Рішення № 21349130, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 29/276

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Сгара В.В.

при секретарі Бондар , розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж», м.Донецьк

про: витребування трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (директор);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол», м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж», м.Донецьк (далі Відповідач) про витребування трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань щодо передачі трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол», рахунку, виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Позивачем попередньої оплати, податкових накладних, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, вимоги від 29.08.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 44, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 12.12.2011р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України змінив предмет позову та просить витребувати трансформаторну підстанцію 2КТПГС 100/6-0,4 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж» (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.58) шляхом примусового виконання обовязку з її передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол» .

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 14.06.2011р. №14/06-02, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення змінити предмет позову. Суд приймає вказану зміну підстав позову, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Рижинко Т.М., судді Курило Г.Є., Сгара Е.В.

Представник Позивача у судове засідання 31.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 12.12.2011р. №б/н

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.58

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж» було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4.

Відповідачем було виставлено рахунок №403 від 27.06.2010р. на суму 52080,00грн.

Позивачем була здійснена передплата у розмірі 52080,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Відповідачем не була здійснена поставка трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4.

Доказу, що спростовують усну домовленість щодо поставки, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, Відповідачем суду не представлено.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 29.08.2011р. з вимогою здійснити поставку.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконаним зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Відповідач взяв на себе зобовязання постачальника, а саме: поставляти Позивачу товар.

Відповідачем від Позивача отримана передплата за трансформаторну підстанцію 2КТПГС 100/6-0,4, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога №б/н від 29.08.2011р., який направлений Відповідачу з вимогою здійснити поставку (докази направлення підтверджені квитанцією та описом вкладенням від 30.08.2011р.) є вимогою здійснити поставку.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобовязання стосовно поставки оплаченого товару належним чином не виконав, оплачений товар протягом семи днів з дня отримання вимоги не поставив, що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження поставки Відповідачем надано не було, таким чином вимоги Позивача про витребування трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж» (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.58) шляхом примусового виконання обовязку з її передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол» є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку , якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Правовідносини між Позивачем та адвокатом ОСОБА_2 підтверджуються договором №15 про надання правової допомоги від 26.08.2011р., свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1, копією платіжного доручення №51 від 10.10.2011р. з підставою платежу: часткова оплата за юр. послуги.

Відповідно до п.1.1 договору Адвокат зобовязується на замовлення та в інтересах Замовника надати йому правову допомогу, яка складається з юридичних послуг з підготовки, подачі позовної заяви та представлення інтересів Замовника в якості Позивача у Господарському суді Донецької області за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж».

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року. При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_2 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи № 29/276, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 5000,00грн. істотно завищеною. З огляду на викладене, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 29/276, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на правову допомогу адвоката, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 500,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж», м.Донецьк про витребування трансформаторної підстанції 2КТПГС 100/6-0,4 задовольнити.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж» (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.58. ЄДРПОУ 35063411) трансформаторну підстанцію 2КТПГС 100/6-0,4 шляхом примусового виконання обовязку з її передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол» (83030, м.Донецьк, вул.Андрія Малишка, 62-А/45, ЄДРПОУ 35374459).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскабмонтаж» (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, б.58. ЄДРПОУ 35063411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Єркол» (83030, м.Донецьк, вул.Андрія Малишка, 62-А/45, ЄДРПОУ 35374459) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 520,80грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., витрати нна послуги адвоката у сумі 500,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Сгара Е.В.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.12р.