Ухвала суду № 21349123, 08.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

08.02.12 р. № 5006/13/23-63/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ кріплення», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтно – строительная фирма «Сван», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості в сумі 7840грн.69коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Світ кріплення», м. Дніпропетровськ (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтно – строительная фирма «Сван», м. Донецьк (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7840грн.69коп. про стягнення заборгованості в сумі 7840грн.69коп.

Зазначена позовна заява була подана безпосередньо до господарського суду Донецької області через канцелярією суду 06.02.2011р. та зареєстрована за Вх. № 06-06/593.

При поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України, а саме:

Як зазначено у п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як вбачається із наявних в матеріалах позовної заяви доказів, у якості доказу відправки копії позовної заяви відповідачу позивачем надані поштова квитанція від 03.02.2012р. та опис вкладення до цінного листа.

Однак, дослідивши наданий позивачем опис вкладення до цінного листа суд встановив, що він не може вважатися належним доказом надсилання копії позовної заяви з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю „Ремонтно – строительная фирма «Сван», м. Донецьк, оскільки не містить відбитку календарного штемпеля органу поштового зв’язку місця приймання та будь-яких відміток відповідальних осіб.

Поданий Товариством з обмеженою відповідальністю „Світ кріплення», м. Дніпропетровськ до позовної заяви фіскальний чек від 03.02.2012р. без опису вкладення або списку відправлень, засвідчених підписами працівника пошти та відбитком календарного штемпеля, не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, оскільки квитанція є лише розрахунковим документом і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв’язку.

Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не надано належного доказу направлення копії позову з додатками сторонам, то відповідно до вимог ГПК України - це є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

2. Відповідно до вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату у встановлених порядку та розмірі судового збору.

В якості доказу оплати судового збору позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 2600430171 від 25.01.2012р. на суму 1609грн.50коп.

Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Згідно п. 12 Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 державне мито сплачується, відповідно до статті 6 Декрету "Про державне мито", за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування

Таким чином, звертаючись до господарського суду з позовом, позивач у відповідному порядку (за встановленими реквізитами для перерахування судового збору по заявам, які розглядаються господарським судом Донецької області) та розмірі сплачує судовий збір до Державного бюджету України.

В свою чергу Управління державного казначейства в Київському районі м.Донецька листом від 30.01.2012р. №03-50/159 доведено наступні реквізити для перерахування судового збору за позовами, що подаватимуться з 06.02.2012р. до Господарського суду Донецької області Отримувач: Управління державної казначейської служби (УДКС) у Київському районі м.Донецька Донецької області, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016 ЄДРПОУ: 38034002, Рахунок: 31217206783006, Код бюджетної класифікації: 22030001, призначення платежу: у другому рядку цієї графи необхідно зазначити: „Судовий збір за позовом ____ (скорочене найменування позивача) у госп. суд Дон. обл. (код ЄДРПОУ суду 03499901) та вказати пункт з таблиці ставок судового збору, яким визначається розмір збору у конкретному випадку (див. ч.2 ст.4 ЗУ „Про судовий збір”).

Однак, всупереч належним реквізитам оплати зазначеної суми, у платіжному дорученні № 2600430171 від 25.01.2012р. вказаний невірний рахунок для оплати судового збору щодо розгляду позовної заяви у господарському суді Донецької області.

Пункт 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

При цьому, за приписами абз.1 цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов’язані з вирішенням спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене і керуючись п. 2 ст.57, п. 4, п. 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю „Світ кріплення», м. Дніпропетровськ та додані до неї документи.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява № 9/12 від 18.01.2012р. з доданими до неї документами всього на 43 аркушах.

Суддя Макарова Ю.В.