Рішення № 21370495, 02.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2012 р.Справа № 5013/2409/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Долинського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі якої виступає Долинська районна державна адміністрація, Кіровоградська область, м. Долинська

до відповідача: фермерського господарства "Восход", Кіровоградська область, Долинський район, с. Маловодяне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділу Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Долинська

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Іванівської сільської ради Долинського району, Кіровоградська область, Долинський район, с. Іванівка.

про стягнення 48425,59 грн

за участю представників:

від прокуратури - старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області - Гетманець А.О., посвідчення № 1170;

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали,

від третіх осіб - участі не брали.

Прокурором Долинського району в інтересах Долинської районної державної адміністрації подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 25.11.2011 № 02-3735 вих-11 про стягнення з фермерського господарства "Восход" шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки загальною площею 49,7 га із земель державної власності на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області у сумі 48425,59 грн.

В судовому засіданні прокурором надано остаточну заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої прокурор просить стягнути з ФГ "Восход" на користь Долинської РДА шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки площею 49,7 га в сумі 48425,59 грн, перерахувавши кошти на р/р 33118331700169, код 37983323, МФО 823016, банк ГУДКСУ м. Кіровоград, в дохід Іванівської сільської ради Долинського району та стягнути судовий збір в дохід державного бюджету (том 2 а.с. 40).

Позивач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.

Поряд з тим, 16.12.2011 на адресу суду надійшла заява позивача про підтримання позовних вимог Долинської районної державної адміністрації від 15.12.2011 № 01-11-436/1 (том 1 а.с. 60-62).

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.01.2012 № 02837789 (том 2 а.с. 33) та підписом голови ФГ "Восход" на примірнику ухвали від 24.01.2012 про відкладення розгляду справи (том 2 а.с. 47).

Поряд з тим, відповідачем направлено заперечення проти позову від 10.01.2012 (том 2 а.с. 6), за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та повідомляє про оскарження до Дніпроптеровського апеляційного адміністративного суду постанови Долинського районного суду від 18.10.2011 про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Долинському районі, Долинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій відділу Держкомзему у Долинському районі та скасування припису № 000070/06 від 22.06.2011, виданого Державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель у Долинському районі Ольховською І.Ф. голові СФГ "Восход" ОСОБА_1 про звільнення в 30-денний строк земельної ділянки як нечинного та про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 72,3 га, розташованої на території Іванівської сільської ради Долинського району, укладеного 16.03.2011 між СФГ "Восход" та Долинською районною державною адміністрацією на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За викладених обставин, відповідач зазначає, що господарський суд не може винести своє рішення по даному позову прокурора.

Доказів на підтвердження відкриття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства "Восход" на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2011 або результатів розгляду вказаної апеляційної скарги апеляційною інстанцією відповідачем не надано.

Одночасно відповідачем надано заяву від 10.01.2012, за змістом якої відповідач просить в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити сплату шкоди в сумі 48425,59 грн строком на три роки з розрахунку 16141,70 грн щорічно, мотивуючи знаходженням господарства в тяжкому матеріальному становищі (том 2 а.с. 4).

Крім того, відповідачем 30.12.2011 подавалась заява від 28.12.2011, за змістом якої відповідач у зв'язку ізі сплатою у 2011 році за користування землею податку у сумі 11799,00 грн, просив вказану суму виключити з суми заподіяної шкоди та сплату залишку шкоди в сумі 36626,59 грн в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити строком на три роки (том 1 а.с. 87).

Третьою особою (Відділом Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області) не забезпечено участі в судовому засіданні уповноваженого представника, однак надано письмові пояснення від 09.12.2011 № 1116/01-10, за змістом яких повідомлено про підтримання позовних вимог (том 1 а.с. 33 - 36).

Представник третьої особи (Іванівської сільської ради) також не прибув в судове засідання без повідомлення причин неприбуття.

Поряд з тим, Іванівською сільською радою засобами факсимільного зв'язку направлено заяву від 01.02.2012 № 02-18/17, за змістом якої повідомлено про підтримання позовних вимог та прохання слухати справу без участі представника сільської ради.

