Постанова № 21347023, 07.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5023/6268/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Тищенко П.А.,

позивача - не з"явився,

третьої особи - Зучек Є.Н.

відповідача - Береза А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 207 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.11 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11 у справі № 5023/6268/11

за позовом прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", м. Харків,

третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс", м. Харків,

про виселення та стягнення 357740,89 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс" (відповідача) з займаних приміщень по вул. Академіка Павлова, 82 м. Харкова нежитлової будівлі літ. «К-3»загальною площею 548,1 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Н-1»загальною площею 28,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Ж-1»загальною площею 35,0 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Л-1»загальною площею 60,8 кв. м, нежитлової будівлі літ. «И-3»загальною площею 132,16кв. м, а також стягнення з відповідача 357740,89 грн. заборгованості з відшкодування витрат по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, тепло- і енергозабезпеченням, утримання і експлуатацію будівель, за користування приміщенням. Просив покласти судові витрати на відповідача..

До канцелярії суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до 447750,74 грн. за користування приміщенням, забезпечення водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням для освітлення, за утримання та експлуатацію будівель та земельного податку

З іншою заявою у судовому засіданні звернувся представник позивача, просив змінити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у звязку зі зменшенням боргу стягнути з відповідача 441705,94 грн. В цій редакції заяву було прийнято судом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2011р. у справі № 5023/6268/11 (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено повністю

Виселено товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс" з займаних приміщень по вул. Академіка Павлова, 82 м. Харкова нежитлової будівлі літ. «К-3», загальною площею 548,1 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Н-1», загальною площею 28,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Ж-1», загальною площею 35,0 кв. м, нежитлової будівлі літ. «Л-1», загальною площею 60,8 кв. м, нежитлової будівлі літ. «И-3», загальною площею 132,16 кв. м

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс" на користь публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" 441705,94 грн. суми заборгованості з відшкодування витрат по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, тепло- і енергозабезпеченням, утримання і експлуатацію будівель, за користування приміщенням.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. у справі № 5023/6268/11 (суддя Шатерніков М.І.), з урахуванням ухвали від 21.10.2011 року, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс" на користь Державного бюджету України 4417,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з вищезазначеними рішенням та додатковим рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, вважає їх незаконними. Подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду. Просить рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2011р. у справі № 5023/6268/11 та додаткове рішення від 10.07.2011р. у цій справі скасувати, винести нове рішення про відмову у задоволенні позову або про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, вказував, що визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 35539 грн.

Прокурор та представник третьої особи в судовомупроти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник позивача в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора, представників третьої особи і відповідача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що 03.02.2005р. між ВАТ НДІ "ВЕЛТ" (позивачем) та ТОВ НВК "Велтекс" (відповідачем) було укладено Договір найму нежитлових приміщень.

20.04.2005р. до цього Договору були підписані Доповнення № 1. Зазначений Договір та Доповнення № 1 до нього були нотаріально посвідчені.

У відповідності до акту приймання-передачі приміщення - Додатку № 1 до Договору б/н від 20.05.2005р., який не було укладено у формі єдиного документу (тобто, в наявності є лише акт приймання-передачі без договору), в користування ТОВ НВК "Велтекс" були передані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 82, загальною площею 805,0 кв.м., а саме:

- нежитлове приміщення літ. К-3;

- нежитлове приміщення літ. Н-1;

- нежитлове приміщення літ. Л-1;

- нежитлове приміщення літ. И-3.

У відповідності до протоколу узгодження, в розмірі плати за послуги по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, енергозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку - Додатку № 2 до Договору б/н від 20.05.2005р. було встановлено розмір відшкодування зазначених витрат виходячи з тарифів на 01.05.2005р.

Прокурор вказує на те, що ТОВ НВК "Велтекс" були фактично передані у користування приміщення без зазначення строку оренди та плати за користування приміщеннями.

В свою чергу, на думку прокурора, ТОВ НВК "Велтекс" не виконуються умови протоколу узгодження в розмірі плати за послуги по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, енергозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку - Додатку № 2 до Договору б/н від 20.05.2005р., який є фактично розрахунком сум відшкодування забезпечення відповідними послугами, а також не в повній мірі сплачується сума плати за користування приміщеннями.

Серед іншого, прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в Протоколі узгодження в розмірі плати за послуги по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, енергозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку - Додатку № 2 до Договору б/н від 20.05.2005р. зазначено, що даний тариф діє до підписання нового протоколу узгодження.

