Рішення № 21398789, 23.01.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 Справа № 2/5009/7457/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс”, м. Запоріжжя,

про стягнення 23788,80 грн. плати за користування вагонами,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 82 від 01.01.2012 р., юрисконсульт станції Запоріжжя-Ліве відокремленого структурного підрозділу “Запорізька дирекція залізничних перевезень” ДП “Придніпровська залізниця”); ОСОБА_2. (довіреність № 197 від 01.01.2012 р., інженер актово-претензійного сектора комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу “Запорізька дирекція залізничних перевезень” ДП “Придніпровська залізниця”); ОСОБА_3. (довіреність № 30 від 01.01.2012р., юрисконсульт 2 категорії сектора актово-претензійної роботи комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу “Запорізька дирекція залізничних перевезень” ДП “Придніпровська залізниця”);

від відповідача: ОСОБА_4. (довіреність № 19/5 від 01.01.2012 р.., начальник бюро загальноправового забезпечення виробництва та соціальних відносин ПАТ “Запоріжкокс”);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Придніпровська залізниця” з позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” про стягнення 23788,80 грн. плати за користування вагонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору № ПР/М-06-1885НЮ/дч про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ “Запорожкокс”, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці від 27.04.2006р., відповідач не виконує своїх зобовязань по оплаті за користування вагонами, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість за час перебування вагонів під вивантаженням за період з 15 год. 50 хвилин 19.05.2011р. по 21 год. 50 хвилин 27.05.2011р. відповідно до відомості плати за користування вагонами № 31059059. Зазначену відомість відповідач підписав з обмовкою, відповідно до якої не погоджується з платою за користування вагонами № 67855189, № 678776425, № 65298952, № 60905908, № 68428150, № 66175390, № 65289589 в розмірі 23788,80 грн.

Позов заявлено на підставі ст. 71,119 Статуту Залізниць України, п.2.1.,2.4. Правил обслуговування залізничних підїздних колій, п.п.3,4 Правил користування вагонами та контейнерами, п.23 Правил видачі вантажів, ст.ст.258, 925 ЦК України, ч.5 ст.307 ГК України.

Ухвалою від 28.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2011 р.

За клопотанням представника відповідача, а також у звязку з невиконанням сторонами вимог суду у повному обсязі, суд ухвалою від 22.12.2011р. відклав розгляд справи на 20.01.2012 р.

В судовому засіданні 20.01.2012 р. оголошувалася перерва до 23.01.2012 р.

В судовому засіданні 23.01.2012 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив у позові відмовити.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після надходження вантажу на станцію призначення Запоріжжя-Ліве відповідачем була подана заявка щодо перевірки маси вантажу у вагонах № 67855189, № 678776425, № 65298952, № 60905908, № 68428150, № 66175390, № 65289589, оскільки при огляді цих вагонів було виявлено відсутність маркування поверхні вантажу. Заявка була прийнята представником станції, однак станція відмовилась виконати заявку та скласти комерційний акт за ознаками втрати вантажу, зазначивши в заявці, що навантаження не порушене, заглиблень, виїмок немає, видачі не підлягає. В результаті комісійної прийомки вантажу відповідачем і зважування вагонів було встановлено нестачу вантажу. При цьому, представник залізниці відмовився від прийомки. Через неправомірну відмову в проведенні зважування відповідач не підписав памятку про подавання/забирання вагонів, на підставі якої складається відомість плати за користування вагонами. Також у звязку з відмовою станції у складенні комерційного акту відповідачем 20.05.2011 р. була подана скарга начальнику Запорізької дирекції залізничних перевезень. Відповідь на скаргу позивач надав з порушенням встановленого строку та вимог п. 17 Правил складання актів. У звязку з викладеним, зважаючи на положення п. п. 16, 17 Правил складання актів, відповідач вважає, що позивачем необґрунтовано нараховано плату за користування вагонами за час затримки складання комерційного акту.

Позивач надав письмові заперечення на відзив відповідача, в яких зауважив, що вугільний концентрат, який перевозився у спірних вагонах, є вантажем мілкої фракції, який згідно вимог п. 3 розділу 2 Технічних умов навантаження та кріплення вантажів повинен бути розрівняний та ущільнений. Для виконання даних операцій необхідні спеціальні прилади, які передбачені п. 4. Оскільки при огляді спірних вагонів не було виявлено виїмок, заглиблень, позивач вважає, що сліди втрати вантажу відсутні і у задоволенні заявки про перевірку маси вантажу було відмовлено обґрунтовано. Також звертає увагу на те, що згідно з п. 17 Правил складання актів плата за користування вагонами не нараховується лише у разі обґрунтованості скарги на час складання комерційного акту. Відповідачем не надано доказів оскарження відмови начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця»в задоволенні скарги. ДП «Придніпровська залізниця»відзначило, що відмітка на залізничній накладній про видачу вантажу без перевірки маси згідно з п.31 Правил видачі вантажів робиться станцією на вимогу одержувача, але відповідач такої вимоги заявив. Крім того, зауважує, що відповідач не предявляв позивачу претензії стосовно несхоронного перевезення, як того вимагає п. 33 Інструкції п. 6.

В судовому засіданні 23.01.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків визначає, зокрема як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 908 ЦК України , яка кореспондується ззі статтею 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажу, паспжирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

27.04.2006 р. між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(далі залізниця) та ВАТ «Запоріжкокс»(далі власник колії) укладено договір № ПР/М-06/1885 НЮ/2/2 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ «Запоріжкокс», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

За умовами пункту 16 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 16.11.2009 р.) відповідач, як власник колії, сплачує позивачу плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками розділу 5 збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1).

Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності ( "вантажовласниками") вноситься плата.

Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до положень п. п. 3, 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Згідно з п. п. 5, 6, 12,14 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та за час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 11 договору передбачено, що час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

За умовами п.6 договору про експлуатацію залізничної колії № ПР/М-06 1885 НЮ від 27.04.2006р. вагони для підїздної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій парку «А»і «Б»станції Запоріжжя Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях здійснюється на коліях цих парків.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2011 р. о 15-50 год. на підїзну колю парку «Б»станції Запоріжжя-Ліве були подані вагони з вантажем-вугільний концентрат, що прибули у складі поїзду №2743 за залізничною накладною № 51719508 від 17.05.2011р., в якій вантажоодержувачем вказаний ПАТ «Запоріжкокс». Як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, спірні вагони є власністю залізниці.

27.05.2011 р. о 21-50 год. вагони були забрані залізницею з підїзної колії парку «А»станції Запоріжжя-Ліве.

Час передавання вагонів залізницею ВАТ «Запоріжкокс»та час прийняття вагонів з підїзної колії засвідчено памяткою про подавання № 736 та памяткою про забирання вагонів № 1149.

На підставі вказаних даних складена відомість плати за користування вагонами № 31059059 (форма ГУ-46).

Відомість плати за користування вагонами відповідачем підписана, хоча із зауваженнями щодо плати за використання спірних вагонів.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 31059059 (форма ГУ-46) нарахована плата за користування вагонами № 67855189, № 678776425, № 65298952, № 60905908, № 68428150, № 66175390, № 65289589 в період з 19.05.2011 р. з 15-30 год. до 27.05.2011 р. 21-50 год. в розмірі 23788,80 грн.

Розрахунок виконано наступним чином.

У табл. 1 розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги. Тарифне керівництво № 1 визначено ставку плати за користування вагоном за 45 год. в розмірі 206,20 грн., за 1 годину понад 45 год. в розмірі 16,00 грн.

Загальна кількість годин користування вагонами в період з 19.05.2011 р. з 15-30 год. до 27.05.2011 р. 21-50 год. складає 198-00 год.

Кількість годин користування спірними вагонами понад 45 год. складає 153 год.

При розрахунку плати слід застосовувати підвищуючий коефіцієнт відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011 р. № 8.

Таким чином, розрахунок загальної суми плати за користування вагонами наступний:

206,20 грн. х 1,067 =16,00 грн. х 1,067 х153 год. = 220,02 грн. + 2612.01 грн. = 2832,04 грн.

При розрахунку було здійснено округлення кінцевого результату до 2832,00 грн. згідно з п. 5 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги. Тарифне керівництво № 1.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з несплатою відповідачем нарахованої суми плати за користування вагонами згідно відомості плати за користування вагонами, позивач 07.10. 2011 р. надіслав відповідачу претензію від 06.10.2011 р. № 10 про сплату суми боргу в розмірі 23788,80 грн. Докази направлення цієї претензії наявні в матеріалах справи. Факт отримання вказаної вимоги відповідач не заперечує.

На час розгляду справи відповідач суму плати за користування вагонами не сплатив.

З нарахованою платою відповідач не погоджується, посилаючись на наявність підстав для звільнення його від плати за користування вагонами.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в статті 121 Статуту залізниць України та пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

У статті 121 Статуту залізниць України зазначено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Так, пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Також Правила складання актів у пункті 17 встановлюють, що у разі обґрунтованості скарги вантажоодержувача на відмову начальника станції скласти комерційний акт начальник Дирекції залізничних перевезень дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми). У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також плата за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.

