Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.02.12 р. Справа № 29/309
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область
про: стягнення заборгованості у розмірі 6229,44грн., пені у розмірі 490,19грн., інфляційних витрат у сумі 148,40грн., 3% річних у розмірі 104,02грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
від відповідача: не зявився;
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6229,44грн., пені у розмірі 490,19грн., інфляційних витрат у сумі 148,40грн., 3% річних у розмірі 104,02грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №201.1 від 21.12.2009р., щодо оплати за поставлений товар.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №201.1 від 21.12.2009р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість складає 6229,44грн., претензії, видаткової накладної.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 56, 57 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 265, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України.
16.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткової накладної, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд».
30.01.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію довіреності на отримання матеріальних цінностей.
Представник Позивача у судове засідання 01.02.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.
Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84331, м.Краматорськ, вул.Гв.Кантемирівців, 25/152.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №201.1, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується доставити та передати у власність Покупця, у відповідності з його заявкою (заявка передається за допомогою засобів звязку (телефон, факс) або шляхом усного замовлення) товари народного споживання. В подальшому іменоване Товар. Покупець зобовязується прияти Товар та оплатити його на умовах даного Договору за узгодженою ціною, зазначеною у накладній, які є невідємною частиною даного Договору.
У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:
- загальна сума Договору складає загальну суму Товару, отриманого Покупцем від Продавця за усіма накладними-рахунками у рамках даного Договору (п.4.1 Договору);
- розрахунки, за проданий за даним Договору Товар, Покупець зобовязаний здійснити у безготівковій або готівковій формах на умовах відстрочення платежу на 5 (пять) банківських днів з моменту поставки Товару. Датою, поставки Товару, є дата, зазначена у накладній-рахунку. Розрахунки готівкою грошовими коштами здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, загального харчування та послуг», в межах, встановлених діючим законодавством України (п.4.2 Договору);
За умовами п.5.1 договору у випадку не оплати або несвоєчасної оплати Товару, отриманого Покупцем, Покупець зобовязаний оплатити загальну заборгованість з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, а також відшкодувати збитки, завдані несвоєчасною оплатою.
У випадку якщо ні одна зі Сторін за 10 днів до закінчення строку дії Договору, передбаченого п.8.1 Договору, не направить письмове повідомлення іншій Стороні про наміри розірвати або внести зміни в умови даного Договору, то він вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік (п.8.2 Договору);
На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 6229,44грн., що підтверджується видатковою накладною №К-000012451 від 29.03.2011р., вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень.
Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.
Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.
За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №168 від 15.08.2011р. з вимогою оплатити заборгованість.
За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №201.1 від 21.12.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 6229,44грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 6229,44грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 6229,44грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 148,40грн., 3% річних від суми загального боргу складає 104,02грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 148,40грн.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 103,94грн.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п.5.1 договору у випадку не оплати або несвоєчасної оплати Товару, отриманого Покупцем, Покупець зобовязаний оплатити загальну заборгованість з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, а також відшкодувати збитки, завдані несвоєчасною оплатою. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо їх часткового задоволення у сумі 484,10грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 6229,44грн., пені у розмірі 490,19грн., інфляційних витрат у сумі 148,40грн., 3% річних у розмірі 104,02грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 109а, ЄДРПОУ 35398202, р/р 26000015110458 в ПАТ «Укрексімбанк», м.Донецьк, МФО 334817) заборгованість у розмірі 6229,44грн., інфляційні витрати у сумі 148,40грн., пеню у розмірі 484,10грн., 3% річних у сумі 103,94грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 109а, ЄДРПОУ 35398202, р/р 26000015110458 в ПАТ «Укрексімбанк», м.Донецьк, МФО 334817) судовий збір у розмірі 1410,25грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.02.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 06.02.12р.
Судове рішення № 21349116, Господарський суд Донецької області було прийнято 01.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 29/309. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: