші справи 22-26), за якими до останнього вносились зміни, зокрема, щодо ліміту кредитування, процентної ставки та графіку зменшення ліміту кредитної лінії. Загалом за кредитним договором №31/КВ-08 від 11.04.2008р. відповідач надав позивачу кредитні кошти в розмірі 2010000,00 грн.

05.12.2008р. між відповідачем, як банком, та позивачем, як вкладником, було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”), за умовами якого (п.п.1.2 - 1.6) вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок (вкладний (депозитний) рахунок, відкритий банком), а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 160800,00 доларів США та зобовязується повернути суму вкладу 02.02.2009р. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 14% річних. Додаткові внески до вкладу не допускаються. Дострокове повне або часткове повернення вкладу не допускається (том справи 1, аркуш справи 15).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач не виконав умови договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. та не повернув позивачеві вклад у сумі 160800,00 доларів США в обумовлений договором строк.

Позивач звертався до відповідача з листами вих.№15 від 02.01.2009р. та вих.№9 від 23.01.2009р., в яких просив перерахувати суму вкладу на поточний рахунок позивача для виконання зобовязань за міжнародними контрактами, в тому числі за контрактом №9 від 28.10.2008р. (том справи 2, аркуші справи 18-19).

02.02.2009р. (згідно з відбитком штампу відділення відповідача для реєстрації вхідної кореспонденції (вх.№2176 від 02.02.2009р.) том справи 2, аркуші справи 19-20) позивач надав для виконання відповідачеві платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 02.02.2009р. для перерахування коштів у сумі 111641,30 доларів США на виконання умов контракту №9 від 28.10.2008р. Однак вказане платіжне доручення відповідачем виконано не було, грошові кошти не перераховано.

16.02.2009р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160800,00 доларів США, що випливають з договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. та кредитного договору №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії 11.04.2008р. (том справи 1, аркуш справи 28).

Позивач зазначав про те, що внаслідок порушення відповідачем свого зобовязання з повернення банківського вкладу позивач зазнав збитків, оскільки на виконання умов п.п.6.1.14 кредитного договору №31/КВ-08 від 11.04.2008р. на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії позивач проводив розрахунки через поточні рахунки, відкриті саме у відповідача.

Так, у звязку з невиконанням відповідачем платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 02.02.2009р. на суму 111641,30 доларів США, що підлягали перерахуванню на виконання позивачем умов контракту №9 від 28.10.2008р., Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та ненадходженням товару за контрактом №9 від 28.10.2008р. винесено рішення №0001272202/0 від 06.08.2009р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21747,78 грн. (Акт перевірки №451/1-22-30178874 від 29.07.2009р.) та податкове повідомлення-рішення №0000562202 від 17.05.2011р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 340714,69 грн. (том справи 2, аркуші справи 94-98, 101-106).

Позивач сплатив нараховані штрафні санкції, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №155 від 07.08.2009р. на суму 21747,78 грн. та №158 від 19.05.2011р. на суму 340714,69 грн. (том справи 2, аркуші справи 99, 107).

Окрім того, позивач зазначав про те, що у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань позивачем було втрачено майно на суму 159271,06 доларів США, з яких „Shangahai International Trading Co, Ltd” було сплачено аванс в розмірі 47629,76 доларів США.

Зважаючи на заборгованість позивача за контрактом №9 від 28.10.2008р., компанія „Shangahai International Trading Co, Ltd” відмовилась від повернення авансового платежу, сплаченого позивачем, та від подальшого виконання своїх зобовязань за вказаним контрактом, у звязку з чим позивач змушений був звернутись до Шанхайського суду Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки за захистом своїх прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009р. між позивачем, як замовником, та фірмою „BEITEN BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attotney-at-Law)”, як виконавцем, було укладено контракт №1 про надання юридичних послуг (том справи 2, аркуші справи 45-48), за умовами якого (п.1.1) замовник доручив, а виконавець зобовязався надати юридичні та консультаційні послуги при вирішенні у судовому порядку спору замовника з „Shangahai International Trading Co, Ltd”, що виник за контрактом №9 від 28.10.2008р., специфікація №1 до контракту №9 від 30.10.2008р. на суму спору у 47629,76 доларів США, а також інших збитків (пеня, штрафні санкції) та витрат замовника, повязаних з цим спором.

За надані юридичні послуги по контракту №1 від 01.06.2009р. позивач сплатив 87912,73 доларів США, на підтвердження чого він надав копії актів здачі-приймання послуг та платіжні доручення в іноземній валюті (том справи 2, аркуші справи 55-84).

Також 30.11.2010р. між позивачем, як замовником, та компанією „Shangahai Yuantai: Law Office”, як виконавцем, було укладено контракт №1 про надання юридичних послуг, згідно з п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобовязався надати юридичні та консультаційні послуги при вирішенні у судовому порядку спору замовника з „Shangahai International Trading Co, Ltd”, що виник за контрактом №9 від 28.10.2008р., специфікація №1 до контракту №9 від 30.10.2008р. на суму спору у 47629,76 доларів США, а також інших збитків (пеня, штрафні санкції) та витрат замовника, повязаних з цим спором (том справи 2, аркуші справи 85-86).

Виконання умов вказаного контракту підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт та платіжними дорученнями в іноземній валюті на загальну суму 19742,43 долара США (том справи 2, аркуші справи 87-93).

