Справа № 2-1245/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2011 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарях Ігнатової О.Ю., Клімової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Про стягнення суми заборгованості »та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк »«Про визнання недійсним договору споживчого кредиту »,-
в с т а н о в и в:
09.07.2010 року позивач звернувся до Пролетарського райсуду м. Донецька з позовом про стягнення суми заборгованості до відповідачів, вказавши, що з відповідачем ОСОБА_1 25.03.2008 року був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11321168000, на підставі якого відповідач одержав кредит в іноземній валюті у розмірі 45000,00 доларів США, що на момент надання кредиту еквівалентно 227250,00 грн. з виплатою 13,50 % річних, на строк з 25.03.2008 року по 23.03.2018 року.
Згідно умов зазначених у договорі про надання споживчого кредиту № 11321168000 відповідач ОСОБА_1 зобовязалася щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 690,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів.
У звязку з тим, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобовязання за кредитним договором, тому станом на 11.06.2010 року загальна сума простроченої заборгованості склала 8553,96 доларів США, що еквівалентно 67720,84 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 2747,37 доларів США, що еквівалентно 21750,65 грн., прострочена заборгованість за відсотками -5806,59 доларів США, що еквівалентно 45970,19 грн.
Відповідно до п. 8.1 кредитного договору, у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та\або термінів сплати процентів за кредит, банк має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіціальним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Так, станом на 11.06.2010 року загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором складає 719,70 доларів США, що еквівалентно 5697,79 грн., з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 230,06 доларів США, що еквівалентно 1821,36 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 489,64 доларів США, що еквівалентно 3876,43 грн.
До теперішнього часу відповідачем ОСОБА_1 зазначені суми боргу не сплачені, а тому банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Станом на 17.06.2010 року, частина кредиту, що залишилась до виплати за кредитним договором і яку банк має право вимагати становить 39463,77 доларів США, що еквівалентно 312430,72 грн.
Крім того, для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 191125 від 25.03.2008 року, згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання відповідати перед кредитором по зобовязанням відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність з нею у разу порушення умов кредитного договору.
У зв'язку з викладеним, тому що співвідповідачі в добровільному порядку не виконують умови вищезгаданого договору, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 48737,43 доларів США, а також судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, а всього 1820,00 грн.
В подальшому позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у звязку з тим , що відповідачі продовжують порушувати приписи Кредитного договору та відповідно, сума боргу за кредитним договором зросла, вважає за доцільним збільшити розмір позовних вимог. Тому станом на 13.07.2011 року сума заборгованості за кредитним договором становить 56874,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.07.2011 року еквівалентно 453370,15 грн., яка складається з: - заборгованості за простроченим кредитом у сумі 5889,46 доларів США; - заборгованості за строковим кредитом у сумі 36321,68 доларів США; - заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом у сумі 12604,43 доларів США; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 669,02 доларів США; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 1390,01 доларів США.
У зв'язку з викладеним, тому що співвідповідачі в добровільному порядку не виконують умови вищезгаданого договору, тому позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 56874,60 доларів США, а також судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, а всього 1820,00 грн. .
Заперечуючи проти вказаного позову відповідач ОСОБА_1 04.07.2011 року звернулася до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»«Про визнання недійсним договору споживчого кредиту »в якому вказувала, що 25.03.2008 року між нею та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11321168000. Вважає, що зазначений кредитний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства та має бути визнаний судом недійсним. Договір порушує загальні принципи цивільного законодавства України та суперечить їх вимогам. Кредитний договір є договором про надання споживчого кредиту, а тому на нього розповсюджується дія ЗУ «Про захист прав сспоживачів», а істотна частина зазначеного договору суперечить нормам цього Закону. Під час укладання кредитного договору відповідач, як фахівець у галузі надання фінансових послуг мав попередити позивача, що договір укладається з відступленням від вимог чинного законодавства. Відповідач користуючись юридичною необізнаністю позивача зазначив несправедливі умови у кредитному договорі, які значно погіршують права позивача, як споживача та позичальника. Ввівши в оману позивача відповідач уклав кредитний договір з умовами, які значно збільшують права кредитора та які значно звужують права позичальника, тому просила визнати вказаний договір недійсним.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, що діє на підставі довіреності ОСОБА_3, підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити, з підстав на які він посилається в своєї позовної заяві ( а.с. 154), при цьому позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав в повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.
