Постанова № 21399587, 16.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012 № 17/5026/1369/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання: Верещаку Д.П.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод»

на рішення господарського суду Черкаської області

від 19.10.2011 року

у справі № 17/5026/1369/2011 (судді Боровик С.С., Дорошенко М.В., Курченко Н.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», м. Черкаси,

до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ,

треті особи, які відповідача не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні 1. товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Трейд», м. Ірпінь, Київська область,

2. приватний нотаріус Драбівського нотаріального округу ОСОБА_1, Черкаська область, с.м.т. Драбів,

про

про визнання договору застави недійсним,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод», м. Черкаси,

до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ,

про визнання договору застави недійсним,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 предст. (довіреність б/н від 01.07.2011 р.),

від відповідача: не зявився;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову: Юдицький О.В. арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ «Шрамківський цукровий завод» (ухвала господарського суду Черкаської області від 17.03.2009 року у справі №14-10-08/2102, т.1, а.с.104);

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (надалі ТОВ «ЛЛЛ», позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (надалі ПАТ «Банк «Київська Русь», відповідач) про визнання договору застави від 04.04.2005 року недійсним з підстав його підписання зі сторони позивача не уповноваженою особою.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.09.2011 року до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача залучено відкрите акціонерне товариство «Шрамківський цукровий завод», (надалі ВАТ «Шрамківський цукровий завод») та прийнято від останнього позов до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання договору застави від 04.04.2005 року недійсним, який обґрунтований тим, що при укладенні оспорюваного договору позивач передав у заставу майно, яке йому не належало та без згоди на те належного власника майна.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року ТОВ «ЛЛЛ» та ВАТ «Шрамківський цукровий завод» у задоволенні позовів відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «ЛЛЛ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Водночас, апеляційну скаргу на вищевказане рішення подано арбітражним керуючим, ліквідатором ВАТ «Шрамківський цукровий завод» Юдицьким О.В., в якій скаржник порушив питання про його скасування та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Вимоги та доводи апеляційних скарг позивача та третьої особи мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2011 року апеляційну скаргу ТОВ «ЛЛЛ» та апеляційну скаргу ВАТ «Шрамківський цукровий завод» прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 08.12.2011 року.

Через загальний відділ Київського апеляційного господарського суду 08.12.2011 року надійшло доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року, подане представником ВАТ «Шрамківський цукровий завод».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та клопотанням останнього про перенесення судового засідання на іншу дату, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи був відкладений на 22.12.2011 року.

22.12.2011 року через загальний відділ Київського апеляційного господарського суду відповідачем було надано відзив на апеляційні скарги.

В судовому засіданні 22.12.2011 року представник позивача та представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову вимоги, викладені у поданих апелянтами апеляційних скаргах підтримали повністю, просили оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову; представник відповідача з вимогами апеляційних скарг не погодився, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, у звязку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи 1, 2 про день, місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені, однак повноважних представників у судове засідання не направили та не повідомили суд про поважність причин неявки в судове засідання, у звязку з чим розгляд справи був відкладений на 16.01.2012 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

10.01.2012 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від ВАТ «Шрамківський цукровий завод» надійшло доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року.

16.01.2012 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційних скарг на іншу дату через зайнятість представників ПАТ «Банк «Київська Русь» в інших судових засіданнях, на підтвердження наведеного останнім до клопотання надано копію ухвали господарського суду Луганської області від 06.01.2012 року у справі №10/51/2011 та копію ухвали господарського суду м. Києва від 04.01.2012 року у справі № Б22/035-09/19.

В судовому засіданні 16.01.2012 року, вислухавши думку представника позивача та арбітражного керуючого ВАТ «Шрамківський цукровий завод» щодо заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи та можливості апеляційного розгляду без участі осіб, які не зявились, судова колегія, порадившись, вважає за необхідне здійснити перегляд оскаржуваного рішення за наявними матеріалами справи, у відсутність осіб, які не зявились, а клопотання представника відповідача находить таким, що не підлягає задоволенню у звязку з закінченням строку розгляду апеляційної скарги, який спливає 18.01.2012 року.

16.01.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що 04.04.2005 року між Акціонерним Банком «Київська Русь» (в тексті договору - заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (в тексті договору - заставодавець) був укладений договір застави, яким забезпечувались вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Халал» за кредитним договором від 03.03.2003 року №936-20/3-1 та додаткових угод до нього. Вказаний договір застави того ж дня був посвідчений приватним нотаріусом Драбівського нотаріального округу ОСОБА_1 за № 796 (т.1 а.с. 8,9).

Як слідує з п.2 оскаржуваного договору, заставодавець, як майновий поручитель позичальника передає заставодержателю в забезпечення зобовязання належне йому на праві власності майно: тепловоз ТГМ4, заводський номер 3077, 1989 року випуску, тепловоз ТГМ-4А, заводський номер 1438, 1982 року випуску, автодрезину АГМ, 1981 року випуску, які знаходяться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, с.Шрамківка, вул.Леніна, 21 та залізничну підїзну колію довжиною 5995,6 м, що примикає до станції Кононівка Київської дирекції залізничних перевезень ДТГО «Південно-західна залізниця».

У відповідності до п.2.1 договору майно (предмет застави), вказане в п.2 цього договору належить заставодавцеві на підставі договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року з додатками та додатковими угодами до нього, вартість якого за згодою сторін визначена та становить 640000,00 грн.

Спірний договір застави зі сторони ТОВ «ЛЛЛ» був укладений генеральним директором названого товариства ОСОБА_3, який діяв на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛЛЛ» від 31.03.2005 року, згідно якого укладення договору застави покладається на генерального директора вказаного товариства, при цьому ТОВ «ЛЛЛ» виступає майновим поручителем перед акціонерним банком «Київська Русь» та передає в заставу останньому тепловоз ТГМ-4, тепловоз ТГМ-4А, автодрезину АГМ та залізничну підїзну колію довжиною 5995,6 м, що примикає до станції Кононівка Драбівського району Черкаської області.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЛЛЛ» від 31.03.2005 року було ухвалено виступити товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ «Халал» перед АБ «Київська Русь» та передати в заставу АБ «Київська Русь» тепловоз ТГМ-4, тепловоз ТГМ-4А, автодрезину АГМ та залізничну підїзну колію довжиною 5995,6 м, що примикає до станції Кононівка Драбівського району Черкаської області. Повноваження по укладанню договорів застави та поруки вирішено покласти на генерального директора ТОВ «ЛЛЛ» ОСОБА_3 з визначенням умов цих договорів на його розсуд (т.1 а.с.10).

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Черкаської області від 20.04.2007 року у справі № 05/1609, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року (т.1 а.с.11-16) вказане рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛЛЛ» визнано недійсним з тих підстав, що факт фальсифікації генеральним директором ТОВ «ЛЛЛ» протоколу № 11 є доведеним та встановленим вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2007 року (т.1 а.с.61-67).

Посилаючись на вказану обставину, позивач просив визнати оспорюваний договір застави недійсним.

Підставою недійсності правочину у відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу положень частин 1 та 3 статті 92 цього ж Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скасування рішенням господарського суду Черкаської області від 20 квітня 2007 року у справі № 05/1609 рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 року не може бути підставою для визнання недійсним договору застави від 04.04.2005 року, підписаного генеральним директором та учасником ТОВ “ЛЛЛ” ОСОБА_3, оскільки не усуває факту законності дій останнього у 2005 році по виконанню рішень загальних зборів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при вирішенні позовних вимог ТОВ «ЛЛЛ» місцевим господарським судом зроблено вірні висновки, які відповідають дійсним обставинам справи, цим обставинам надана вірна юридична оцінка, а відтак, апеляційна скарга ТОВ «ЛЛЛ» на рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року задоволенню не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови ВАТ «Шрамківський цукровий завод» у задоволенні позову та находить подану останнім апеляційну скаргу обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 26.10.1995 року № 288-2АТ «Про створення відкритого акціонерного товариства» державне підприємство Шрамківський цукровий завод перетворено у ВАТ «Шрамківський цукровий завод» та передано до статутного фонду товариства державне майно вказаного заводу згідно акту оцінки вартості, затвердженого наказом Регіонального відділення від 31.03.1995 року № 116-П (т.1 а.с.75,76).

В інвентаризаційних описах №6 та №8 основних засобів «Залізничний транспорт» Шрамківського цукрового заводу станом на 24.03.2005 року значились, зокрема, тепловоз дизельний 1982 року, інвентарний номер 1028; тепловоз дизельний 1983 року, інвентарний номер 1030; дрезина ЛТМУ 1981 року, інвентарний номер 1026; тепловоз ТГМ-4А 1989 року, інвентарний номер 1025; дизель, інвентарний номер 026; дві залізничні колії підїзні, залізничний шлях, 1993 року (т.1 а.с.77-82).

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.11.2002 року у справі 08/2102 визнано ВАТ «Шрамківський цукровий завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.103).

Місцевим господарським судом встановлено, що 09.03.2004 року між «Шрамківський цукровий завод» (в тексті договору - продавець) та ТОВ «ЛЛЛ» (в тексті договору - покупець) було укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкрута як майнового комплексу (в тексті договору - підприємство), який 10.03.2004 року був посвідчений приватним нотаріусом Драбівського РНО ОСОБА_1 за реєстровим №602 (т.1 а.с.83-86).

При цьому, згідно п.1.2 договору склад і вартість «підприємства», що підлягає продажу визначається в додатках до договору, що зазначені в п.6.1 даного договору і є його невідємною частиною.

«Підприємство» вважається переданим продавцем покупцеві з дня підписання акту прийому передачі майна сторонами, а право власності на майно з моменту підписання акту прийому передачі майна обома сторонами та нотаріального посвідчення даного договору (п.1.5. договору).