Шанхайським судом Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки винесено судове рішення від 28.10.2010р. по цивільній справі між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Металагротрейд” та відповідачем - компанією „Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd” щодо укладеного між ними контракту №9 від 28.10.2008р., в якому, зокрема, встановлено, що позивач не виконав умови договору та не здійснив платіж у сумі 111641,30 доларів США з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк”, у звязку з чим суд вирішив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Металагротрейд” повинно компенсувати компанії „Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd” 54917,76 доларів США, та половину судового збору компанії „Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd” (том справи 1, аркуші справи 101-111).

Позивач оскаржив рішення Шанхайського суду Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки від 28.10.2010р. до Шанхайського першого народного суду середньої ступені, але останній своїм рішенням від 22.03.2011р. відхилив (відмовив у задоволенні) скаргу позивача та залишив в силі рішення попередньої інстанції (том справи 1, аркуші справи 112-122).

З урахуванням вищенаведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 1 600440,10 грн., до складу яких входять понесені позивачем витрати на оплату штрафних санкцій, нарахованих Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, витрати на юридичні та консультаційні послуги, понесені під час вирішення спору Шанхайським судом Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки та Шанхайським першим народним судом середньої ступені, а також сума авансового платежу, сплаченого позивачем за контрактом №9 від 28.10.2008р.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнавши їх нормативно та документально підтвердженими. При цьому, суд зазначав наступне:

- положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання;

- судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, за наявності яких настає відповідальність у вигляді відшкодування збитків, а саме: протиправність поведінки відповідача, яка полягає у порушенні відповідачем умов договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. в частині повернення вкладу у сумі 160800,00 доларів США; збитки, як результат протиправної поведінки (нарахування Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва штрафних санкцій у розмірі 21747,78 грн. та 340714,69 грн. за порушення позивачем термінів розрахунку у сфері ЗЕД та ненадходженням товару по контракту №9 від 28.10.2008р., укладеного з „Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd”; звернення позивача до компаній „BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attorneys-at-Law)” та „Shangahai Yuantai: Law Office” за правовою допомогою і оплата цих послуг, судових зборів); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками, який полягає у тому, що саме у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки; вина особи, що заподіяла збитки;

- оскільки саме порушення відповідачем умов договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. та невиконання платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 02.02.2009р. призвело до того, що позивач зазнав збитків, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

В ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В процесі судового розгляду було встановлено, що за умовами договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. (п.1.3) відповідач зобовязався повернути позивачу суму вкладу у розмірі 160800,00 доларів США 02.02.2009р., але не зробив цього.

Однак поза увагою місцевого господарського суду залишився п.5.1 вказаного договору, згідно з яким сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором у випадку виникненні обставин непереборної сили, до яких належать: стихійні лиха, аварії, пожежі, масові безладдя, страйки, військові дії, протиправні дії третіх осіб, вступ у дію законодавчих актів, урядових постанов і розпоряджень державних органів, нормативно-правових актів Національного банку України, що прямо або побічно забороняють чи обмежують можливість належного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

В ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, сторони на власний розсуд визначили умови договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р., в тому числі й щодо звільнення від відповідальності (форс-мажор).

Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначена Законом України „Про банки і банківську діяльність”, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Як було встановлено судом, постановою Правління Національного банку України №19/БТ від 20.01.2009р. “Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, починаючи з 21.01.2009р., та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009р. до 21.07.2009р. В подальшому дію мораторію було продовжено з 05.08.2009р. до 21.01.2010р. (копії публікацій в газеті „Урядовий курєр” том справи 2, аркуші справи 151-152).

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

В ст. 85 названого Закону зазначено про те, що протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Мораторій не поширюється на зобов'язання банку з перерахування органам Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на зобов'язання з повернення фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування розміщених на депозитних рахунках у банках тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів коштів цих фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зазнав збитків саме внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань з повернення вкладу позивача по договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р.

Вимоги позивача (листи вих.№15 від 02.01.2009р., вих.№9 від 23.01.2009р.) про повернення банківського вкладу були залишені відповідачем без виконання.

При цьому, місцевий господарський суд не надав належної оцінки тій обставині, що як на дату настання строку повернення відповідачем банківського вкладу і звернення позивача до відповідача з вимогами про виконання зобовязань за договором банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р., так і на дату звернення позивача з позовом до Господарського суду міста Києва (05.10.2009р.) у відповідача діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

В ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки нормами ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” прямо вказано про відсутність відповідальності банку за невиконання (неналежне виконання) своїх зобовязань у разі оголошення мораторію, в даному випадку вина відповідача у тому, що позивач зазнав збитків внаслідок невиконання відповідачем умов договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р. відсутня.

Відносно висновку місцевого господарського суду про те, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вини відповідача. При цьому обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і збитками покладено на позивача.

В ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем не доведено повний склад цивільного правопорушення, зокрема, не надано доказів на підтвердження вини відповідача у завданні збитків з урахуванням норм ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та п.5.1 договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 (“Бізнес”) від 05.12.2008р., тобто в даному конкретному випадку відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, у звязку з чим відповідальність у вигляді відшкодування збитків не може бути застосована до відповідача.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне зясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. у справі №33/642 має бути скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за звернення з позовом до суду покладаються на позивача.

Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу відповідача, судові витрати за її подання підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 32-35, 43, 49, 77, 86, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. у справі №33/642 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Металагротрейд” (03028, м. Київ, пр. Науки, 9, код ЄДРПОУ 30178874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 16004,41 грн. (шістнадцять тисяч чотири гривні 41 копійку) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №33/642 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддяЗубець Л.П.

СуддіНовіков М.М.

Мартюк А.І.