Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.12 Справа № 14/200/2011
За позовом
за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта - Лугань", м. Луганськ
про стягнення 11 769 грн. 71 коп. Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 426 від 28.12.11.
від відповідача: начальник юр. управління - ОСОБА_2, довіреність № 02-07/693 від 21.07.11.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 14 930 грн. 87 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким він зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта - Лугань" позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" не визнає та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. У відзиві вказано, що жодна із сторін ДТП, яка сталася 17.10.2008р., ані винний у ДТП ОСОБА_3, який є страхувальником ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань", ані потерпілий у ДТП ОСОБА_4, який є страхувальником Позивача(ПАТ "Страхова компанія "Країна") до ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" у встановлений законом строк не звернулися та документів, які б підтверджували неможливість своєчасного подання повідомлення та заяви про виплату страхового відшкодування ними не додано. Такі дії учасників ДТП, як зазначає відповідач, позбавили ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання та розмір заподіяної шкоди.
Відповідачем заявлено клопотання №02-07/54 від 10.01.2012 р., яким він просить суд залишити позовну заяву ПАТ "Страхова компанія "Країна" до ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" про стягнення 11769 грн. 71 коп. без розгляду, так як аналогічний позов розглядається Рубіжанським міським судом Луганської області і відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.06.2010 р. АСК "Оранта - Лугань" (правонаступник ПАТ " Страхова компанія "Оранта - Лугань") було залучено в якості співвідповідача у даній справі.
Дане клопотання судом відхиляється, оскільки ухвалою Рубіжанського міського суду від 20.12.10 зазначений позов залишений без розгляду (справа № 2-1440 2010 рік).
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
24.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»(надалі - Позивач) та ОСОБА_4 (надалі - Страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту (автомобільного), що переданий під заставу №21/537/2.1.5.1. (далі - Договір страхування), згідно з яким Позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати Страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «8иЬаш Рогезіег», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).
У відповідністю з Законом України «Про акціонерні товариства»04.02.2010 року була проведена державна реєстрація змін назви з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія ¦ Країна», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна».
17.10.2008 року, в м. Рубіжне Луганської обл. відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП). Громадянин ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на порушення Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Рубіжанського міського суду Луганської обл. від 10.11.2008 року винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, за фактом даного ДТП, було визнано гр. ОСОБА_3
З метою визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, Позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 710/10 від 20.10.2008 року вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становила 11769,71 грн.
Отже, розмір виплаченого страхового відшкодування розраховувався наступним чином: (11769,71 грн. - 0,00 грн. = 1Г 769,71 грн., де:
11769,71 грн. - вартість відновлювального ремонту, згідно Висновку №710/10 від 20.10.2008 року;
0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування.
Позивач на виконання умов Договору страхування, за заявою Страхувальника від 20.10.2008, перерахував суму страхового відшкодування у загальному розмірі 11769,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 826 від 19.12.2008 року.
Зважаючи на той факт, що цивільно-правовова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Відповідача на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2863225 строк дії з 23.01.2008 по 22.01.2009, з метою досудового врегулювання заявленої вимоги, на адресу Відповідача Позивачем було направлено Претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. №6013 від 30.09.2011 року. Однак, станом на дату подачі позову Відповідач матеріальних збитків не відшкодував та відповіді на претензію не надіслав.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11769,71 грн.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно п. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, "особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом".
Крім того, відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" від 04.01.2001 року № 2745-ІП "до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток".
Таким чином, Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду ПАТ «СК «Країна»в порядку регресу у сумі 11259 грн. 71 коп.
На час подання позову відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.
Умовами договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановленої страховим полісом №ВВ/2863225 строк дії з 23.01.2008 по 22.01.2009 передбачено безумовну франшизу у розмірі 510 грн.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
В силу ст. 37.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума франшизи у повному обсязі має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Оскільки 510 грн., що не були сплачені відповідачем на користь позивача є франшизою, передбаченою умовами договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підстави для їх стягнення відсутні.
У відзиві Відповідач зазначає, що відмовляється виплачувати Позивачу страхове відшкодування в порядку регресу, оскільки ні гр. ОСОБА_4 (потерпіла особа), а ні гр.ОСОБА_3 (Страхувальник Відповідача за Полісом) не повідомили Відповідача про ДТП протягом 3-х робочих днів як це передбачено ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Однак, таке твердження суперечать вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, прийняття рішення Відповідачем про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування»не є обгрунтованим, оскільки норми Закону України «Про страхування»є загальними, а норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- спеціальними, при конкуренції цих норм перевагу мають спеціальні.
Ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить виключний перелік випадків, коли шкода не відшкодовується Відповідачем, і несвоєчасне повідомлення страхувальником або потерпілим про настання страхового випадку до цього переліку не входить.
У випадку прострочення строку повідомлення Відповідача водієм забезпеченого ТЗ, який спричинив ДТП, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або такого водія (п. «ґ»ст. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Крім того, суд враховує, що між позивачем і відповідачем склались відносини щодо відшкодування в порядку регресу спричиненої шкоди позивачу, а не сплати страхового відшкодування.
Дані відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, який не передбачає можливості відмови у відшкодуванні шкоди за наведеними обставинами.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1350 грн. 81 коп. покладаються на відповідача, пропорційно сумі позовних вимог, які задовольняються - 11259 грн. 71 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача оскільки в стягненні 510 грн. - відмовляється
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта - Лугань" про стягнення 11769 грн. 71 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта - Лугань", м. Луганськ, вул. Оборонна, 20, код 02305867, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код 20842474, спричинену шкоду 11259 грн. 71 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1350 грн. 81 коп. Видати наказ.
3. В частині стягнення 510 грн. відмовити.
У судовому засіданні 06.02.2012 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Дата підписання рішення 13 лютого 2012 року.
Суддя Є.А.Лісовицький
Судове рішення № 21370975, Господарський суд Луганської області було прийнято 06.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/200/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: