Рішення № 21349111, 01.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.12 р. Справа № 29/293

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо», м.Димитров, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 59 472,21грн., пені у сумі 4 836,00грн., інфляційних витрат у розмірі 677,92грн., 3% річних у сумі 7 800,00грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо», м.Димитров, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 59 472,21грн., пені у сумі 4 836,00грн., інфляційних витрат у розмірі 677,92грн., 3% річних у сумі 7 800,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором про сервісне обслуговування №203-04 від 01.01.2010р., щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: листа №362 від 03.08.2011р., реєстру відправлень, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, додаткових угод, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС», виписку з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 5, 54, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

17.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №600 від 20.12.2011р. за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» м.Донецьк відсутні інші договірні та позадоговірні відносини, окрім Договору про сервісне обслуговування №203-04 від 01.01.2010р.

Представник Позивача у судове засідання 01.02.2012р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85320, Донецька область, м.Димитров, вул.Леніна, буд.12, офіс 2; 83050, м.Донецьк, вул.Р.Люксембург, 33;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» (Замовник) було укладено договір про сервісне обслуговування №203-04, відповідно п.1.1 якого Виконавець зобов’язується виконувати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту (далі – Сервісне Обслуговування) руховий склад (далі – Транспортні засоби) Замовника, відповідно доданого списку (із зазначенням у ньому типів та моделі, номерів шасі та реєстраційних номерів шасі та реєстраційних номерів транспортних засобів), зазначеного у Додатку №1, які є невід’ємною частиною даного Договору, на умовах даного Договору, на замовлення Замовника, та Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.1.4 договору найменування та об’єм робіт, а також строки виконання робіт узгоджуються сторонами у кожному випадку у заявці (Додаток №2), які після підписання є невід’ємною частиною договору. Відповідно п.1.5 договору загальна сума даного Договору складає сумарну вартість виконаних робіт по сервісному обслуговуванню та не може перевищувати 1 000 000,00грн. (один мільйон гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 20%. За згодою Сторін, сума Договору може бути оплачена шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, яке буде невід’ємною частиною Договору.

За умовами п.3.4 договору вартість виконаних робіт, запасних частин та обладнання по Сервісному обслуговуванню транспортних засобів Замовника зазначаються Виконавцем у рахунках за кожним транспортним засобом окремо.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- строк оплати рахунку 5 (п’ять) банківських днів, з моменту отримання, уповноваженими довіреністю представника Замовника, Акту виконаних робіт або видаткової накладної. Оригінал рахунку надається представнику Замовника або направляється поштою. За проханням Замовника рахунок може одночасно бути направлений Замовником факсимільним зв’язком. У випадку направлення акту виконаних робіт Замовнику поштою, оплата здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту направлення Акту виконаних робіт на адресу Замовника. Підтвердженням факту направлення в адресу Замовника акту виконаних робіт буде повідомлення відділу зв’язку про відправлення заказаного листа Замовнику на адресу, зазначену у розділі 8 даного Договору. (п.4.2 Договору);

- рахунок, оформлений Виконавцем на умовах подальшої оплати (по факту виконання Сервісного обслуговування або видачі запасних частин та обладнання), неоплаченої Замовником у строк зазначений у п.4.2 даного Договору, розглядається Виконавцем як порушення умов даного Договору, дає право Виконавця стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. При частковій оплаті штрафні санкцій застосовуються до неоплаченої частини рахунку. Якщо у рамках виконання даного Договору Замовник порушує строк оплати виставленого Виконавцем рахунку, зазначений у п.4.2 даного Договору, останній зобов’язаний уплатити Виконавцю процент за користування чужими грошовими коштами, а саме: 25% (двадцять п’ять процентів) річних від суми заборгованості за весь строк прострочення зобов’язання по оплаті грошових коштів. Оплата вказаних процентів за користування чужими грошовими коштами не є неустойкою. Неустойка оплачується окремо (п.4.3 Договору).

- нарахування штрафних санкцій, передбачених даним договором, припиняється в момент фактичного виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено Виконавцем по відношенню до Замовника в претензії або в іншій письмовій формі, в т.ч. у Додаткових угодах до даного Договору (п.4.10 Договору);

Пунктом 5.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010р.

У додатку №1 до договору, Сторони визначили перелік транспортних засобів, які входять до рухомого складу.

У додатковій угоді №1 до договору сторони дійшли згоди, що строк дії Договору №203-04 від 01.01.2010р. продовжено до 31.12.2011р.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги Відповідачу на загальну суму 74 003,76грн., що підтверджується актами виконаних робіт №Е-00000422 від 06.04.2011р. на суму 28 793,35грн., №Е-00000434 від 11.04.2011р. на суму 24 347,66грн., №Е-00000637 від 13.05.2011р. на суму 9 717,41грн., №Е-00000935 від 21.06.2011р. на суму 11 145,34грн.

Для оплати Позивачем згідно умов п.4.2 договору на адресу Відповідача було направлено акти виконаних робіт, що підтверджується переліком відправлень та фіскальними чеками які мітяться в матеріалах справи.

Відповідачем за надані послуги була здійснена часткова оплата у розмірі 14 531,55грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 59 472,21грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №362 від 03.08.2011р.з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про сервісне обслуговування від 01.01.2010р. Позивачем були надано послуги Відповідачу на загальну суму 74 003,76грн.,, але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 14 531,55грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Замовника з неналежністю виконання Виконавцем своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 59 472,21грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 59 472,21грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, як вбачається з умов договору, а саме п.4.3 договору Позивачем визначений інший розмір процентів а саме 25% (двадцять п’ять процентів) річних від суми заборгованості за весь строк прострочення зобов’язання по оплаті грошових коштів

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 677,92грн., 25% річних від суми загального боргу складає 7 800,00грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 677,92грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 25% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем – 7 800,00грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.3 договору рахунок, оформлений Виконавцем на умовах подальшої оплати (по факту виконання Сервісного обслуговування або видачі запасних частин та обладнання), неоплаченої Замовником у строк зазначений у п.4.2 даного Договору, розглядається Виконавцем як порушення умов даного Договору дає право Виконавця стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже Позивачем невірно визначений строк нарахування пені за 310 днів. Проте у пункті 4.10 договору сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій припиняється в момент фактичного виконання зобов’язання. Відтак встановлений період нарахування пені не обмежується шестимісячним терміном нарахування пені.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем у сумі 4 836,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо», м.Димитров, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 59 472,21грн., пені у сумі 4 836,00грн., інфляційних витрат у розмірі 677,92грн., 3% річних у сумі 7 800,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» (85320, Донецька область, м.Димитров, вул.Леніна, буд. 12, офіс 2, ЄДРПОУ 33418064, р/р 26001002045000 в ЗАТ «Донгорбанк», м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (84201, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 108/21,ЄДРПОУ 24308872, р/р 26005980103041 в ДФ ДО ПАТ «Кредит промбанк», м.Краматорськ, МФО 335593) заборгованість у розмірі 59 472,21грн., пеню у сумі 4 836,00грн., інфляційні витрати у розмірі 677,92грн., 3% річних у сумі 7 800,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» (85320, Донецька область, м.Димитров, вул.Леніна, буд. 12, офіс 2, ЄДРПОУ 33418064, р/р 26001002045000 в ЗАТ «Донгорбанк», м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (84201, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 108/21,ЄДРПОУ 24308872, р/р 26005980103041 в ДФ ДО ПАТ «Кредит промбанк», м.Краматорськ, МФО 335593) судовий збір у сумі 1 455,72грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.02.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.12р.