Сторони також погодили передати та прийняти майно по акту до 19.03.2004 року (п.п. 2.1.1, 2.2.1 договору).

Згідно п.6.1 договору додатками до даного договору є бухгалтерський баланс станом на 01.01.2003 року (Додаток 1), експертна оцінка фірми «Орієнт-реформа» про склад і вартість підприємства, складений на 04.02.2004 року (Додаток 2), протокол № 6 засідання комітету кредиторів ВАТ «Шрамківський цукровий завод» від 05.03.2004 року (Додаток 3), акт прийому передачі.

10.03.2004 року сторони підписали додаткову угоду до договору купівлі-продажу підприємства-банкрута, якою доповнили п. 1.1 договору, де зазначили, що на земельній ділянці, яка не приватизована, розташований майновий комплекс цукрового заводу загальною площею 19226,3 кв.м., до складу якого входить нерухоме майно, зокрема, тепловозне депо, залізнична колія, літера ІІ, яке належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27.04.2004 року Виконавчим Комітетом Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області, серії САА №594459. Дана угода була посвідчена приватним нотаріусом, третьою особою-2 у справі за реєстровим № 1090(т.1 а.с.86,87).

Вважаючи свої права порушеними, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору звернулась до ПАТ «Банк «Київська Русь» з позовом про визнання договору застави від 04.04.2005 року недійсним, вказуючи, що майно, яке належить ВАТ «Шрамківський цукровий завод» було передане відповідачеві товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» без відповідної правової підстави.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, третя особа з самостійними вимогами також зазначила, що до переліку майна, включеного до додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 09.03.2004 року входила лише залізнична колія, літера ІІ, яка знаходиться на території Шрамківського цукрового заводу, а інші обєкти залізничного транспорту предметом договору купівлі-продажу не були, і згоди на їх передачу в заставу третя особа, як власник майна, позивачеві не надавала.

Водночас, ВАТ «Шрамківський цукровий завод» наголосило на тому, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі № 14-10-08/2102, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства банкрута від 09.03.2004 року, укладеного між ВАТ «Шрамківський цукровий завод» і ТОВ «ЛЛЛ», разом із додатковою угодою до договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 10.03.2004 року.

Визнаючи договір купівлі-продажу підприємства-банкрута недійсним, господарським судом Черкаської області було встановлено, що вказаний правочин був вчинений сторонами під час дії податкової застави, що підтверджується витягом з державного реєстру заборон (т.3 а.с.21). При цьому, судом встановлено, що згода податкового органу на укладення оспорюваного договору не надавалась, у звязку з чим дійшов висновку, що при відчуженні майна були порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що послугувало однією з підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним в силу частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 4 Закону України «Про заставу» заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Аналогічні приписи містить частина 2 статті 583 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

В силу статті 236 цього ж Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як вбачається з оспорюваного рішення, місцевий господарський суд належної оцінки представленим ВАТ «Шрамківський цукровий завод» доказам не надав.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги третьої особи з самостійними вимогами про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що на момент укладення договору застави від 04.04.2005 року майновий комплекс підприємства-банкрута ВАТ «Шрамківський цукровий завод», у складі якого знаходилось майно, що є предметом спірного договору, належало ТОВ «ЛЛЛ».

Є помилковим і висновок місцевого господарського суду про сплив строку позовної давності, в межах якого ВАТ «Шрамківський цукровий завод» мав можливість звернутись з вимогою про захист порушеного права з огляду на обставини, встановлені господарським судом Черкаської області у справі № 14-10-08/2102 та викладені в ухвалі від 25.01.2011 року, що набула законної сили 01.06.2011 року.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 «Про судове рішення», рішення є законним, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судове рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі № 17/5026/1369/2011 цим вимогам не відповідає.

З огляду на встановлене, судова колегія находить апеляційну скаргу ВАТ «Шрамківський цукровий завод» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі № 17/5026/1369/2011 в частині відмови ВАТ «Шрамківський цукровий завод» у задоволенні позову скасуванню, з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» на рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі №17/5026/1369/2011 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» на рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі № 17/5026/1369/2011 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі №17/5026/1369/2011 скасувати частково в частині відмови відкритому акціонерному товариству «Шрамківський цукровий завод» у задоволенні позову.

4. Постановити в цій частині нове рішення.

5. Визнати недійсним договір застави б/н від 04.04.2005 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та акціонерним банком «Київська Русь», посвідчений 04.04.2005 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі за №796.

6. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м.Київ, вул. Хорива, 11-а, код ЄДРПОУ 24214088) на користь відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» (19812, Черкаської області, Драбівський район, смт. Шрамківка, код ЄДРПОУ 00373445) за розгляд справи місцевим господарським судом 85,50грн. (вісімдесят пять гривень 50 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та за розгляд справи апеляційним господарським судом 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) судових витрат.

7. Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідний виконавчий документ.

8. Матеріали справи №17/5026/1369/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяМальченко А.О.

СуддіМайданевич А.Г.

Гаврилюк О.М.

20.01.12 (відправлено)