Постанова № 2134453, 23.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2008 р. 12год. 20 хв.№ 4/391

За позовомПідприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна"

доДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006231501/0 від 27.05.2008 року на суму 6120,00 гр.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Жовтяк Я.В.

Представники:

Від позивача Панченко П.А.

Від відповідача Благодір Р.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.09.08 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 24.09.08.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" (далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі Відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0006231501/0 (номер уточнено у судовому засіданні) від 27.05.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6120,00 гр.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.08 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/391.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає штрафні санкції по сплаті комунального податку, визначені Відповідачем, неправомірними, у звязку з тим, що вони застосовані до шостої філії Позивача (м. Запоріжжя), яка не є юридичною особою. Позивач здійснює нарахування і виплату заробітної плати централізовано (включаючи філії), фонд оплати праці шостої філії Позивача (м. Запоріжжя) включається при нарахуванні і сплаті комунального податку у м. Києві, тобто комунальний податок вже сплачується Позивачем в бюджет місцевої громади за місцем своєї реєстрації.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмовому запереченні. Відповідач посилається на те, що відповідно до п.п.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( надалі Закон України №2181) філії є платниками податків. Зокрема, платниками комунального податку філії визначає Положення «Про комунальний податок», яке затверджене рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 року № 6, у звязку з чим, Відповідач вважає застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання розрахунків суми комунального податку до філії правомірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 1057/07, Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано філію Позивача, а саме «Шосту філію Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Білла - Україна»(далі - Філія), яка знаходиться у Запорізькій області, м. Запоріжжя, з правовим статусом без права юридичної особи, ідентифікаційний код 26074272.

Відповідно до пункту 1.3 та 1.5 першого розділу та пункту 3.1 третього розділу Положення про шосту філію Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Білла - Україна»в м. Запоріжжя, Філія не є юридичною особою, не має права відкривати рахунки в установах банків, а також укладати будь-яки договори, набувати майнових і особистих немайнових прав та нести відповідні обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному та третейських судах як від свого імені, так і від імені ПІІ «Білла - Україна». Філія не має права самостійно проводити будь-які касові та кредитно-розрахункові операції в національній чи іноземних валютах, за винятком проведення розрахунків з використанням ЕККА, проведення підрахунків денної виручки та передачі службі інкасації за встановленими нормативами. Форми та умови будь-яких інших розрахунків відносяться до виключної компетенції ПІІ «Білла - Україна».

26.05.2008 року Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання ненадання податкової звітності Філією за період з травня 2005 року по квітень 2008 року та за її результатами складено акт № 471/15/26074272.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що Філією в порушення вимог ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.93 року (із змінами та доповненнями), та п.п.2.5 п.2 Положення «Про комунальний податок», затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 р. №6, не подавалася податкова звітність (податковий розрахунок суми комунального податку) до податкового органу згідно діючого законодавства за наступні періоди : травень грудень 2005 року; січень грудень 2006 року; січень грудень 2007 року; січень-квітень 2008 року.

На підставі акту перевірки № 471/15/26074272 від 26.05.2008 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006231501/0 від 27.05.2008 року, яким до Філії застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6120,00 грн. за неподання 36 розрахунків суми комунального податку.

Спірне податкове повідомлення-рішення Позивач у встановленому п.п. 5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України №2181 порядку не оскаржував.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Декрету КМ від 1993.05.20 «Про місцеві податки і збори»(далі Декрет) до місцевих податків і зборів крім іншого належить комунальний податок.

Відповідно до ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до частини 1 ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Відповідно до ст. 19 Декрету місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в встановлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Положення «Про комунальний податок», затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 року №6, платниками комунального податку є розташовані на території міста підприємства всіх форм власності (юридичні особи), бюджетні установи, організації , які отримують дохід від господарської та комерційної діяльності та від надання платних послуг (виходячи із чисельності робітників, які займаються цією діяльністю), філії (окремі та інші відокремлені підрозділи), виходячи із чисельності працівників у складі підприємств, що є юридичними особами.

Як відзначає суд, у вказаному положенні не передбачено обовязку платників податку подавати розрахунки комунального податку.

