Постанова № 21347030, 09.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 5023/8471/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Дребот І.А. за довіреністю №13-58/11д від 11.01.2011р.;

відповідача - Крашеніннікова В.В. за дорученням №48/1-3919/Пр від 14.03.2011р.; ОСОБА_1 за дорученням №9/1-1831/Пр від 16.05.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (вх. №74Х/3-11 від 10.01.12) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.11 у справі № 5023/8471/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", м. Київ

про стягнення 322 109,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 р. Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області про стягнення 322 109,00 грн. збитків за незабезпечення надійної охорони об'єктів позивача від пошкодження та розкрадання за договором про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації , що встановлені на об'єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу "Тривога" та їх технічне обслуговування від 01.01.2009 р. № 041-19768. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2011 р. (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" суму збитків у розмірі 322 109,00 грн., спричинених останньому невиконанням договору про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об'єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування від 01.01.2009 р. №041-19768; суму сплаченого державного мита у розмірі 3 221,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 236,00 грн.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області з вказаним рішенням не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011 р. скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вимоги апеляційної скарги заявник обґрунтовує тим, що ним не допущено порушень своїх зобов'язань за договором, а пошкодження банкомату з наступною крадіжкою з нього коштів відбулося за відсутністю будь-якої можливості запобігти цьому з незалежних від його волі технічних причин, а також стверджує про відсутність у нього обов'язку негайно повідомляти позивача про неможливість технічного спостереження за засобами сигналізації банкомату. Таким чином, апелянт посилається на відсутність у його діях складу цивільно-правового господарського правопорушення, що унеможливлює притягнення його до відповідальності, а також вказує на неподання позивачем належних доказів у справі на підтвердження вимог позовної заяви.

Уповноважений представник Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" у відзиві від 30.01.2012р. (вх.№847) на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, тому просить залишити його без змін.

Третя особа письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала. У судовому засіданні її уповноважений представник вимоги апеляційної скарги підтримує. Зокрема, свою позицію у справі обґрунтовує тим, що страхове покриття за договором страхування розповсюджується виключно на договори охорони, що укладені між страхувальником і контрагентом, та не розповсюджується на будь-які інші договори, що використовуються страхувальником у своїй господарській діяльності. Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди за договором №041-19768 від 01.01.2009 р. про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об'єктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу «Тривога»та їх технічне обслуговування, відповідальність за яким не входить до предмету договору страхування.

Перевіривши повноту встановлених господарським судом першої інстанції судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 01.01.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" (замовник) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (виконавець) був укладений договір № 041-19768 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на обєктах, з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу “Тривога” та їх технічне обслуговування (далі договір).

Предметом договору є здійснення відповідачем в інтересах позивача, спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на обєктах замовника, зокрема банкомату, що знаходиться за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Комсомольська, 3, а також у разі надходження до пункту централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації обєкта, забезпечує реагування груп затримання ДСО для встановлення причин його надходження (п.п. 2.1.1, 2.1.2 ).

Відповідно до розділу 1 договору під “спостереженням” розуміється комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються Відповідачем у визначений договором період часу за допомогою апаратури пунктів централізованого спостереження з метою отримання по каналам звязку сповіщень про спрацювання сигналізації, під “технічним обслуговуванням” забезпечення функціонування сигналізації згідно з експлуатаційною документацією шляхом здійснення її профілактичних оглядів за заявками Замовника, а саме, перевірок сигналізації з метою забезпечення безперебійної її роботи, виявлення пошкоджень, що можуть призвести до виходу її з ладу, а також ліквідації несправностей, які можуть бути усунені безпосередньо за місцем знаходження сигналізації без заміни (або ремонту) її структурних елементів.

У пунктах 4.1.1 4.1.4 договору відповідач прийняв на себе обовязок здійснювати спостереження за станом сигналізації, встановленої на обєкті ПАТ "Мегабанк" та у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації, негайно направити на обєкт групу затримання ДСО для встановлення причин її спрацювання.

З матеріалів справи встановлено, що 31.08.2011р. було здійснено крадіжку з банкомату ПАТ "Мегабанк", розташованого за адресою Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Комсомольська, 3, що підтверджується: постановою про порушення кримінальної справи Золочівського РВ ГУМВС України від 13.09.2011 року; повідомленням Золочівського РВ ГУМВС України від 24.11.2011 року №9909; висновком експертного дослідження Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 9142 від 07.09.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи на момент несанкціонованого відкриття банкомату, в останньому знаходились грошові кошти в розмірі 258 155,00 грн., що підтверджується: прибутково-видатковим касовим ордером № 499_65 від 22.08.2011 року; записом у книзі обліку із завантаження та розвантаження банкомату від 22.08.2011 року; випискою з протоколу роботи банкомату за 31.08.2011 року; списком транзакцій банкомату за період з 22.08.2011 року до 31.08.2011 року; звітом про рух коштів банкомату з 22.08.2011 року до 31.08.2011 року; актом з розкрадання готівкових коштів від 31.08.2011 року.

Крім того, банкомату ProCash 2050xe серійний номер 5300293160, який належить позивачу, була нанесена шкода на загальну суму 63 954,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ “Реноме-Смарт” від 13.09.2011 року.

16.09.2011 року за вих. № 69-9942 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога невідкладно протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, відновити порушені права банку та сплатити 322109, 00 грн.

У відповіді від 23.09.2011 року № 48/8-2768/Жл відповідач зазначив про відсутність правової підстави для відшкодування збитків, повязаних з крадіжкою грошових коштів та пошкодженням банкомату 31.08.2011 року. Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що внаслідок вигорання головного блоку системи технічного спостереження ПЦО Дергачівського МВД СО при ГУМВС України в Харківській області було залишено без охорони обєкти спостереження з 23 год. 05 хв. 30.08.2011 року до 04 год. 35 хв. 31.08.2011 року, а по окремих обєктах протягом всього дня 31.08.2011 року, у звязку з чим тривожний сигнал про спрацювання сигналізації банкомату позивача на пульт спостереження не надійшов, а тому група затримання відповідача не була направлена до банкомату позивача.

Отже, відповідач підтверджує факт порушення умов п.4.1.1. договору щодо здійснення спостереження за станом сигналізації, встановленої на обєкті у визначений період.

З висновку експертного дослідження компютерної техніки та програмних продуктів Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №9490 від 23.09.2011 року вбачається, що наданий на дослідження системний блок ПК в цілому знаходиться в неробочому стані, вірогідною причиною може бути перегрів внаслідок підвищеної напруги.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором щодо спостереження за станом сигналізації, встановленої на обєкті банку та забезпечення груп затримання ДСО і охорони обєкту, що з технічних причин тимчасово не може охоронятись пунктами централізованого спостереження (після спрацювання сигналізації, обезструмлення, пошкодження телефонних ліній тощо) шляхом передислокації маршрутів та резервними нарядами підрозділу охорони відповідно до п. 5.8. інструкції “Про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України”, яку затверджено Наказом МВС України 25.11.2003 № 1433 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України18 травня 2004 р. за № 627/9226. Разом з цим, про відсутність технічної можливості виконувати умови договору відповідач вчасно не повідомив позивача та не вчинив жодних дій щодо запобігання збиткам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача позивачу завдано шкоду на загальну суму 322109, 00 грн., що і стало підставою для звернення ПАТ "Мегабанк" до господарського суду харківської області з відповідним позовом.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, згідно з п. 6.1.1. договору за невиконання взятих на себе зобовязань відповідач несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Вказана норма кореспондується з абз. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, яка визначає збитки, як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Разом з цим, чинне законодавство передбачає принцип вини особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди) : за приписами п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Юридичною підставою відшкодування збитків має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення винної сторони до відповідальності, якщо інше не встановлено законом,

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, позивач повинен довести протиправність дій відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.

Судова колегія вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача (докази бездіяльності останнього), які призвели до пошкодження та втрати майна позивача, оскільки відповідач, всупереч вищезазначених норм законодавства, не вчинив жодних дій щодо запобігання таким збиткам, які виникли внаслідок технічної несправності обладнання ПЦО Дергачівського МВДСО при ГУМВС України в Харківській області. Відповідачем не було забезпечено схоронності майна позивача, що і спричинило збитки останньому, а тому з огляду на зазначене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для відшкодування відповідачем заподіяних крадіжкою збитків (розмір яких не спростовано відповідачем), обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з останнього на користь позивача 322 109,00 грн., врахувавши при цьому положення п. 6.1.1. договору, тому підстав для скасування чи зміни судового рішення, за наведених в апеляційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаного висновку, у звязку з чим дана скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011р. у справі № 5023/8471/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано 06.02.2012 р.