Відповідач за первісним позовом, а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надавши право представляти її інтереси в суді приватному підприємству «АНГЕЛИ»в особі представника ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, який в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав та пояснив про те, що дійсно між сторонами існують правовідносини, які виникли на підставі договорів, на які посилається позивач, в своєї позовної заяві. При цьому ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами вказаного договору та була з ними згодна, про що свідчить її підпис у договорі. На отримані кредитні кошти ОСОБА_1 придбала квартиру, яка знаходиться в іпотеці банку. Також був укладений договір поруки. На теперішній час ОСОБА_1 свої зобов»язання не виконує у зв»язку з тяжким матеріальним становищем, тому веде переговори з банком що до реструктурізації заборгованості за кредитом. Однак він вважає про те, що позивач не мав права в подальшому проводити підвищення відсоткової ставки за договором, так як це прямо заборонено ЦК України. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав в повному обсязі надавши пояснення аналогічні викладеним в зустрічній позивній заяві. Таким чином просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, а позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити та визнати договір споживчого кредиту недійсним. ( а.с. 53).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив про те, що вказаний кредит в установі позивача був отриманий ОСОБА_1., а він виступав як поручитель. В установі позивача він підписав договір поруки та необхідні документи. До укладення договору він з ОСОБА_1 домовилися про те, що вона за власні кошти буде погашати вказаний кредит. В 2011 році від позивача йому стало відомо про те, що кредит за договором не сплачується, з цього приводу він звертався до неї щодо погашення заборгованості. ОСОБА_1 пояснила йому про те, що продасть квартиру та буде виплачувати заборгованість за кредитом. Позов не визнає так як кредитні кошти він не отримував, а кошти повинна внести на погашення вказаного кредиту ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 і дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 526 ГК України зобов'язання повинне виповнюватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності зі ст. 530 ГК України якщо в зобов'язанні встановлений термін(дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.
Відповідно до вимог ст. 536 ГК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний платити відсотки.
Відповідно до вимог ст. ст. 549, 553, 554 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова чи сума інше майно, що боржник повинний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання. За договором поручительства поручитель доручається перед кредитором боржника за виконання їм свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поручительства не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя.
У відповідності до вимог параграфу 2 Глави 71 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст. 1048,1049,1050,1052 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
У судовому засіданні встановлено, що 25.03.2008 року між ПАБ «УкрСиббанк »та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11321168000, на підставі якого відповідач одержав кредит в іноземній валюті у розмірі 45000,00 доларів США, що на момент надання кредиту еквівалентно 227250,00 грн. з виплатою 13,50 % річних, на строк з 25.03.2008 року по 23.03.2018 року. Згідно умов зазначених у договорі відповідач ОСОБА_1 зобовязалася щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 690,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів. Відповідно до умов кредитного договору, при виникненні прострочення платежів погашення кредиту чи відсотків згідно графіка, кредитор набуває право вимоги дострокового погашення кредиту й інших нарахувань по ньому. За порушення строку погашення будь-яких грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, зокрема строків повернення кредиту та\або строків сплати процентів за кредит, Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіціальним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. (а.с.7-14).
Вказані надані позивачем грошові кошти в розмірі 45000 доларів США відповідачем ОСОБА_1 були отримані 26.03.2008 року, про що свідчить копія відповідної виписки з особового рахунку. ( а.с. 177 ).
З наданого договору поруки № 191125 від 25.03.2008 року вбачається, що поручитель відповідач по справі ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед кредитором ПАБ «УкрСиббанк »відповідати по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_1, які випливають з умов договору кредиту. У випадку невиконання позичальником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником по поверненню суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій. (а.с.20-21).
Разом з цим, у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_1 та банком було укладено договір іпотеки від 25.03.2008 року, відповідно до п. 1.1 договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3/1/201207 від 25.03.2008 року позивач як іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності житлову нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с. 157-161).
