Ухвала суду № 21398791, 01.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

01.02.12 справа № 19/5009/2812/11-23/5009/3340/11

Кредитор: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжі»(69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода»(69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 6-а, ідент. код юридичної особи - 23847532)

про банкрутство

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

від кредитора: ОСОБА_1., довіреність ВРМ № 924632 від 16.09.2011 р.;

від боржника: ОСОБА_2. директор, паспорт серія НОМЕР_1, виданий Хортицьким РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області);

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя: ОСОБА_3., довіреність № 7845 від 08.07.2011 р.;

розпорядник майна боржника не зявився.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 р. по справі № 19/5009/2812/11 (суддя Даценко Л.І.) визнано вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжі»у сумі 1880022,11 грн., зобовязано Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжі»у десятиденний строк подати в офіційні друковані органи оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тощо.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. у справі № 19/5009/2812/11 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 р. у справі № 19/5009/2812/11, справу направлено для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію підготовчого засідання.

В порядку ст. 21 ГПК України справу передано судді Шевченко Т.М., справі присвоєно № 19/5009/2812/11-23/5009/3340/11.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2011 р. справу прийнято до розгляду, засідання суду призначено на 28.11.2011 р. Судом оголошувались перерви в судових засіданнях та розгляд справи відкладався до 30.11.2011 р., 12.12.2011 р., 14.12.2011 р.,16.01.2012 р., 01.02.2012 р.

В судових засіданнях представник кредитора підтримував заяву про порушення справи про банкрутство, пояснюючи, що заставного майна, яким забезпечені вимоги боржника за кредитними зобовязаннями, немає, про що свідчить акт державного виконавця від 24.03.2011 р. Також, в обґрунтування доводів, в судовому засіданні 30.11.2011 р. представником кредитора надано письмовий відзив, який долучено до справи.

Боржник, з підстав, викладених у відзиві (надано в судовому засіданні 30.11.2011 р.), проти застосування процедури банкрутства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода»заперечує, посилаючись на наявність на території підприємства-боржника заставного майна, а також з підстав достатності активів підприємства для погашення боргу. Представник боржника в судових засіданнях вказані доводи підтримував.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вислухавши пояснення представників сторін та учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода»(далі ТОВ «Фірма «Згода») порушено за заявою ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжі»(далі - філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжі»). Кредитор в заяві посилається на наявність у боржника заборгованості у розмірі 1880022,11 грн., яка виникла внаслідок не виконання боржником кредитних зобовязань за договором від 30.03.2006 р. № 04-0085/02-01, та яка стягнута з боржника за рішеннями господарського суду Запорізької області від 18.01.2010 р. у справі № 27/235/09. Безспірність своїх вимог кредитор обґрунтовує виконавчими документами (наказом від 02.02.2010 р. про примусове виконання рішення суду у справі № 27/235/09).

Суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в зясуванні ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) та їх безспірність, наявність чи відсутність визначених законом підстав для подальшого руху справи про банкрутство.

У статті 1 Закону про банкрутство визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Нормою цієї ж статті Закону встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, ознаками неплатоспроможності боржника, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство, є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, кредитор повинен надати докази в підтвердження неплатоспроможності боржника відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 7 Закону про банкрутство заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; <…>, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника заявник зобов'язаний надати документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності на час порушення справи про банкрутство.

Так, з матеріалів справи вбачається, що безспірність своїх вимог кредитор підтверджує виконавчими документами наказом від 02.02.2010 р., виданим на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2010 р. по справі № 27/235/09, про стягнення з боржника у загальному розмірі 1880022,11 грн. боргу, відсотків, пені, судових витрат.

Кредитором були вжиті заходи щодо погашення цієї заборгованості шляхом звернення до державної виконавчої служби для примусового виконання рішень суду.

03.12.2010 р. Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу від 02.02.2010 р.

З огляду на приписи абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство, розмір вимог кредитора становить 1677958,91 грн. (без врахування пені та судових витрат у розмірі 202063,31 грн., присуджених до стягнення з боржника у справі № 27/235/09, оскільки до суми грошового зобовязання не зараховуються штраф, пеня, судові витрати). Вказані вимоги підтверджені судовим наказом, який, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», являється виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, а тому такі вимоги вважаються безспірними.