Починаючи з 2007 року, у зв'язку зі збільшенням тарифів на електроенергію, воду, каналізацію, збільшенням розміру мінімальної заробітної плати тощо, розмір суми, що підлягає відшкодуванню, збільшився. На засіданні правління ВАТ "НДІ "ВЕЛТ" (протокол № 10 від 26.12.2006р.) було прийнято рішення про підвищення на 20% тарифів на оренду приміщень з 01.01.2007р. На засіданні Наглядової ради ВАТ "НДІ "ВЕЛТ" (протокол № 25 від 12.10.2007р.) було прийнято рішення про затвердження ставок (тарифів) з індексацією на рівні не менше 20 % щорічно (інтегровано: індекс інфляції, збільшення мінімальних гарантій з оплати праці, тарифів на енергоносії тощо), введено у дію з 01.01.2008р. нові ставки (тарифи). З 01.01.2009р. на підставі рішення Наглядової ради ВАТ "НДІ "ВЕЛТ" (протокол № 25 від 12.10.2007р.), у зв'язку з ростом споживчих цін, збільшенням витрат на утримання та експлуатацію будівель і споруд, викликаних підвищенням вартості енергоносіїв, а також ростом мінімальної заробітної плати, ставки (тарифи) було збільшено також на 20%.

Нові ставки (тарифи) були доведені до відома ТОВ НВК "Велтекс" відповідними листами з додаванням до них нової редакції протоколів узгодження, виходячи з тарифів станом на 01.01.2007р., на 01.01.2008р., на 01.01.2009р. Однак, починаючи з 01.01.2007р. і по даний час відповідачем нові тарифні ставки не узгоджувалися, відшкодування витрат, понесених позивачем на забезпечення цього підприємства водопостачанням, каналізацією, тепло-забезпеченням, енергозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку, не здійснювалися.

За інформацією позивача, передані в користування відповідачу приміщення останній передав в піднайом іншій особі - ТОВ "Мегатранс" з порушенням вимог п. З ст. 774 Цивільного кодексу України, оскільки, відповідач отримує від піднаймача завищену суму орендної плати, що суперечить положенню про те, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Оскільки, між ВАТ "НДІ "ВЕЛТ" та ТОВ НВК "Велтекс" не укладався договір оренди вказаних приміщень, передача цих приміщень іншим особам за договором найму, а саме ТОВ "Мегатранс", суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області із позовом у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 20.12.2007 року господарським судом Харківської області винесено рішення по справі № 38/323-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" до товариства з обмеженою відповідальністю НВК "ВЕЛТЕКС", треті особи - ТОВ фірма "Самшит-2", ТОВ "Мегатранс", Харківська міська профспілка підприємців, ТОВ виробниче об"єднання "Днепро", Приватне підприємство "Жива вода-1", ТОВ "Полек-топ", Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2.

З урахуванням уточнень до позовної заяви у справі № 38/323-07 позивач, просив суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю НВК "ВЕЛТЕКС" з нежитлових приміщень, що належать Відкритому акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно-конструкторський засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" та розташовані за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82: кім. №№ 3, 4, 5, 14, 17, 34, 36, 38 в літ "К-3" загальною площею 548,1 кв.м; приміщення загальною площею 28,5 кв.м. в літ. "Н-1"; приміщення загальною площею 35,0 кв.м. в літ. "Ж-1"; приміщення загальною площею 60,8 кв.м. в літ. "Л-1"; кім. №№ 1, 2, 3, 6, 7 в літ. "И-3" загальною площею 132,6 кв.м., загальною площею 805,0 кв.м. та стягнути з відповідача 37113, 05 грн., відшкодування майнової шкоди та 28973, 21 грн. як доходи, одержані від здавання в найм утриманого без належних правових підстав майна.

В ході розгляду справи № 38/323-07 господарським судом Харківської області встановлено, що між відповідачем (товариства з обмеженою відповідальністю НВК "ВЕЛТЕКС") та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Самшит-2" було укладено договір піднайму №31 від 01 вересня 2007 року, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс" було укладено договір піднайму №28 від 01 квітня 2007 року, між відповідачем та Харківською міською профспілкою підприємців було укладено договір піднайму №26 від 01 січня 2007 року, між відповідачем та Приватним підприємством "Жива вода-1" було укладено договір піднайму №30 від 26 липня 2007 року, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полек-топ" було укладено договір піднайму №29 від 15 травня 2007 року, між відповідачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір піднайму №21 від 01 вересня 2006 року з Додатковою угодою №1 від 01 січня 2007 року, а також між відповідачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір піднайму №25 від 01 грудня 2006 року.

Позивачем (товариства з обмеженою відповідальністю НВК "ВЕЛТЕКС") не заперечується, що Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" надало Товариству з обмеженою відповідальністю НВК "ВЕЛТЕКС" дозвіл на передачу приміщень, отриманих за договором найму від 03 лютого 2005 року та додаткової угоди від 20 квітня 2005 року, у піднайм (суборенду) третім особам.

