Рішення № 21349109, 31.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.12 р. Справа № 29/133

Господарський суд Донецької області у складі судді головуючого судді Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., судді Сгара Е.В.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства «Термінал Т-К», м.Авдіївка, Донецька область

про: стягнення 8785,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.10.2011р. по 01.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто», м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Термінал Т-К», м.Авдіївка, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення 8785,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором про довгострокові поставки №01-06/2010 від 01.07.2010р., щодо своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про довгострокові поставки №01-06/2010 від 01.07.2010р., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 6-9 Господарського процесуального кодексу України.

18.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійснених Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера від 16.08.2011р. №16/01, яка свідчить про те, що між Сторонами укладений договір довгострокової поставки №01-06/2010 від 01.07.2010р., інших правовідносин між Сторонами з поставки товару, опосередкованих іншими договорами не існує, витяг з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Приватного підприємства «Термінал Т-К».

Заявою від 13.09.2011р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення лише суму 22% річних у сумі 2175,24грн., інфляційні витрати у розмірі 1413,36грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.09.2011р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. справу передано на розгляд судді Рижинко Т.М.

23.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., судді Сгара Є.В.

Як вбачається з повідомлення про перетворення ЗАТ «Т.Л.Авто» від 19.07.2010р. №311/07-03 ЗАТ «Т.Л.Авто» реорганізовано шляхом перетворення в Приватне підприємство «Т.Л.Авто», яке є правонаступником ЗАТ «Т.Л.Авто». Рішення про реорганізацію прийнято загальними зборами акціонерів 07 липня 2010 року (протокол №02 від 07.07.2010р.)

Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Відповідача є Приватне підприємство «Термінал Т-К»

Представник Позивача у судове засідання 31.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 13.09.2011р. №б/н.

Представник Відповідача у судове засідання 31.01.2012р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Термінал Т-К» (Покупець) було укладено договір про довгострокові поставки №01-06/2010, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується протягом дії Договору поставляти Покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті, кількості, та на суми, що остаточно погоджуються Сторонами в окремих товарних накладних (надалі партія товару), які є невідємною частиною Договору, а Покупець зобовязаний прийняти партії товару, та сплачувати за нього на встановлених Договором умовах.

Згідно п.1.2 договору загальна сума даного Договору складається із суми вартості усіх поставок партій товару (накладних) протягом строку дії Договору.

У розділі 2 договору Сторони встановили строк дії Договору:

- договір вступає в дію з моменту його підписання (п.2.1 Договору);

- договір діє до 31 грудня поточного року включно. Строк дії Договору щорічно пролонгується відповідно п.2.3 договору (п.2.2 Договору);

- у разі відсутності, до дати закінчення чергового строку дії Договору, офіційного письмового повідомлення від будь-якої із Сторін про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії Договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно (п.2.3 Договору);

Згідно п.4.1 договору ціни на товар і суми партій товару є узгодженими сторонами в кожній такій накладній на дату поставки партії товару, яка збігається з фактичним прийманням-передаванням цієї партії товару, що фіксується кожною такою накладною на партію товару.

За умовами п.5.1 договору Покупець сплачує 100% вартості товару на поточний банківський рахунок або у касу Продавця протягом (але не більше, ніж впродовж) чотирнадцяти (14) календарних днів після дати відвантаження товарів Продавцем, що фіксується підписанням кожної відповідної товарної накладної на такий товар.

У розділі 8 договору Сторони дійшли згоди щодо відповідальності Сторін:

- при прострочення платежу більше одного місяця Постачальник має право додатково стягнути з Покупця 22% річних від простроченої суми за весь період прострочення (п.8.2 Договору);

- за прострочення поставки Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 2 відсотка від вартості товару, поставка якого прострочено, за кожен день такої прострочки (п.8.4 Договору);

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 28830,00грн., що підтверджується видатковими накладними №Т9-НО334-015 від 30.11.2010р. на суму 14200,00грн., №Т9-Х0342-016 від 08.12.2010р.на суму 14630,00грн.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена своєчасна оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про довгострокові поставки №01-06/2010 від 01.07.2010р., Відповідачем не була здійснена своєчасна оплата за поставлений товар. Тоді як за накладною №Т9-НО334-015 від 30.11.2010р. на суму 14200,00грн. Відповідач повинен був здійснити оплату 14.12.2010р., а за накладною №Т9-Х0342-016 від 08.12.2010р.на суму 14630,00грн. 22.12.2010р. Проте Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснено оплату 06.04.2011р. у сумі 14630,00грн., 11.05.2011р. у сумі 4200,00грн., 24.05.2011р. у сумі 10000,00грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте Сторонами у пункті 8.2 встановлено, що при прострочення платежу більше одного місяця Постачальник має право додатково стягнути з Покупця 22% річних від простроченої суми за весь період прострочення

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 1413,36грн., 22% річних від суми загального боргу складає 2175,24грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у сумі 1351,36грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 22% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 2175,24грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто», м.Донецьк до Приватного підприємства «Термінал Т-К», м.Авдіївка, Донецька область про стягнення 22% річних у сумі 2175,24грн., інфляційні витрати у розмірі 1413,36грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Термінал Т-К» (86065, Донецька область, м.Авдієвка, вул. Комунальна, 4, ЄДРПОУ 33284725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто» (03134, м.Київ, вул. Симиренко, б.36, ЄДРПОУ 36702953, р/р 2600313713 в ДФ АБ «Укргазбанк», МФО 335894) 22% річних у сумі 2175,24грн., інфляційні витрати у сумі 1351,36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Термінал Т-К» (86065, Донецька область, м.Авдієвка, вул. Комунальна, 4, ЄДРПОУ 33284725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л.Авто» (03134, м.Київ, вул. Симиренко, б.36, ЄДРПОУ 36702953, р/р 2600313713 в ДФ АБ «Укргазбанк», МФО 335894) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 100,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,88 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.12р.