В даному випадку, відсутні обставини, перелічені у статті 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Комерційний акт, який відповідно до п. 17 Правила складання актів є підставою для звільнення від плати за користування вагонами, в даному випадку не складався, оскільки скарга відповідача на відмову в комісійній видачі вагонів визнана необґрунтованою.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин:

- невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах;

- у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

-псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

- повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

У якості підстави для складання комерційного акту відповідач посилається на виявлений представником відповідача факт відсутності маркування поверхні вантажу на спірних вагонах, у звязку з чим була подана заявка про перевірку маси вантажу в цих вагонах. При чому, у заявці відповідача про перевірку вантажу не зазначено точного часу її надання позивачу.

Разом із цим, суд зазначає, що ані відповідачем, ані позивачем при огляді спірних вагонів на час подання заяви відповідачем не було виявлено слідів втрати вантажу.

На заявці представником станції зазначено, що навантаження не порушено, виїмок та заглиблень немає, видачі не підлягає.

Про втрату вантажу не зазначалось і представником відповідача у заявці, а лише про відсутність маркування.

Однак пошкодження чи відсутність маркування не може беззаперечно свідчити про втрату вантажу чи невідповідності маси наявного вантажу масі, зазначеній у перевізних документах.

Суд також зазначає, що відповідач не предявляв позивачу претензії стосовно несхоронного перевезення, як того вимагає п. 33 Інструкції N П-6 від 15.06.1965 р. про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості.

Вимоги п. 33 вказаної інструкції передбачають, що якщо за діючим законодавством наявні підстави для покладання відповідальності за нестачу вантажу на органи транспорту, одержувач зобовязаний у встановленому порядку предявити претензію органу транспорту.

Порушення позивачем строку розгляду скарги, на яке посилається відповідач, не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами відповідно до вищенаведених норм законодавства та умов договору. Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами не передбачає такої підстави для звільнення від плати за користування вагонами.

Керуючись положеннями п. 5 Інструкції N П-6 від 15.06.1965 р. про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, при невірній відмові органу транспорту від складання комерційного акту одержувач повинен відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції в порядку, передбаченій даною інструкцією.

Тобто відповідач мав право та можливість здійснити приймання продукції в установленому порядку, не чекаючи відповіді позивача на скаргу, та повернути вагони позивачу.

Посилання відповідача на те, що час подавання та забирання вагонів належним чином не засвідчені, оскільки памятки про подавання та забирання вагонів не підписані уповноваженим представником відповідача спростовуються наступним.

Відомість плати за користування вагонами № 31059059 (форма ГУ-46) складена на підставі даних памяток про подавання та забирання вагонів.

Вказана відомість відповідачем підписана із зауваженнями. Разом із цим, дані зауваження не стосується зазначених у відомості дат та часу подавання і забирання вагонів.

Крім того, у заявці відповідача на перевірку маси вантажу, а також у скарзі відповідача від 20.05.2011 р. № 28/814 зазначається, що поїзд зі спірними вагонами прибув на станцію 19.05.2011 р. о 15-00 год. Тобто відповідач підтвердив час прибуття вагонів, зазначений у памятці про подавання вагонів № 736.

Памятка про забирання вагонів № 1149 містить підпис представника вантажовласника.

Доводи відповідача про те, що вказана памятка підписана замість представника відповідача іншою особою не підтверджені належними доказами (автентичність підпису може бути визначена лише експертизою).

Той факт, що станом на 27.05.2011 р. спірні вагони ще не були повернуті станції, підтверджується актом № 14а/1 від 27.05.2011 р. про приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості, складений відповідачем при розвантаженні спірних вагонів, а також телефонограмою начальника станції Запоріжжя-Ліве від 27.05.2011 р. на імя ПАТ «Запоріжкокс»з вимогою негайно розвантажити та виставити вагони на станцію Запоріжжя-Ліве (з вхідним штампом ПАТ «Запоріжкокс»).

Отже, заперечення відповідача проти нарахування плати за користування вагонами суд визнав безпідставними.

Крім того, вищевикладені заперечення відповідача не спростовують факту надання позивачем послуг за договором у заявленому обсязі, оскільки спірні вагони протягом встановленого судом часу фактично використовувались відповідачем з 19.05.2011р. з 15 год50хв. та були повернуті лише 27.05.2011р. о 21год.50хв. Підстави для звільнення від плати за користування вагонами, передбачені п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 23788,80 грн. плати за користування вагонами підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” (ГСП-681, м.Запоріжжя, 69035, р/р 26039000002000 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 00191224) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600, р/р 26006000012 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 23788,80 грн. (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят вісім грн. 80 коп.) плати за користування вагонами, 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.02.2012 р.