Відповідно до положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи положення частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що вище перелічені відомості, встановлені рішенням господарського суду Харківської області у рішенні від 20.12.2007 року не підлягають доведенню у даній справі.

В позовній заяві прокурор вказує, що за інформацією відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «ВЕЛТ», позивача у справі, передані в користування відповідачеві приміщення останній передав в піднайм іншій особі ТОВ «Мегатранс». Колегія суддів зазначає, що і відповідач в своїх письмових поясненнях від 31.01.2012 року вказує про те, що спірні приміщення він не займає.

Враховуючи пояснення прокурора та позивача про те, що спірні приміщення не займаються позивачем, а передані у піднайм ТОВ «Мегатранс», зважаючи на те, що цей факт не заперечується відповідачем у справі, а також приймаючи до уваги те, що рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2007 року у справі № 38/323-07 встановлено факт передання відповідачем за згодою позивача спірних приміщень у піднайм ТОВ «Мегатранс», колегія суддів зазначає, що матеріалами справі підтверджується факт того, що відповідач спірних приміщень не займає, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Велтекс" зі спірних приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82.

Розглянувши позовні вимоги в частині відшкодування витрат позивача по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку, та стягнення з відповідача заборгованість в сумі 447705,74 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що сторонами у пункті 11 доповнення №1 до договору найму 03.02.2005 року № 437 обумовлено, що плата з наймача (відповідача) за користування приміщенням обчислюється з розрахунку 4,08 грн. за 1 кв.м. орендованих приміщень.

Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого, позивач передав відповідачеві нежитлові приміщення загальною площею 805 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82.

Проте, вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідачеві фактично були передані менші площі спірних приміщень, ніж зазначені в акті прийому-передачі від 20.05.2005 року. Вказане підтверджується виставленими позивачем рахунками, з яких вбачається, що із приміщення К-3 фактично було надано в користування площу 236,4 кв.м. та 133,2 кв.м.; з приміщення И-3 132,6 кв.м.; з приміщення Н-1 28,5 кв.м., за користування іншими приміщеннями, зазначеними в акті прийому-передачі рахунки позивачем не виставлялись.

Слід також зазначити про те, що за наслідками розгляду справи № 29/483-05 за позовом ТОВ Науково-виробничої компанії "Велтекс" до ВАТ Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", треті особи на стороні відповідача - СПДФО ОСОБА_4, НВП "ЕОС", ТОВ ПО "Дніпро", ПФ "Гран"; про зобовязання вчинити певні дії; винесено постанову від 16.04.2007 року.

При винесенні вказаної постанови, Харківським апеляційним господарським судом, зокрема, встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір найму нерухомого майна, що належить відповідачеві, а саме, приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, загальною площею 799 м2, строком на сорок девять років.

Договір найму № 1 посвідчено приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_3 03.02.2005 р., про що зроблено запис в реєстрі № 437.

На момент укладення договору найму від 03.02.2005 р. приміщення, які вимагає передати йому позивач, були предметом договорів оренди між відповідачем та третіми особами по справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач підписали двосторонній акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого ВАТ "ВЕЛТ” передало, а ТОВ НВК "ВЕЛТЕКС” прийняло нежитлові приміщення загальною площею 805,0 м2, розташовані за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, буд.82.

Приміщення в нежитловій будівлі літ. "К-3”, 2-й поверх, кім. 4-6, 37-40 та літ. "И-3” 3-й поверх, кім. 19-33, на які претендує позивач, були передані в оренду іншим особам СПДФО ОСОБА_4 за договором № 22 від 01.04.2000 р. та НВП "ЕОС” ТОВ згідно з договором № 20 від 01.02.1999 р. (т. 1, а.с. 65-73, 78-91), тому у випадку закінчення строку дії цих договорів наймачі мають переважне право на подовження дії своїх договорів найму. Приміщення в нежитловій будівлі літ. "И-3” 1-й поверх, кім. 4-5, на які претендує позивач, були передані в оренду іншим особам ТОВ ПО "Дніпро” за договором № 64/05 від 04.01.2005 р. та ПФ "Гран” за договором оренди № 88/05 від 01.02.2005 р. і також на момент підписання сторонами спірного договору найму були зайняті і не могли бути предметом договору.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини в порядку частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні даного спору.

Таким чином, матеріали справи свідчать рахунки за користування приміщенням, виставлені позивачем, а також вищенаведена постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року свідчать про те, що площі фактично переданих позивачеві приміщень є меншою ніж вказано в акті прийому-передачі від 20.04.2005 року.