Рішенням 05.05.02 Запорізькою міською радою було затверджено Положення про комунальний податок, яким було передбачено сплату податку філіями та подання розрахунків протягом 40 календарних днів за звітним періодом. У дане Положення було внесено зміни 09.06.04, яким обовязок щодо подання розрахунків було виключено.

Отже, комунальний податок є податком, який встановлюються сільськими, селищними, міськими радами, справляється в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм законодавства суд приходить до висновку, що комунальний податок за працівників Філії повинен сплачуватися головним підприємством до місцевого бюджету за місцем розташування Філії, а саме до бюджету міста Запоріжжя, при цьому у перевіряємому періоді не було передбачено обовязку платника подавати розрахунки податку, а рішенням місцевих рад можуть лише встановлюватися механізм справляння та порядок сплати, а не субєктний склад платників податку.

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги доводи Позивача про неправомірність прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що за працівників, які працюють у Філії, Позивач сплачує комунальний податок за місцем його розташування, а саме у Дарницькому районі м. Києва.

Суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачено подвійного оподаткування, але у даному випадку нарахування та сплата Позивачем комунального податку за працівників Філії за місцем розташування головного підприємства є порушенням вимог ч. 3 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки відповідно до даної норми місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції за неподання 36 розрахунків суми комунального податку застосовано саме до Філії та надіслано на адресу філії: м. Запоріжжя, вул. Яценка,2, що є з боку Відповідача порушенням норм матеріального права, оскільки відповідно до ст. 15 Декрету, платником комунального податку є саме юридична особа. Як вбачається з положення про Філію, яке залучено до матеріалів справи, Філія не є юридичною особою, не має права відкривати рахунки в установах банків, а також укладати будь-яки договори, набувати майнових і особистих немайнових прав та нести відповідні обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному та третейських судах як від свого імені, так і від імені ПІІ «Білла - Україна».

Крім того, виключає можливість застосування санкцій за недотримання обовязку, який не передбачений відповідним рішенням місцевої ради (щодо подання розрахунків), яким повинен бути передбачений відповідний механізм.

Крім того, згідно ст. 55 ГК з числа субєктів господарювання з 04.02.05 виключено філії. Таким чином, з дати набуття чинності цим законом субєктом господарювання є саме юридична особа, ознакою якої є відповідальність за своїми зобов'язаннями. Філія не наділена такою ознакою. Дана норма по іншому врегульовує правовідносини ніж Закон N 2181-III, де в статті 1 зазначено (на що і посилається Відповідач), що до платників податку віднесено і філії, що передбачає самостійну відповідальність. За загальними положеннями теорії держави та права, діючою є та норма закону, яка прийнята пізніше та якою по іншому врегульовано правовідносини, в нашому випадку в частині відповідальності. Посилання на спеціальні та загальні норми законодавства судом не сприймаються, так як Конституцією України не передбачено розмежування законів на спеціальні та загальні (що підтверджується і практикою Верховного Суду України).

Таким чином, сплачувати комунальний податок за Філію мало головне підприємство, а податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, органом державної податкової служби повинно було прийматися у разі наявності порушення до суб'єкта господарювання - юридичної особи із зазначенням рахунків місцевого бюджету за місцезнаходженням Філії. Зазначена вище позиція також підтверджується висновками ДПА України, викладеними у листах від 13.10.2006 р. N 11600/6/15-0616 та від 26.07.2006 р. N 14090/7/15-0417.

Суд звертає увагу на той факт, що існує розбіжність у підходах ДПІ до сплати податку за філії юридичною особою. Так, актами планової перевірки Позивача від 29.03.07 № 1350-2305-25288083, від 12.04.06 № 674-23/9-25288083, яку було проведено ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, встановлено відсутність порушень щодо сплати Позивачем комунального податку.

Крім того, суд вважає, що Відповідачем частково пропущено строк, передбачений ст. 250 ГК України, для застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме, як вбачається з акту перевірки № 471/15/26074272 від 26.05.2008 року Відповідачем в порушення максимального річного терміна було застосовано штрафні (фінансові) санкції за наступні періоди: травень 2005 року квітень 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідач не довів правомірності прийняття ним спірного повідомлення-рішення, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006231501/0 від 27.05.2008 року на суму 6120,00 гр.

3.Повернути Підприємству з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В. Вовк