У зв'язку зі спливом строку вирішення спору, господарський суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відділом Держкомзему у Долинському районі 22.06.2011 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що використання ФГ "Восход" земельних ділянок загальною площею 49,7 га ріллі із земель державної власності на території Іванівської сільської ради для вирощування сільськогосподарських культур, суперечить вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України та згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" є самовільним зайняттям, відповідальність за яке передбачена пунктом б статті 211 Земельного кодексу України та статтею 53-1 КУпАП.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.06.2011 (том 1 а.с. 41, 42), внесено припис від 22.06.2011 № 000070/06 про звільнення в 30-денний термін самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її власнику відповідно до акта приймання-передачі (том 1 а.с. 53), складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2011 № 000030/06 (том 1 а.с. 54), складено акт обстеження земельної ділянки від 22.06.2011 № 03/06 (том 1 а.с. 57, 58), виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки СФГ "Восход" на території Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 49,7 га на загальну суму 48425,59 грн (том 1 а.с. 43).

Вказані документи підписані головою ФГ "Восход" ОСОБА_1

Як зазначає прокурор, користування відповідачем вищевказаною земельною ділянкою є неправомірним, оскільки у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на зайняту земельну ділянку.

Між Іванівською сільською радою Долинського району (Орендодавець) та СФГ "Восход" (Орендар) 16.03.2001 на Долинській філії Кіровоградської біржі нерухомості укладено договір оренди землі, у пункті 1 якого зазначено, що Іванівська сільська рада Долинського району згідно рішення дев'ятої сесії Іванівської сільської ради двадцять третього скликання від 29.02.2000 № 46, надає із земель запасу району земельну ділянку, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області площею 72,3 га. В оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області площею 72,3 га , яка розташована в полі № 1 - 72,3 га, в т.ч. 72,3 га ріллі (далі договір, том 1 а.с. 48-51).

У пункті 2.2 договору зазначено, що договір укладається строком на десять років з 29.02.2000 по 29.02.2010.

По закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до закінчення цього договору.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Договір зареєстровано на Долинській філії товарної біржі "Кіровоградська біржа нерухомості" згідно з протоколом відкритих біржових торгів № 083/01 від 16.03.2001 і, як зазначено в договорі, він не підлягає ноторіальному посвідченню.

Згідно відмітки на договорі, договір зареєстровано в районному відділі земельних ресурсів за № 3 від 23.03.2001.

В матеріалах справи наявна заява відповідача від 24.01.2011 (вх. № 01-10-3 від 25.01.2011), адресована голові Долинської районної державної адміністрації, про надання дозволу на поновлення договору оренди землі площею 72,3 га на 10 років, яка знаходиться на території Іванівської сільської ради (том 1 а.с. 63).

У заяві зазначено, що термін договору від 16.03.2001 по 16.03.2011.

Долинською районною державною адміністрацією на дане звернення надано відповідь 04.04.2011 № 01-12-6/1, за змістом якої зазначено, що у зв'язку з набранням чинності новим Земельним кодексом України право оренди набувається на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону, тому дана земельна ділянка буде виставлена на аукціон для продажу права оренди земельних ділянок державної та комунальної власності згідно зі ст. ст. 127, 134, 135, пункту 12 десятого розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України (том 1 а.с. 64 - 66).

В подальшому, а саме 25.05.2011 Долинською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 444-р "Про передачу земельної ділянки у землі запасу державної власності", згідно якого передано земельну ділянку загальною площею 72,3 га ріллі, які перебували у користуванні СФГ "Восход" до вільних земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради для подальшого використання за цільовим призначенням у зв'язку з непоновленням договору оренди землі зареєстрованого у районному відділі земельних ресурсів за № 3 від 23.03.2001 (том 1 а.с. 14).

Згідно статті 12 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на день укладення договору) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

У статті 16 вказаного Закону зазначено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

У разі надання земельної ділянки в оренду в порядку відведення договір оренди підписується після перенесення її меж у натуру (на місцевість).

Термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) згідно статті 17 вказаного Закону, визначається за погодженням сторін, але не більш як на п'ятдесят років.

Так, сторони при укладенні 16.03.2001 договору оренди землі погодили, що договір укладається строком на десять років з 29.02.2000 по 29.02.2010.

Таким чином, термін дії договору закінчився 29.02.2010. Доказів на підтвердження внесення змін у договір сторонами не надано.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" в чинній редакції, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (ч. 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент закінчення строку дії договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно чинної редакції частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що підставою для укладання договору оренди землі є згода орендодавця, яка у відповідності до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" оформлюється відповідним рішенням органу виконавчої влади. Таким рішенням відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" є розпорядження голови місцевої державної адміністрації.

Повноваження Долинської райдержадміністрації на розпорядження земельними ділянками загальною площею 49,7 га випливає з факту знаходження відповідних земельних ділянок за межами населеного пункту та положень статті 17 і пункту 12 розділу 10 "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Так, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно інформації, наданої відділом Держкомзему у Долинському районі від 09.12.2011 № 1117/01-10, спірні земельні ділянки загальною площею 49,7 га знаходиться за межами населеного пункту (том 1 а.с. 31).

Закон України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент закінчення строку дії спірного договору оренди) у ст. 33 передбачив, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто, на відміну від відповідних норм ЦК України та ГК України, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. До того ж вказана норма не передбачає зміну відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.

Відповідно до п. 7 ст. 13, п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Позивачем не приймалось рішення про поновлення договорів оренди спірної земельної ділянки або укладення нового договору, більше того відсутність наміру підтверджується направленим на адресу відповідача листом від 04.04.2011 № 01-12-6/1, тому за відсутності відповідного волевиявлення відповідного органу виконавчої влади, відсутні правові підстави для визнання продовженою дії договору оренди землі на тих же умовах на той же строк.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій підпункту 2.1.) і обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно врахувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Враховуючи викладене вище, норми Земельного кодексу України щодо можливості використання землі лише за наявності правовстановлюючих документів на неї, в даному випадку договору оренди, відсутність доказів, які свідчили б про своєчасне вжиття відповідачем заходів до оформлення права на спірну земельну ділянку, господарський суд приходить до висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із порушень земельного законодавства, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок, що передбачено статтею 211 Земельного кодексу України.

Як зазначено у пункті 3.6 постанови Пленуму ВГСУ № 6 у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

Саме цією Методикою і керувався інспектор під час розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту с. Іванівка, про що також зазначено відділом Держкомзему у наданих письмових пояснень (том 1 а.с. 33-36).

Так, згідно розрахунку, розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 49,7 га складає 48425,59 грн.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (пункт 3.7 постанови Пленуму ВГСУ № 6).

У пункті 3.8 постанови Пленуму ВГСУ № 6 зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Відповідач зазначає, що дана господарська справа не може бути розглянута до перегляду в апеляційному порядку постанови Долинського районного суду від 18.10.2011, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Долинському районі, зокрема, про визнання неправомірними дій відділу Держкомзему у Долинському районі та скасування припису № 000070/06 від 22.06.2011, виданого державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель у Долинському районі Ольховською І.Ф. голові СФГ "Восход" ОСОБА_1 про звільнення в 30-денний строк земельної ділянки як нечинного.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Поряд з тим, доказів на підтвердження відкриття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства "Восход" на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2011 або результатів розгляду вказаної апеляційної скарги апеляційною інстанцією відповідачем не надано.

Відтак, господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі.

Окрім того, господарський суд враховує також те, що відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Так як припис носить рекомендаційний характер, то тільки у разі його невиконання особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Вина ж голови фермерського господарства "Восход" ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 197-1 КК України доведена постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2011 (том 1 а.с. 40), тобто дана особа притягувалась до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, то зазначений вирок являється доказом цивільного правопорушення відповідача та підставою для відповідальності за завдану майнову шкоду державі.

До того ж господарський суд прийшов до висновку про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем та, як було повідомлено учасниками судового процесу у попередніх судових засіданнях, відповідачем вже не займається спірна земельна ділянка.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором доведено належними доказами факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та склад цивільного правопорушення в діях відповідача як підстави для настання цивільної відповідальності, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача від 28.12.2011, за змістом якої відповідач у зв'язку зі сплатою у 2011 році за користування землею податку у сумі 11799,00 грн, просив вказану суму виключити з суми заподіяної шкоди.

По-перше, відповідачем не надано доказів сплати 11799,00 грн та відповідного розрахунку з урахуванням даних податкової інспекції, наявності інших договірних відносин, розміру нарахувань та сплачуваних сум.

По-друге, за інформацією Долинської МДПІ та прокурора, даний податок за користування землею в сумі 11799,00 грн був сплачений на р/р 33217812700169 "орендна плата за землю", а кошти в сумі 48425,59 за шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки, повинні бути сплачені на р/р 33118331700169, код 37983323, МФО 823016, банк ГУДКСУ м. Кіровоград.

Тобто, у разі певної переплати відповідачем, він має право захистити своє порушене право в окремому порядку.

Окрім того, відповідачем у справі подано: 30.12.2011 заяву від 28.12.2011, за змістом якої з посиланням на статтю 121 Господарського процесуального кодексу України просить господарський суд розстрочити сплату шкоди у сумі 366626,59 грн строком на три роки та 10.01.2012 також заяву про розстрочення в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України суму збитків в розмірі 48425,59 грн на три роки, мотивуючи тяжким фінансовим становищем господарства.

Господарський суд не вбачає підстав для розгляду по суті вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З огляду на зміст вказаної процесуальної норми положення статті 121 ГПК України, на яку посилається відповідач у своїй заяві, можуть бути застосовані господарським судом лише на стадії виконання судового рішення та вже безпосередньо після видачі судом виконавчого документа на його виконання у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, господарський суд дійшов висновку стосовно порушення відповідачем процесуального порядку, встановленого ГПК України, для подання відповідної заяви.

У відповідності до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Поряд з цим, таким правом господарський суд у даному випадку не користується, оскільки відповідачем не подано на вимогу господарського суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів стосовно тяжкого матеріального становища фермерського господарства "Восход", які неодноразово вимагались судом в ухвалах про відкладення розгляду даної справи.

З урахуванням вказаного заява ФГ "Восход" про розстрочку виконання рішення у даній справі господарським судом не розглядається.

Враховуючи вимоги статті 49 Господарського процесуального кодексу України та норми Закону України "Про судовий збір" на відповідача у справі покладаються судові витрати стосовно сплати судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Восход" (28505, Кіровоградська область, Долинський район, село Маловодяне, вул. Пушкіна, будинок № 47, ідентифікаційний код 23223441) на користь Долинської районної державної адміністрації (28500, Кіровоградська область, м. Долинка, вул. Леніна, 33, ідентифікаційний код 04055216) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 49,7 га в сумі 48425,59 грн, перерахувавши кошти в дохід Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області на р/р 33118331700169, код 37983323, МФО 823016, банк ГУДКСУ м. Кіровограда.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Восход" (28505, Кіровоградська область, Долинський район, село Маловодяне, вул. Пушкіна, будинок № 47, ідентифікаційний код 23223441) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 38037409, МФО 823016, № рахунку 31216206700002, код платежу та назва - 22030001 "Судовий збір") - судовий збір у сумі 1411,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Рішення направити:

- Долинській районній державній адміністрації (28500, Кіровогардська область, м. Долинська, вул. Леніна, 28);

- фермерському господарству "Восход" (28505, Кіровоградська область, Долинський район, село Маловодяне, вул. Пушкіна, буд. 47);

- Відділу Держкомзему у Долинському районі (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Тесленка, 51);

- Іванівській сільській раді (Кіровоградська область, Долинський район, с. Іванівка).

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 07.02.2012