В пункті 11 доповнення №1 до договору найму 03.02.2005 року № 437 сторони доповнили пункт 2.4. договору, та виклали його в наступній редакції. Розмір орендної плати встановлюється на день підписання договору і може бути змінений за погодженням сторін. Перегляд розміру плати може здійснюватися з ініціативи наймодавця (позивача у справі) чи наймача (відповідача у справі) не частіше одного разу на рік. Підставою для зміни плати є зростання рівня інфляції та зміни в законодавстві, тощо. При досягненні згоди про зміну розміру плати, сторони протягом трьох робочих днів оформляють відповідну додаткову угоду.

Відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що договором найму обумовлено, що підвищення орендної плати це право позивача у справі, яке може бути реалізовано лише у разі узгодження такого підвищення з відповідачем, а за відсутності такого узгодження питання про зміну умов договору вирішується в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи докази вжиття позивачем заходів до узгодження з відповідачем підвищення розміру орендної плати відсутні, як відсутні і докази ухилення відповідача від такого узгодження та від укладання додаткових угод щодо зміни розміру плати за користування приміщенням, крім того відсутні й судові рішення про зміну умов договору найму, щодо розміру плати за користування приміщеннями.

Долучені прокурором та позивачем до матеріалів справи акти про спробу вручення відповідачеві документів складені лише представниками позивача, а додаткові угоди про збільшення плати за користування приміщенням не підписані наймачем.

Вищенаведені обставини та норми чинного законодавства дають підстави стверджувати, що одностороння зміна позивачем плати за користування спірними приміщеннями не відповідає вимогам Господарського кодексу України, а тому не створює правових наслідків для позивача та вирішення спору, що виник між сторонами, а тому для розрахунку сум, що підлягають сплаті за послуги по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку, слід використовувати ставки, узгоджені сторонами.

Протоколом згоди про розмір плати за послуги по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням для освітлення та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку, укладеного сторонами у справі встановлено, що плата за перелічені послуги для нежитлових приміщень літ. К-3 та И-3 складає 9,67 грн. за 1 кв.м. неопалюваної площі з урахуванням ПДВ, а плата для нежилих приміщень Н-1, Ж-1, Л-1 становить 1,38 грн. за 1 кв.м. орендованої площі з урахуванням ПДВ.

Вивченням рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи, за користування приміщеннями позивачем виставлені наступні рахунки:

- За користування приміщенням К-3 236,4 кв.м. та 133,2 кв.м. тобто 369,6 кв.м.

- За користування приміщенням Н-1 28,5 кв.м.

- За користування приміщенням И-3 132,6 кв.м.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням виставленим позивачем рахунків за користування приміщеннями, та доказами сплати рахунків, наданих відповідачем, приймаючи до уваги узгоджені сторонами тарифи станом на 20.05.2005 року, а також умов договору найму №1 щодо розрахунку орендної плати в розмірі 4,08 грн. за 1 кв.м. орендованих приміщень, приймаючи до уваги факт передачі відповідачеві приміщень меншої площі, ніж вказано в акті прийому передачі нежитлових приміщень, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати та відшкодування за користування приміщеннями станом на 01.05.2010 року складає 12202,81 грн., а тому позовні вимоги майнового характеру, заявлені прокурором підлягають задоволенню частково в сумі 12202,81 грн.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення від 07.10.2011 року у справі, місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленим не доведені, у звязку з чим це рішення підлягає частковому скасуванню та частковій зміні.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2011 року, підлягає скасуванню також і додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року, тому що відповідно до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в постанові, зокрема, має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення рішення місцевим господарським судом) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення рішення місцевим господарським судом) встановлено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2011 року скасувати частково в частині виселення товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної компанії «Велтекс»з займаних приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, а саме: нежитлової будівлі літ. «К-3», загальною площею 548,1 кв.м., нежитлової будівлі літ. «Н-1», загальною площею 28,5 кв.м., нежитлової будівлі літ. «Ж-1», загальною площею 35,0 кв.м, нежитлової будівлі літ. «Л-1», загальною площею 60,8 кв.м., нежитлової будівлі літ. «И-3», загальною площею 132,6 кв.м.; та в цій частині постановити нове рішення у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії «Велтекс»(61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, код ЄДРПОУ 33206055) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «ВЕЛТ»(61038, вул. Академіка Павлова, 82, код ЄДРПОУ 00216488, р/р 26008010060936 у Комінтернівському відділенні ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) суму заборгованості з відшкодування витрат по забезпеченню водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, енергозабезпеченням для освітлення, та відшкодування витрат на утримання та експлуатацію будівель та земельного податку та суми заборгованості за користування приміщенням в розмірі 12202,81 грн.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії «Велтекс»(61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, код ЄДРПОУ 33206055) на користь Державного бюджету України 122 грн. державного мита та 7,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови підписано 07.02.2012 року