Розмір вимог кредитора (1677958,91 грн.) перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати (288000,00 грн. = 980Ч300), встановленої згідно зі ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»на момент подачі кредитором заяви про порушення справи про банкрутство.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство вимоги, які забезпечені заставою боржника, не можуть бути покладені в основу заяви про порушення справи про банкрутство та бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема: докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Частиною 9 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання основного кредитного зобовязання перед банком повністю забезпечені заставою майна боржника, що підтверджується договором застави № 02-09 З/О від 01.12.2009 р. Відповідно до п. 1.3. договору застави вартість предмета застави становить 2541161,25 грн.

Отже, вартість предмету застави (2541161,25 грн.), встановлена п. 1.3 договору застави, перевищує розмір вимог ініціюючого кредитора (1677958,91 грн.).

Видами забезпечення виконання зобовязання, зокрема, є застава (ст. 546 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до приписів ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до вимог ст. 576 ЦК України однією з ознак застави є реальність предмету застави. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі втрати застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про заставу»застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Кредитором не надано доказів в підтвердження настання вищезазначених у ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про заставу»обставин, наслідком яких є припинення застави.

Доводи кредитора з приводу того, що заставне майно відсутнє, не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Відповідно до п.п. 2, 6, 8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідний акт, який би свідчив про відсутність або недостатність майна боржника, державним виконавцем не складався, постанова про повернення виконавчого документу не виносилась, виконавчий документ стягувачу, з зазначених вище підстав, не повертався.

Дослідивши акт державного виконавця від 24.03.2011 р. № 1115/3, на який у своїх доводах спирається кредитор, суд не вважає його достатнім доказом відсутності заставного майна, оскільки обставини, викладені в акті, встановлені державним виконавцем зі слів працівника іншого підприємства - ТОВ «Татісс-Бізнес»та працівників охорони обєкту за відсутності представника боржника, з врахуванням доводів останнього щодо наявності заставного майна на території підприємства.

Боржник наполягає на своїх доводах щодо наявності заставного майна на території підприємства за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 6-а. В обґрунтування доводів боржник надав лист № 55 від 02.12.2011 р., адресований банку, в якому просить направити повноважного представника для проведення спільного огляду та складання відповідного акту про наявність заставного майна. Копії листа та доказів направлення листа кредитору долучено до матеріалів справи, оригінали цих документів оглянуто судом в судовому засіданні 12.12.2011 р. Крім того, боржником надано довідку спеціаліста з оцінки майна від 09.12.2011 р., з якого вбачається, що за результатами огляду спеціалістом заставного майна на території підприємства за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 6-а, ним встановлено наявність цього майна, проведено фотографування обладнання. Фотоматеріали додано до довідки спеціаліста та долученор до справи.

Суд, оцінюючі надані сторонами докази, відповідно, боржником - наявності та кредитором - відсутності заставного майна, надає перевагу довідці спеціаліста з оцінки майна з відповідними фотоматеріалами, зробленими станом на 08.12.2011 р. До акту державного виконавця від 24.03.2011 р. № 1115/3 суд ставиться критично, оскільки він складений за відсутності представника боржника, зі слів працівника іншого підприємства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що кредитором не надано належних доказів припинення застави майна, яким забезпечені вимоги за кредитними зобовязаннями боржника, а тому приходить до висновку, що вимоги ініціюючого кредитора, які викладені в заяві про порушення справи про банкрутство, повністю забезпечені заставою майна боржника, що виключає, за таких обставин, можливість ініціювання справи про банкрутство.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство та подальший її рух можливе за наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню. Предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, підтверджена відповідними документами.

Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи та подані документи, судом встановлено відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки вимоги кредитора забезпечені заставою майна боржника.

Встановивши факт відсутності підстав для порушення провадження у справі, суд дійшов висновку і про відсутність підстав для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода»(69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 6-а, ідент. код юридичної особи - 23847532).

Завірені примірники ухвали надіслати: ініціюючому кредитору; боржнику; розпоряднику майна; Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ; ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; Головному управлінню статистики у Запорізькій області, Головному управлінню юстиції в Запорізькій області.

СуддяТ.М. Шевченко