Рішення № 21398749, 28.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 17/5009/7032/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: приватного підприємця ОСОБА_1, 49000, АДРЕСА_1

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 2

про стягнення 16 000 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.10.10 № 3/1-1798

СУТЬ СПОРУ:

31.10.11 до господарського суду Запорізької області звернувся приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі ПП ОСОБА_1) з позовною заявою про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (надалі ЗКПМЕ “Запоріжелектротранс”) за договором купівлі-продажу записних частин від 24.02.09 № 0926-02 основного боргу в розмірі 16000 грн.

01.11.11 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПП ОСОБА_1 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.11.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/7032/11, судове засідання призначено на 28.11.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

За заявою представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 28.11.11, на підставі ст.ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідачу розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивачем заявлені вимоги на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.09 № 0926-02, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, у позовній заяві вказував наступне. 24.02.09 між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 0926-02, на виконання умов якого позивач за період з 28.07.10 по 26.05.11 поставив відповідачу товар на загальну суму 447362,40 грн., що підтверджується накладними, довіреностями, виставленими рахунками та податковими накладними. Зобовязання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу за поставлений товар складає 16000,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за спірним договором в розмірі 16000 грн.

Відповідач у відгуку від 28.11.11 № 3/1-2300 на позовну заяву суму заборгованості в розмірі 16000 грн. визнає повністю. Також, просить суд надати розстрочку виконання рішення суду на чотири місяці починаючи з грудня 2011 року по 4000 грн. на місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.09 між Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (Покупець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0926-02, за умовами якого (п.1.1 договору) Продавець зобовязався передати, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити запасні частини до рухомого складу (карданні вали, барабани тормозні, фланець редуктора, ізолятори пантографа, сайленблоки, вкладиші колеса та інш.) в кількості у відповідності до п. 3.1. договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що всі розрахунки за договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно виставлених рахунків протягом 20-ти календарних днів з моменту їх отримання будь-якими частинами у зручній для сторін формі.

Згідно з п. 3.1. договору, приймання-передача продукції здійснюється на підставі замовлень, які направляються Покупцем в адресу Продавця факсом, за телефоном, електронною поштою. У замовленні сторони узгоджують найменування, асортимент, кількість продукції.

Датою приймання-передачі продукції вважається дата підписання та завірення печаттю накладної уповноваженим представником Покупця (п. 3.6. договору).

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання договірних зобов`янь (п. 7.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 24.02.09 № 0926-02, позивачем 03.02.11 за накладною № 030211 відповідно до підписаних між сторонами рахунків поставлено відповідачу товару на загальну суму 23160,00 грн.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі від 24.02.09 № 0926-02 здійснив частково, внаслідок чого заборгованість за поставлений на підставі накладної № 030211 становить 16000 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Позивачем напралено на адресу відповідача претензію від 01.10.11 про сплату існуючої заборгованості за спірним договором в розмірі 16000 грн.

У відповіді від 28.10.11 № 3/1-2116 на претензію позивача, відповідач визнає суму заборгованості в розмірі 16000 грн. та вказує, що докласть максимальних зусиль для проведення повного розрахунку у найближчий час.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 16000,00 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 16000,00 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем повністю.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 16000,00 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.09 № 0926-02, доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочення виконання рішення у справі № 17/5009/7032/11 на 4 місяці.

Проаналізувавши доводи відповідача суд не вбачає підстав для задоволення заяви ЗКПМЕ “Запоріжелектротранс” про розстрочку виконання рішення щодо оплати боргу, оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Відповідачем не обґрунтовано причини, що унеможливлюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 160 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 49, 69, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 2, код ЄДРПОУ 03328379, р/р 26007010000568 в РУ АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 305653) основний борг у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) 00 коп., 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 05.12.2011

05.12.2011