Згідно наданого розрахунку станом на 13.07.2011 року заборгованість за кредитним договором та інших нарахувань становить в загальній сумі 56874,60 доларів США, що еквівалентно сумі 453370,15 грн., з яких: 5889,46 доларів США заборгованість за простроченим кредитом; 36321,68 доларів США заборгованість за строковим кредитом; 12604,43 долари США заборгованість по простроченими процентами за користування кредитом; 669,02 долари США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1390,01 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом (а.с.126-134).
Вказаний розрахунок судом був перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
З копії вимог № 134-20/85 від 14.01.2010 року та № 134-20/86 від 14.01.2010 року надісланих на адресу відповідачів вбачається, що позивач звертався до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про погашення заборгованості за кредитом та процентам, яку вони отримали особисто, про що свідчить власноручно зроблений підпис в поштовому повідомленні про отримання листа. (а.с.162-165).
Відповідно до даних наданих Національним Банком України, станом на 13.07.2011 року ( на дату позовних вимог позивача ) НБУ встановив офіційний курс гривні до доларів США у розмірі 797,14 гривень за 100 доларів США (а.с. 180).
Стосовно зустрічної позовної заяви суд зазначає наступне.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, тобто комісійна винагорода самостійно встановлюється банками за виконання зобов*язань перед клієнтами за договором комісії, доручення, агентськими договорами.
Крім того, відповідно до п. 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у договорі про надання споживчого кредиту можуть зазначатися інші умови ,визначені законодавством України.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 26.03.2008 року отримала кошти від установи позивача у сумі 45000 доларів США, що еквівалентно 227250,0 грн. , що підтверджується копією заяви про видачу готівки № 15 від 26.03.2008 року та випискою за особовим рахунком за 26.03.2008 року ( а.с. 176-177), при цьому представником відповідача ОСОБА_1 не оспорювалось, що грошові кошти за кредитним договором були отримані нєю та використані за цільовим призначенням для придбання квартири.
Крім того, в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 також наголошувалося те, що ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору була ознайомлена з його умовами, її були роз»яснені права та обов»язки сторін по договору, а також ті негативні наслідки, які можуть настати у разі його невиконання. З умовами договору ОСОБА_1 була згодна, тому його посвідчила своїм підписом.
Таким чином передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Згідно зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 посилалася на ст. 230 ЦК України, відповідно до якої, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Однак, в судовому засіданні не встановлено фактів введення відповідача в оману при укладенні кредитного договору.
Посилання представника позивача за зустрічним позовом, на ту обставину, що спірний кредитний договір є недійсним внаслідок не відповідності діючому законодавству, не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки позивачем не надано доказів його недійсності, а тому в задоволенні зустрічним позовних вимогах слід відмовити.
Таким чином, оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про можливість задоволення позову ПАТ «Укрсиббанк»і стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 56874,6 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.07.2011 року становить 453370 гривень 15 копійок, з яких : 5889,46 доларів США заборгованість за простроченим кредитом; 36321,68 доларів США заборгованість за строковим кредитом; 12604,43 долари США заборгованість по простроченими процентами за користування кредитом; 669,02 долари США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1390,01 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відмовити з вищенаведених підстав.
У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору на користь держави в сумі 1700,00 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1052 ГК України, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Публічного акціонерного банку « УкрСиббанк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 « Про стягнення суми заборгованості » - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного банку « УкрСиббанк » на рахунок № 29090000000113 в ПАТ « УкрСиббанк », МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750 суму заборгованості за кредитним договором № 11321168000 від 25.03.2008 року в розмірі 56874,6 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.07.2011 року становить 453370 гривень 15 копійок, з яких : 5889,46 доларів США заборгованість за простроченим кредитом; 36321,68 доларів США заборгованість за строковим кредитом; 12604,43 долари США заборгованість по простроченими процентами за користування кредитом; 669,02 долари США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1390,01 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; судовий збір у розмірі 1700 гривень; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк » « Про визнання недійсним договору споживчого кредиту № 11321168000 від 25 березня 2008 року », - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя:І.В.Семіряд
Судове рішення № 21392361, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька) було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1245/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: