Рішення № 21370497, 23.01.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.Справа № 5013/2354/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/2354/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НП ПТФ "Кран-Сервіс";

про стягнення 16 733 грн. 28 коп.

Представники:

позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 73/к від 14.10.11 ;

відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № 10 від 21.09.11.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (далі по тексту - ТОВ "Рабен України") звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НП ПТФ "Кран-Сервіс" 16 733 грн. 28 коп., в тому числі 14 639 грн. 27 коп. штрафу за вимушений простій автомобілів, 395 грн. 86 коп. "3% річних сукупно по всім Рахункам", 1 698 грн. 15 коп. "інфляційних збитків по Рахункам", судовий збір.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 32412606, зазначений у позовній заяві у реквізитах відповідача, має товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (далі по тексту - ТОВ "НВ ПТФ "Кран-Сервіс") вимоги заявника не визнало, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись у відзиві на позов на те, що

автомобілі були подані 29.07.10;

твердження позивача про вину відповідача у ненормативному простої автомобілів при проходженні Російської митниці спростовується фактом завантаження та проходження митниці України;

згідно ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України, проценти на неустойку не нараховуються.

У засіданні господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 28.12.11 до 14:40 16.01.12, з 16.01.12 до 14:05 23.01.12, 23.01.12 з 14:08 до 14:27.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

За заявкою-договором без номера від 27.07.10 ТОВ "Рабен Україна" - експедитор зобов'язалося за плату та за рахунок замовника забезпечити надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні, а замовник - ТОВ "НВ ПТФ "Кран-Сервіс" зобов'язалося своєчасно проводити оплату наданих послуг. Строк завантаження у три автомобілі крану у розібраному вигляді сторони договору визначили - 28.07.10 із місцем митного оформлення - м. Олександрія, строк доставки вантажу - 02.07.10 до ВАТ "Пелла" (м. Отрадне, Росія).

Відповідно до ч. 1 ст. 179,ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Названий договір-заявка є договором транспортного експедирування у розумінні ст. 316 Господарського кодексу України, ст. 929 Цивільного кодексу України. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб, що передбачено ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України.

З метою експедирування вантажу, передбаченого заявкою-договором від 27.07.10, ТОВ "Рабен Україна" - замовник та ПП "Кремавтотранс" - експедитор підписали три договори-заявки від 27.07.10 № 135-008.

Позивачем надані господарському суду копії трьох міжнародних автомобільних накладних (СМ) без номерів, з яких вбачається відправлення вантажу, в тому числі по двох СМР 30.07.10, перевезення його ПП "Кремавтотранс", відмітка Санкт-Петербурзької митниці про надходження товару 06.08.10, отримання товару ТОВ "Пелла" 10.08.10 від ПП "Кремавтотранс".

Докази наявності спору між ПП "Кремавтотранс" та ТОВ "Рабен Україна" щодо виконання умов заявок-договорів від 27.07.10 № 135-008 відсутні.

Зазначаючи у позовній заяві про те, що наднормативний простій при завантаженні ТОВ "НВ ПТФ "Кран-Сервіс" двох автомобілів склав 1 добу, а розвантаження при доставці вантажоодержувачу трьома автомобілями крану відбулося 10.08.10, що призвело до вимушеного простою автомобільного транспорту на 4 доби ( з 07.08.10 до 10.08.10), посилаючись на умови п. 7 заявки-договору від 27.07.10, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, України ТОВ "Рабен Україна" просить стягнути вищеназвані суми з відповідача.

Господарський суд вважає вимоги заявника необґрунтованими.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойку, штраф, пеню), що встановлено ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Безпосередньо названий Кодекс не містить визначення неустойки, штрафу, пені.

Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, про що вчиняється правочин у письмовій формі.

За умовами п. 7 заявки-договору від 27.07.10 штраф за понаднормативний простій автомобіля під завантаженням/розвантаженням і митним оформленням сплачується замовником у розмірі еквіваленту у гривнях 100 євро за кожну добу простою, включаючи вихідні та святкові дні, якщо автомобіль був наданий раніше, ніж за 36 годин до початку таких на території України, або у разі, якщо авто подане раніше, чим за 12 годин до початку вихідних або святкових днів на території іноземних держав.

Сума, яка підлягає сплаті замовником , не є штрафом у розумінні ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, договором або законом можуть бути встановлені і інші види забезпечення виконання зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищевикладеного сума, яка підлягає сплаті замовником за умовами п. 7 заявки-договору від 27.07.10 є штрафною санкцією у розумінні Господарського кодексу України та видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні Цивільного кодексу України.

Оскільки штрафна санкція є забезпеченням виконання зобов'язання і не є боргом, то вимога ТОВ "Рабен України", що ґрунтується на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України "Відповідальність за порушення грошового зобов'язання" про зобов'язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, є безпідставною.

Безпосередньо ціна договору, як вказано у п. 1 заявки-договору від 27.07.10, включає затрати експедитора на виконання доручення замовника та винагороду експедитора.

Те, що 14.10.10 позивач надсилав відповідачу із претензією рахунки-фактури від 10.08.10 № КІ-003531 на суму 4 182 грн. 65 коп., № КІ-0003532 на суму 5 228 грн. 31 коп., № КІ-0003533 на суму 5 228 грн. 31 коп., дійсні для сплати штрафних санкцій за простій до 11.08.10, не є підставою для виникнення в останнього грошового зобов'язання по сплаті таких сум, зважаючи на те, що сама по собі вимога кредитора до боржника сплатити суму як забезпечення виконання зобов'язання не є самим грошовим зобов'язанням.

Особа, якій сплачується сума, у п. 7 заявки-договору від 27.07.10 не зазначена. Заявник позову не виклав і не довів підстав, за яких сплата штрафу є грошовим зобов'язанням ТОВ "НВ ПТФ "Кран-Сервіс" перед ТОВ "Рабен Україна".

Господарський суд звертає увагу й на ту обставину, що надсилаючи рахунки 14.10.10, суми, на які збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції та річних заявник розраховує з 13.08.10, без доведення підстав.

Як передбачено умовами п. 2, п. 6 заявки-договору від 27.07.10, експедитор забезпечує подання під завантаження технічно справний транспортний засіб і зобов'язується дотримуватися строки доставки вантажу; нормативний простій під завантаженням/вивантаженням та митним оформленням на території іноземних держав складає 24 години, нормативний простій під завантаженням/вивантаженням і митним оформленням на території України становить 48 годин.

Ні позивачем, ні відповідачем не були надані господарському суду докази на підтвердження того, коли експедитор забезпечив подання під завантаження автомобільного транспорту. Те, що СМР складена замовником 30.07.10 не є доказом невиконання ним умов договору щодо дати завантаження автотранспорту (час завантаження у договір не визначено).

Докази на підтвердження дати подання автомобілів для їхнього завантаження відсутні, тому відсутні й докази понаднормативного простою таких автомобілів під завантаження.

Вказуючи у позовній заяві про те, що внаслідок виявлених недоліків в оформленні товарно-супровідних документів вантажу при проходженні Російської митниці, вимушений простій автомобільного транспорту позивача склав 4 доби, ТОВ "Рабен Україна" не вказало, які саме недоліки були допущені вантажовідправником при оформленні СМР, виявлені Російською митницею.

У доданих до позовної заяви копіях міжнародних автомобільних накладних містяться лише відмітки Санкт-Петербурзької митниці про дату надходження товару.

Господарський суд, крім того, що відсутні обґрунтування й докази понаднормативного простою, пов'язаного з митним оформленням, дані про особу, якій замовник сплачує штраф, звертає увагу на те, що подання автомобілів під завантаження/розвантаження не є обов'язком замовника, а також й на те, що ТОВ "Рабен Україна" не зазначило в чому полягало порушення - подання автомобіля раніше чим за 36 годин до початку вихідних і святкових днів на території України чи за 12 годин до початку таких днів на території іноземних держав, та яких саме.

Порушення відповідачем господарського зобов'язання за договором експедирування та підстави для стягнення з нього штрафної санкції позивачем не доведено.

Позов задоволенню господарським судом не підлягає.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника позову.

У засіданні 23.01.12 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар

Повне рішення підписано 27.01.12.