Рішення № 21349120, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 29/286

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «СИББ», с.Новофедорівка, Миколаївська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 181440,00грн., пені у сумі 7011,54грн., 3% річних у розмірі 1357,07грн., інфляційних витрат у сумі 181,44грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю); ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 виданий Бережанським РВ УМВС в Миколаївській області від 19.09.2003р.);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «СИББ», с.Новофедорівка, Миколаївська область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот», м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 181440,00грн., пені у сумі 7011,54грн., 3% річних у розмірі 1357,07грн., інфляційних витрат у сумі 181,44грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №05-10/М від 02.02.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №05-10/М від 02.02.2010р., акту приймання-передачі до договору №05-10/М від 02.02.2010р., податкової накладної, видаткової накладної, претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

06.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот», витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Приватного підприємства «СИББ» також надані належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №05-10/М від 02.02.2010р., акту приймання передачі до договору №05/10/М від 02.02.2010р., податкової накладної, видаткової накладної, правоустановчих документів Приватного підприємства «СИББ».

12.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення у яких зазначає, що Позивач замість рахунку наведених сум з 22.08.2011р. по 21.11.2011р. просить суд прийняти уточнення розрахунку замість розрахунку з 22.08.2011р. по 21.11.2011р. з 23.08.2011р. по 22.11.2011р. (при цьому розрахункова кількість днів прострочення 91 та інша частина розрахунку залишається незмінними.

В порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 31.01.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 31.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83007, м.Донецьк; 83056, Донецька область, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, буд. 86А, офіс 9; 83007, м.Донецьк, вул.Жмури, 1; 83055, м.Донецьк, а/с 6637.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2010 року між Приватним підприємством «СИББ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волот» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №05-10/М, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених даним договором, Продавець зобовязується передати у власність Покупця масло нерафіноване (в подальшому іменується Товар) у кількості 120 (сто двадцять) тонн +/-10%, які відповідають ДСТУ 4492:2005: Масло соняшникове. Технічні умови, а Покупець зобовязується прийняти Товар та здійснити розрахунки за Товар у строки, у розмірі та у порядку, передбаченому даним Договором.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- ціна товару який продається складає 7000,00 (см тисяч) за 1 метричну тону Товару (п.5.1 Договору);

- загальна сума товару, який поставляється, встановлюється виходячи з загальної кількості (залікової ваги) товару, що поставляється та його ціни та складає 840000,00грн. +/-10%, у тому числі ПДВ (п.5.2 Договору);

- оплата за товар який продається за даним договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця за згодою Сторін, у любій формі, яка не суперечить діючому законодавству України. Письмова угода Сторін про альтернативну форму розрахунку встановлюється у Додаткових угодах, які є невідємною частиною даного Договору (п.5.3 Договору);

За умовами п.6.5 договору у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару, вказаного у специфікаціях до даного Договору, він зобовязується уплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

У розділі 9 договору Сторони встановили, що договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даним договором.

На виконання умов договору Позивачем була здійснено поставку Відповідачу масла соняшникового нерафінованого у кількості 25,92 тонн, що підтверджується актом приймання передачі від 24.02.2010р., на загальну суму 181440,00грн., що підтверджується видатковою накладною №32 від 24.02.2010р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень.

Факт поставки також підтверджується податковою накладною, яка міститься в матеріалах справи.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 05.08.2011р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 181440,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі , враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №05-10/М від 02.02.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 181440,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 181440,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія, яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити отриманий товар у розмірі 181 440грн. (докази отримання підтверджуються поштовим повідомленням) є вимогою оплати заборгованості у розмірі 181440,00грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність у Позивача права на стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 181 440грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 181,44грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1357,07грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 181,44грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 1357,07грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.6.5 договору у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару, вказаного у специфікаціях до даного Договору, він зобовязується уплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку про задоволення у повному обсязі у сумі 7011,54грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «СИББ», с.Новофедорівка, Миколаївська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 181440,00грн., пені у сумі 7011,54грн., 3% річних у розмірі 1357,07грн., інфляційних витрат у сумі 181,44грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (83056, Донецька область. м.Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 86а, офіс 9, ЄДРПОУ 35420955, р/р 260080133268 у ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь Приватного підприємства «СИББ» (57437, Миколаївська область, Бережанський район, с.Новофедорівка, вул. Гагаріна, 29, ЄДРПОУ 34129574, р/р 26005150100005 у Одеській філії ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537) заборгованість у розмірі 181440,00грн., пеню у сумі 7011,54грн., 3% річних у розмірі 1357,07грн., інфляційних витрат у сумі 181,44грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (83056, Донецька область. м.Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 86а, офіс 9, ЄДРПОУ 35420955, р/р 260080133268 у ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь Приватного підприємства «СИББ» (57437, Миколаївська область, Бережанський район, с.Новофедорівка, вул. Гагаріна, 29, ЄДРПОУ 34129574, р/р 26005150100005 у Одеській філії ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537) судовий збір у сумі 3799,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.12р.